ЗМІ знову пишуть про те, що Тегеран планує передати Кремлю балістичні ракети, можливо, сотні одиниць. Деякі експерти називають їх іранським аналогом HIMARS. В чому ж їхня головна небезпека?
Що відомо про передачу ракет
Ще в лютому 2024 року видання Reuters із посиланням на одразу шість неназваних джерел написало, що Іран уже передав Росії близько 400 балістичних ракет. В матеріалі зазначалося, що поставки стартували ще на початку січня 2024 року після кількох раундів перемовин, що відбулись у Москві й Тегерані.
В цілому така передача є можливою через те, що у жовтні 2023 року закінчився термін дії обмежень Радбезу ООН на експорт Іраном деяких ракет, безпілотників та інших технологій. Тому Тегеран в теорії дійсно може постачати озброєння в Росію, заборону в ООН не продовжили.
Але станом на серпень жодного підтвердження цьому знайдено не було і РФ жодного разу не використала іранські ракети. Втім Reuters знову переконує, що Росія все ж отримає від Ірану сотні балістичних ракет, але іншого типу, найближчим часом.
Видання пише, що десятки російських військовослужбовців проходять навчання в Ірані щодо використання ракетної системи Fath-360. Це балістичні ракети з максимальною дальністю польоту 120 км та бойовою частиною 150 кг, які деякі експерти називають аналогами HIMARS. За інформацією розвідки, представники міністерства оборони Росії підписали контракт із іранськими офіційними особами 13 грудня у Тегерані. Угода стосується постачання систем Fath-360 та іншої балістичної ракетної системи Ababil.
Джерела розвідки не надали точних термінів постачання ракет Fath-360 до Росії, але зазначили, що це має відбутися "найближчим часом". Військові експерти вважають, що отримання Fath-360 дозволить Росії використовувати більше власного арсеналу для цілей по лінії фронту, застосовуючи іранські боєголовки для ближніх цілей.
Експерти зазначають, що наразі тривають домовленості про те, щоб Москва й Тегеран підписали таку саму стратегічну угоду зі співробітництва в питаннях безпеки, яка раніше була підписана між Пхеньяном і Москвою.
"І ось у процесі, вочевидь, політичних дискусій навколо цього договору, навколо того, що там має бути, Іран робить питання постачань балістичного озброєння в Російську Федерацію однією з тем цих домовленостей. Тобто, або Іран постачає Росії те, що вона хоче, але водночас Іран вписує в цей договір те, що вигідно Ірану, або, скажімо так, текст договору буде більше в бік Російської Федерації, але водночас Росія отримає досить скромні балістичні ракети від Ірану", - розповів експерт з міжнародної безпеки фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в ефірі FREEДОМ.
Та чи дійсно "скромними" будуть ракети?
Що саме може отримати Росія
Нагадаємо, що раніше писали, буцімто Кремль зацікавлений в інших ракетах: Fateh-110 та Zolfaghar. Але натомість можуть отримати дійсно "скромніші" снаряди. Експерти Defense Express розповіли, якими є характеристики ракет Ababil та Fath-360.
Так, Ababil - це досить невелика за розмірами ракета довжиною 3,7 метра, вагою 240 кілограмів і дальністю до 86 кілометрів. Вона існує у двох версіях з супутниковою та інерціальною навігацією та з додатковою оптико-електронною системою наведення на кінцевій ділянці.
"Також відомо, що пуск ракети здійснюється з транспортно-пускових контейнерів, які групуються по 8 на одній платформі",- пишуть аналітики.
Зазначається, що до останнього про існування цієї ракети публічно не повідомляли. Водночас назва Ababil також активно використана і для найменування БпЛА, як розвідувально-ударних, так і далекобійних дронів-камікадзе. Сама назва Ababil походить від міфічних птахів чорних стрижів.
Щодо Fath-360, то за даними Defense Express, ця ракета жодного разу не фігурувала, як така, що цікавить Росію. Варто також додати, що ця розробка відома під назвою BM-120, а про її існування стало відомим лише наприкінці 2021 року.
Ця ракета має довжину у 5,1 метра, діаметром 368 міліметрів, загальну вагу 787 кілограмів, з якої на бойову частину припадає 150 кілограмів, і досягає швидкості в 4 маха, дальність польоту до 120 кілометрів.
Система наведення Fath-360 складається з інерціальної системи та супутникової навігації. Вочевидь, ця ракета базується на Fateh-110 і є її значно зменшеною копією. Візуально, окрім розміру, який часом складно розрізнити на фото, вони відрізняються хвостовим оперенням.
Водночас пускова Fath-360, що є вже традицією для Ірану, замаскована під звичайну цивільну вантажівку.
Як зазначають в Defense Express, головна різниця між Fath-360, Ababil та Fateh-110, Zolfagar у тому, що перші призначені для безпосереднього застування проти цілей на фронті та у ближньому тилу, а другі - для атак об'єктів у глибокому тилу.
Як зазначав військовий оглядач Денис Попович в ефірі телемарафону Єдині новини, не зовсім коректно називати іранські ракети Fath-360 та Ababil балістичними, бо вони ближчі до РСЗВ (реактивні ракети залпового вогню), як-от HIMARS, GMLRS чи українська Вільха.
За його словами, у росіян виникла потреба якраз у таких керованих боєприпасах, які б дозволяли точніше уражати цілі, ніж це роблять системи РСЗВ, які мають на озброєнні росіяни.
Чим небезпечні для України нові іранські ракети
Нагадаємо, що ворог вже використовує по Україні балістичні ракети від іншого союзника - північнокорейські КN-23. Їх називають близнюком російського Іскандера. Максимальна дальність - 650-690 км, оснащені ракети боєголовкою вагою до 500 кг.
"Але насправді якість північнокорейських ракет приблизно така сама, як і якість північнокорейських снарядів та пострілів до реактивних систем залпового вогню. Тому те, що зараз Кремль знову порушує тему постачання балістичних ракет саме іранського виробництва, свідчить, що, скажімо так, північнокорейська якість російське військове керівництво не надто влаштовує",- каже Жовтенко.
Та чи будуть іранські ракети кращими за північнокорейські? Як зазначає майор запасу НГУ, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман в інтерв’ю УНІАН, про них поки що сказати нічого не можна, бо їх не бачили в дії. Ба більше, ще на 100% неясно, чи Росія все ж отримає від Ірану ракети.
По-перше, нагадує експерт, розмови про постачання іранських ракет РФ ходять довго, але їх немає. І схоже на те, що реальних домовленостей поки не укладено. По-друге, ракети потрібно запускати з певних платформ - пускових установок, яких в Ірану не так багато, на відміну від ракет. І ці пускові Тегеран віддавати не хоче.
"Тому, з прагматичної точки зору це питання поки "висить" в повітрі. Поки що таких рухів, що вони незабаром з’являться немає. Теоретично - це можливо, практично - поки рухів немає",- каже Гетьман.
Але небезпеку все ж не варто недооцінювати.
"Вони стануть викликом (для ППО - ред.) в будь-якому випадку, вони справді небезпечні, але не кращі, ніж ті російські ракети, які вже використовуються. Не варто припускати, що це буде якась технологія, з якою ми не зможемо впоратися",- додає експерт.
Валерія Шипуля