Фото: Facebook/Володимир Зеленський
Фото з минулого обміну полоненими з Росією
В російському полоні - 14 тис. українців. З початку повномасштабної війни відбулося 53 обміни полоненими - додому повернулися 3310 наших громадян. Українська сторона прагне забрати з неволі всіх бранців кремлівського режиму.
Вперше - російська ініціатива
До окупантів у полон потрапили військові, цивільні, жінки, діти. Україна в першу чергу вимагає повернення важкохворих та важкопоранених, а також жінок. Перевага буде надаватися тим, хто найдовше перебуває у полоні.
"Ми будемо також докладати максимум зусиль для повернення цивільних бранців. Зокрема тих, хто перебуває в неволі з 2014 року. Особлива увага - захисникам Маріуполя і, зокрема, тим, хто захищав "Азовсталь". Також не будемо забувати про кримських татар. Повернути кожного і кожну - найважливіше завдання", - зазначив на брифінгу начальник ГУР Міністерства оборони Кирило Буданов.
Нещодавно, вже після того, як ЗСУ зайшли в Курську область, Україна та Росія почали черговий раунд переговорів про обмін військовополоненими. Причому цього разу ініціатором перемовин була Росія - раніше такого не було.
"Деталі не буду розкривати, але я публічно заявляв і сьогодні підтверджую, що, на мій погляд, ця ситуація, яка створена в першу чергу зусиллями Збройних сил України, в тому числі на території Курської області, покращує ситуацію з поверненням наших громадян з території Російської Федерації, а також з тимчасово окупованої території України",- сказав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю Радіо Свобода.
Він додав, щодуже хотілось би, щоб нарешті вдалося домовитися з російською стороною про принципи проведення обмінних процесів та повернення цивільних громадян. Щоб враховувати те, що на підставі Женевської конвенції є дві пріоритетні категорії громадян, яких необхідно повернути в першу чергу: важкопоранені військовополонені та важкохворі громадяни. Наступна категорія - жінки, у тому числі й військові. А загалом, за принцип справедливості, хто раніше потрапив у полон, той раніше має вийти.
"У нас є список військовополонених цивільних заручників, яких росіяни взяли в полон ще до початку повномасштабної агресії, тобто з 2014 року. У нас є оборонці Маріуполя, які більше ніж два роки перебувають в російському полоні. В тому числі, на жаль, серед них є ті, хто навіть після верифікації, підтвердження Міжнародним комітетом Червоного Хреста, були поранені в полоні. Це взагалі нонсенс відповідно до міжнародного гуманітарного права, Женевських конвенцій. Країна, яка тримає в полоні, гарантує безпеку і дотримання захисту прав військовополонених. Цивільних взагалі не мають права брати в полон, але росіяни не звертають увагу на ці міжнародні правові акти. У нас є ситуація, коли є поранені в полоні. І навіть ті, хто загинули, в тому числі внаслідок тортур", - пояснив омбудсман.
Зв’язок з рідними полонених
На уточнення стосовно обміну полоненими Лубінець відповідає не на всі запитання, наголошуючи на тому, що зайвий розголос може завадити процесу обміну. Зокрема, він не розказав, чи надала російська сторона списки тих, кого вона може повернути в Україну, а також не назвав країни-посередники, які найбільше допомагають при обміні. Разом з тим, він не впевнений, що тепер все піде настільки добре, що можна буде навіть обміняти "всіх на всіх".
"Я можу сказати, що постійно українська сторона виступає з ініціативою проведення великих обмінів. В тому числі, неодноразово, через посередників ми виступали з ініціативою проведення обмінів всіх на всіх. Чи вірю я, що найближчим часом може відбутися обмін взагалі "всіх на всіх"? Ні, не вірю. Чи вірю я, що українська сторона робить все, щоб великі обміни відбувались? Так, я в це не просто вірю, а цим займається велика команда координаційного штабу, я особисто. Причому робимо ми це в щоденному режимі", - підкреслив уповноважений.
Для поліпшення зв’язку з родинами полонених на базі Офісу омбудсмана у кожному обласному центрі відкриються представництва уповноваженого. Зараз вони діють лише в Києві та ще в чотирьох регіонах. Планується, що головний офіс та його регіональні представництва проводитимуть щотижневі зустрічі з родичами військовополонених.
А за підсумками засідання Ставки Верховного Головнокомандувача силові відомства країни затвердили структуру роботи з питань полонених. Зокрема, йдеться про Президію Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими - координуючий орган, до складу якого увійдуть керівники структур, що займаються питаннями роботи Координаційного штабу, а також Громадську раду - консультативний орган, що об’єднає громадські організації, які представляють інтереси полонених.
Разом з тим, як повідомляє Центр прав людини ZMINA, відомо, що росіяни створюють фіктивні "громадські організації"для збору в інтернеті інформації про військовополонених. Так звані "представники ГО"стверджують, що мають доступ до місць несвободи, де утримуються українці. Насправді ж їхня мета - отримати від родичів військовополонених важливі дані для подальшої маніпуляції та тиску на них.
Без фільтрації
Зараз, коли ЗСУ зайшли на територію Росії, актуальним стало питання ставлення України до місцевого населення Курщини.
"Я розумію, що у нас суспільство може по-різному трактувати зусилля України щодо виконання своїх міжнародних зобов'язань. Але ми тим і відрізняємося від росіян, що ми цивілізована нація, що ми демократична нація. І для всіх критиків схожих дій української влади я хочу нагадати, що всі міжнародні партнери продовжують допомагати Україні саме через те, що бачать різницю", - пояснив омбудсман.
За його словами, Україна точно не буде створювати якихось спеціальних таборів для цивільного населення.
"Це тільки росіяни могли в сучасному світі створити фільтраційні табори, фактично концтабори, для українських громадян. Нічого схожого Україна робити точно не буде", - запевнив Лубінець.
Нагадаємо, що Україна має намір відкрити гуманітарні коридори - чи то на територію, яка контролюється Російською Федерацією, чи на територію незалежної України. Це має бути власний вибір кожного громадянина, який зараз там перебуває, з числа цивільних.
Галина Гірак