Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції

Що не влаштовує Польщу, Угорщину, Словаччину та Австрію та чи дослухається до них Рада ЄС.

На вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії Рада ЄС з питань сільського господарства розглянула питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту аграрного ринку ЄС від українського аграрного імпорту. До яких висновків прийшли та чи чекають на Україну зміни в торгівлі агропродукцією?

Ключові претензії

Польща, Угорщина, Словаччина та Австрія наполягають на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.

“У контексті угод про вільну торгівлю… Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли б наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме - угодах з МЕРКОСУР та Україною”,- йдеться в документі.

Загалом ці країни висунули чотири ключові претензії та вимоги щодо української агропродукції.

Перша - недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною  не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.

Друга - уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.

Третя - чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.

Четверта - компенсаційний фонд. Держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.

Нагадаємо, Україна та ЄС 14 жовтня минулого року схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт української аграрної продукції до ЄС. При цьому оновлена торговельна угода між Україною та ЄС набула чинності 29 жовтня.

З червня 2022-го по червень 2025 р. для України у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням діяли автономні торговельні преференції.

Від "відкритих дверей" до "керованої торгівлі"

Після засідання Ради ЄС з питань сільського господарства, яке відбулося 26 січня поточного року, ситуація щодо українського аграрного імпорту перейшла у фазу конкретизації нових правил гри. Хоча радикальних миттєвих заборон безпосередньо в день зустрічі не запровадили, ключові гравці в особі Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії чітко окреслили межі терпіння своїх внутрішніх ринків. Головним меседжем цих країн стала вимога запровадити так звані дзеркальні стандарти. Це означає, що українські аграрії мають дотримуватися ідентичних з європейськими норм щодо використання пестицидів, антибіотиків та стандартів добробуту тварин, щоб конкуренція була справедливою.

Європейська комісія відреагувала на цей тиск обіцянкою посилити моніторинг товарних потоків.

"Моніторинг тепер супроводжуватиметься суворою перевіркою відповідності. Ми чітко заявили українським партнерам: доступ до нашого ринку - це привілей, що базується на правилах. Посилений контроль за ланцюгами постачання гарантуватиме, що кожна партія товару відповідає екологічним вимогам ЄС. Це той баланс між солідарністю та захистом наших власних виробників, який ми зобов'язані підтримувати", - сказав Крістоф Гансен, європейський комісар з питань сільського господарства та харчування.

Він заявив про запровадження системи посиленого нагляду за торговельними потоками з України.

"Ми впроваджуємо систему посиленого нагляду за торговельними потоками, яка дозволить нам у режимі реального часу відстежувати динаміку імпорту. Це не лише питання статистики, а інструмент для негайного реагування: якщо ми побачимо, що обсяги постачань певної продукції загрожують стабільності цін на рівні окремих держав-членів, Єврокомісія матиме право активувати захисні заходи протягом 48 годин. Наша мета - забезпечити таку прозорість, щоб фермери в ЄС були впевнені, що ринок перебуває під контролем Брюсселя", - сказав єврокомісар.

Ці заяви підтверджують зміну підходу ЄС: від політики "відкритих дверей" до моделі "керованої торгівлі", де головним інструментом стає швидке реагування на основі детальних даних моніторингу.

Зараз основний фокус зміщується на розробку оновленої Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, відомої як DCFTA 2.0. Цей документ має замінити тимчасові пільгові заходи на постійний режим, який передбачатиме значно жорсткіші захисні застереження. Зокрема, обговорюється можливість застосування обмежень не лише на рівні всього ЄС, а й для конкретних держав-членів, якщо їхні локальні ринки відчувають надмірний тиск.

Для України це означає необхідність ще швидшої адаптації до європейського законодавства. Оскільки питання імпорту цукру, птиці та зернових залишається політично чутливим, ЄС уже почав розглядати непрямі методи регулювання ринку, як-от обмеження безмитного ввезення сировини з інших дальніх країн, щоб звільнити нішу для внутрішніх виробників та контрольованих постачань з України. Таким чином, замість повної лібералізації ми спостерігаємо перехід до моделі керованої торгівлі, де доступ до ринку прямо залежатиме від суворої відповідності стандартам якості та екологічності.

Україна - "бабай" для європейських фермерів

Реакція офіційного Києва на засідання Ради ЄС 26 січня 2026 р. та вимоги "четвірки" (Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії) демонструє перехід від стратегії "емоційної допомоги" до прагматичного політичного діалогу. Українська влада усвідомлює, що інтеграція до ринку ЄС неминуче супроводжуватиметься суворими правилами, і замість боротьби за старі пільги обирає шлях передбачуваності.

Тарас Качка, заступник Міністра економіки - торгового представника України зазначив, що страхи європейських фермерів мають більше політичне, ніж економічне підґрунтя.

"Ми розуміємо, що Україна - це такий собі "бабай" для європейських фермерів, яким лякають депутатів Європарламенту для отримання більшої фінансової підтримки. Очевидно, що до нас буде прискіпливе ставлення, але це політика, а не регуляторна річ", - сказав він.

Щодо вимог Польщі та Австрії запровадити ідентичні екологічні норми, українська сторона застерігає від занадто різких рухів.

"Різке узгодження правил щодо пестицидів чи кліматичних норм може спричинити колапс як для наших фермерів, так і для стабільності постачання в ЄС. Інтеграція України в ЄС у підсумку заощадить кошти і допоможе зберегти європейське сільське господарство, але цей процес має бути збалансованим", - вважає Качка.

Таким чином, Україна демонструє готовність "грати за правилами", вимагаючи натомість від ЄС захисту від політичного популізму сусідів та повної зупинки торгівлі з Росією.

Вікторія Хаджирадєва