Росія вивела на бойове чергування комплекс Ярс. Чому він не може бути застосований у війні проти України та чим реально небезпечний?
Ядерна дубина Кремля
Ракетний комплекс Ярс (РС-24) є однією з основ стратегічних ядерних сил РФ. Це мобільний і шахтний міжконтинентальний балістичний ракетний комплекс. Він був прийнятий на озброєння у 2009 році, але не застосовувався росіянами у бойових умовах: всі випробування проводилися виключно у навчальних та демонстраційних цілях.
Комплекс був розроблений Московським інститутом теплотехніки і призначений для заміни старіших систем, таких як Тополь-М, пише УНІАН.
Ярс комплектується твердопаливними міжконтинентальними балістичними ракетами, максимальна дальність котрих становить до 12 000 км, їх вага близько 46 тонн, довжина ракети - близько 22,5 метрів.
Як повідомили у МО країни-окупанта, мобільні установки вийшли на маршрути під час навчань Новосибірського з'єднання ракетних військ. При цьому точно невідомо, чому РФ вивела його на бойове чергування. Не виключено, що йдеться про чергові навчання, перевірку боєздатності або зміну бойового чергування.
Й тут не зайвим буде згадати передуючу цьому заяву глави російського МЗС Сергія Лаврова.
"Я не збираюся тут говорити про безглуздість і небезпеку самої ідеї намагатися боротися до перемоги з ядерною державою, якою є Росія", - сказав Лавров з трибуни ООН наприкінці вересня.
Ще раніше Путін провів засідання постійної наради Ради безпеки з ядерного стримування та розширив список умов, за яких Росія може застосувати ядерну зброю. Очільник Кремля пригрозив, що може здійснити ядерний удар у відповідь на агресію з боку будь-якої неядерної держави.
У США блискавично відреагували на конкретно цей ядерний шантаж Кремля.
"Це абсолютно безвідповідально. Я думаю, що багато хто у світі, включаючи Китай, ясно говорили про це в минулому, коли він (Путін - ред.) брязкав ядерною зброєю. Тому я просто порадив би зробити це зараз, коли весь світ зібрався... говорити про необхідність більшого роззброєння і нерозповсюдження", - підкреслив держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю MSNBC.
Втім ядерний шантаж з боку перших осіб РФ - далеко не дивина. Варто лише пригадати постійну риторику у цьому стилі з боку замсекретаря російського Радбезу Дмитра Медведєва, сумнозвісного своїми неадекватними коментарями та ядерними погрозами на адресу багатьох країн.
РФ спочатку погрожувала ядерним ударом, "якщо Україні повернуть ядерну зброю". Потім - якщо Росію притягнуть до відповідальності за воєнні злочини. Пізніше Медвєдєв грозив атакувати ядерною зброєю країни-учасниці Рамштайну, якщо Росію доведуть до поразки.
А пригадувати всі заяви російських депутатів та пропагандистів про умовний "ядерний удар по центру Лондона" - взагалі часу не стане.
Як би дико це не звучало, діяти буквально таким чином нещодавно запропонувала кремлівцям глава Федерації лижних перегонів Росії (ФЛГР) Олена Вяльбе.
"Я скажу речі, які взагалі не можна говорити. Якби ми кинули серйозну бомбу на центр Лондона, все вже закінчилося б і нас би скрізь пустили. Боротьба Росії з усім зовнішнім світом продовжується століттями. Нас ніколи не любили, навіть коли вдавали, що люблять. Вони завжди стоять із заточкою за спиною. Я люблю, коли наша країна сильна, наша сила дратує весь світ", - заявила Вяльбе.
Вийшло, як завжди
Однак військовий експерт Олег Жданов вважає: нині ймовірність застосування саме комплексу Ярс росіянами - фактично нульова.
У даному випадку, за словами Жданова, РФ використовує Ярс для залякування Заходу - через власний страх перед дозволом Україні бити по воєнних об’єктах на російській території західною далекобійною зброєю.
"І вони підсвічують ці події як демонстрацію того, що ставлять на бойове чергування Ярс. Путін хоче продемонструвати Заходу, що у нього є ядерна зброя. Пам'ятаєте, як казав Лавров, що ядерна держава не може програти в Україні. Ось вони це і роблять", - сказав Жданов у коментарі Фокусу.
Виведення на бойове чергування міжконтинентального балістичного комплексу Ярс у Новосибірську безпосередньо у день народження російського диктатора Путіна мало інформаційно-пропагандистську мету, додає військовий експерт Дмитро Снєгірьов.
"Цим у Росії зробили йому подарунок, щоб показати спроможності російської ядерної тріади в моменті можливого виконання зміненої ядерної стратегії Російської Федерації. Цей комплекс перебуває на озброєнні РФ з 2009 року. Але показово те, що його вивели на бойове чергування після невдалого випробування Сармата. Спочатку були, відповідно, гучні заяви російської сторони про зміну власної ядерної доктрини в моменті можливості завдання превентивного удару навіть не по країнах-членах НАТО, а по союзниках країн НАТО, які начебто на момент атаки БПЛА можуть бути атаковані з використанням ядерного потенціалу Російської Федерації. Натомість увесь світ побачив абсолютно невдалі випробування Сармата, яким так довго і безуспішно намагалися налякати Захід", - зауважив він у блозі для Главреду.
Втім, за словами фахівця, це мало прямо протилежний ефект.
"Ще більше послабила позиції Російської Федерації суб'єктність української сторони вже після зміни ядерної доктрини і внесення положень щодо атак по території РФ з використанням аеродинамічних цілей (безпілотників тощо) після того, як Головне управління розвідки Міністерства оборони провело низку блискавичних операцій по арсеналах зберігання на території РФ",- нагадав він.
Тоді всі зрозуміли, що це - елемент політичного блефу російської сторони, продовжив експерт.
"Більше того, офіційна "говоряща голова" Кремля Пєсков був змушений мінімізувати політичні та інформаційні наслідки для Росії, пояснюючи, що не варто поєднувати СВО зі зміною ядерної доктрини", - зауважив Снєгірьов.
Тобто у РФ намагалися "зберегти гарне обличчя при поганій грі", підкреслив він.
"Але там, відповідно, не полишають намірів і в подальшому використовувати ядерний шантаж як елемент не те що стримування, а диктату. Тобто, залякування країн Заходу можливими сценаріями розвитку подій. Однак останні заяви країн НАТО чітко засвідчили, що ніхто на ядерний шантаж Російської Федерації не пристане. Усі розмови про превентивне завдання удару по островній державі, де мали на увазі в першу чергу Велику Британію, не мало того ефекту, на який розраховували у Москві", - резюмував Снєгірьов.
Ірина Носальська