Брюссель хоче змінити модель фінансування допомоги Україні. Чи можна обійти спротив Угорщини в інших сферах.
ЄС планує відійти від використання Європейського фонду миру як основного інструменту фінансування військової підтримки України та пропонує нову модель допомоги. Наскільки реальний цей план та чи можна обійти спротив Угорщини в інших сферах?
Суть нової моделі
У ЄС шукають спосіб обійти вето Угорщини на 6 млрд євро на зброю для України. Офіційний Брюссель планує відійти від використання Європейського фонду миру як основного інструменту фінансування військової підтримки України.
Нагадаємо, в березні Рада ЄС погодила створення Фонду підтримки України в межах Європейського фонду миру, кошти з якого мали йти державам-членам на компенсацію військових постачань Україні.
Зараз представники ЄС розглядають можливість добровільних внесків держав до Європейського фонду миру, щоб, попри вето Угорщини, надати Україні фінансування на суму понад 6 млрд євро.
“Європейська служба зовнішніх справ розглядає можливість дозволити державам-членам ЄС робити добровільні внески до Європейського фонду миру”, - поділилися співрозмовники видання Bloomberg.
Проєкт рішення передбачає, що значна частина коштів піде на програми, що фінансуються з бюджету ЄС, і лише 5% - у Європейський фонд миру, з якого ЄС компенсує країнам-членам вартість переданої Україні військової допомоги. Для рішення достатньо буде більшості, тож Угорщина не зможе заветувати його. Це у майбутньому дозволило б спрямувати кошти на допомогу лише за рішенням окремих країн, без одностайної підтримки всіх країн ЄС. Таким чином ЄС може уникнути постійних вето з боку команди прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Відомо, що саме Угорщина блокує виділення з Європейського фонду миру мільярдів євро на фінансування військової допомоги Україні.
Це відбувається попри те, що Будапешт має запевнення: внески Угорщини в Європейський фонд миру не будуть спрямовуватись на будь-яку військову допомогу Україні.
“Величезна кількість перепон з боку команди угорського лідера Віктора Орбана є однією з причин, чому Євросоюз хоче відмовитися від використання Європейського фонду миру як основного інструмента військової підтримки України”, - пише Bloomberg.
Видання звертає увагу на те, що досі близько 90% коштів з доходів від заморожених активів російського центрального банку спрямовували на підтримку України саме через Фонд миру: у ЄС погодили таке рішення у червні, обійшовши опір Угорщини, і за місяць перерахували туди перший транш.
Не лише Угорщина
Проте, наразі незрозуміло, чи отримає підтримку новий план Брюсселю, оскільки багато ключових рішень ЄС потребують одностайності.
На жаль, відомо, що не лише Угорщина блокувала виділення 6 млрд євро для України.
“Багато міністрів сьогодні повторили: це не українські гроші, це наші гроші, бо нам не компенсували витрати, які вже відбулись – Україна вже отримала зброю, але вони не отримали відшкодування”, – зазначив високий предстаник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками неформального засідання міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі наприкінці серпня.
Тоді він пообіцяв знайти рішення, як обійти блокування виділення понад 6 млрд євро з Європейського фонду миру, що компенсує державам-членам витрати на збройну допомогу Україні.
“І багато міністрів сьогодні повторили, що необхідне термінове рішення. Я шукатиму його. Так чи інак, я це рішення знайду”, – пообіцяв він.
Ще один транш до кінця року від ЄС
Крім того, відомо, що ЄС планує надати Україні додаткову фінансову допомогу до кінця 2024 р.
Вже сьогодні посли ЄС мають намір досягти політичної згоди щодо умов надання Україні допомоги на 50 млрд євро з використанням доходів від заморожених російських активів.
Шеф європейської дипломатії Жозеп Боррель офіційно підтвердив, що, окрім першого траншу, до кінця року на підтримку України хочуть спрямувати ще 1 млрд євро.
“Вони будуть надаватися Україні на три цілі - ППО, боєприпаси, підтримка української промисловості”, - сказав Боррель.
За його словами, в ЄС розуміють, що з юридичної точки зору, оскільки одна країна не брала участі у рішенні щодо використання активів, вона не може брати участі в ухваленні рішення про те, на які цілі їх спрямовувати.
Позиція Угорщини
Угорщина встромляє Україні палиці в колеса й щодо інших питань.
Так, ця країна заблокувала схвалення ЄС спрямування прибутків від російських заморожених активів на закупівлі зброї для України.
Також Угорщина не одноразово погрожувала зірвати санкції ЄС проти Росії, зокрема це стосувалось експорту скрапленого газу з РФ. Країна-сусідка систематично блокує фінансування ЄС, в тому числі направлене на наші військові потреби, аргументуючи це тим, що вона ніби-то за мир, та не хоче аби війна прийшла в країни ЄС. Крім того, країна постійно використовує свій голос для шантажу ЄС. Так, У липні поточного року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт блокуватиме відшкодування коштів Євросоюзу державам-членам, які надали Україні боєприпаси, доки Київ не дозволить транзит нафти від російського “Лукойлу”.
Своєю чергою у Єврокомісії вивчили ситуацію довкола постачань нафти “Лукойл” Угорщині й Словаччині, що здійснювалися територією України й припинилися після запровадження нею санкцій проти російської компанії. Там підстав для занепокоєнь не бачать. У Єврокомісії вказали, що отримали від української влади підтвердження, що транзит сирої нафти з Росії до Угорщини і Словаччини не зазнав впливу, оскільки “Лукойл” не є її власником.
Також варто нагадати, що Орбан останнім часом все частіше прямо виступав проти зусиль ЄС з надання допомоги Україні у боротьбі з російською агресією. Він спровокував різку критику з боку лідерів ЄС, здійснивши дипломатичний візит до Москви на переговори з російським президентом Володимиром Путіним у липні (одразу після візиту до Києва).
Країни-члени ЄС чітко дали зрозуміти, що вони не підтримують позаштатну діяльність Орбана. Європейська комісія заявила, що не відправлятиме високопосадовців на низку зустрічей в Угорщині, попри те, що країна півроку головує в ЄС на ротаційній основі.
Що ще може зробити ЄС для подолання вето Угорщини
Постійне ветування Угорщиною рішень щодо України, а також можливе поповнення новими членами змушує ЄС розмірковувати над реформуванням Союзу.
Розширення ЄС торкнеться багатьох сфер його функціонування, передусім таких питань, як процес прийняття рішень і організація інституцій, розмір бюджету, сільськогосподарська політика і політика вирівнювання, функціонування внутрішнього ринку об’єднання, а також питання безпеки.
В ЄС вже навіть створили документ щодо реформування. Звіт пропонує, як має змінитися ЄС до 2030 р., щоб прийняти нових членів, залишившись стійким і згуртованим після розширення. Документ формулює більшість питань, які нині турбують країни ЄС.
Головне серед них стосується прийняття рішень Радою ЄС.
Так, у Звіті рекомендується перейти до кваліфікованої більшості голосів щодо всіх політик ЄС, крім зовнішньої, безпекової та оборонної.
Для України прийняття такого рішення ЄС могло б сприяти не лише усуненню вето Угорщини по наданню нам допомоги, а й пришвидшенню нашої євроінтеграції. Річ у тім, що це може убезпечити від можливого вето деяких інших країн-членів.
Вікторія Хаджирадєва