Днями Верховна Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, що завершило ратифікацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).
За що посилять покарання
Законопроєкт №11484 "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього" ухвалено 9 жовтня .Він враховує положення Римського статуту, який нещодавно ратифікувала Україна. Зокрема, в українському законодавстві з’являться визначення покарання за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії, а також будуть прописані зміни до процедури їх розслідування.
"Римський статут - угода про створення Міжнародного кримінального суду, який має юрисдикцію притягати до відповідальності за воєнні злочини, злочин агресії та геноцид. Україна підписала його ще у 2000 році, але так і не ратифікувала. Це відбулося лише 24 серпня 2024 року, тому ухвалення 9 жовтня змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України - логічне продовження ратифікації. Також суд визнав, що уряд України довів існування систематичних порушень прав українців з початку окупації Росією Криму в лютому 2014 року. Це важливий етап та результат на шляху до притягнення агресора до міжнародно-правової відповідальності", - повідомила народний депутат Олена Шуляк.
Вона додала, що у червні поточного року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав злочини Росії, скоєні в Криму після 27 лютого 2014 року. Це може стати пусковим механізмом для низки важливих судових рішень, зокрема й у міжнародних трибуналах, щодо порушення країною-агресором норм міжнародного права.
Зміни, ухвалені в парламенті, передбачають посилення покарання за агресію та введення нових статей про злочини проти людяності.
Для кого передбачено довічне ув’язнення
У свою чергу нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі повідомив, що ухвала згаданого закону приводить законодавство України у відповідність до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та забезпечує кримінально-правове переслідування за найтяжчі міжнародні злочини.
Відповідно до внесених змін статтю 437 "Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни" перейменовано на "Злочин агресії", що передбачає планування, підготовку або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, спрямованій на вчинення таких дій, що каратиметься більш суворим покаранням, ніж це встановлено зараз - позбавленням волі на строк від 10 до 15 років замість нинішньої норми - ув’язнення на 7-12 років. За ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 15 років, або - на довічний термін, нині це - ув’язнення від 10 до 12 років.
Також змінено назву статті 438 "Порушення законів та звичаїв війни" на "Воєнні злочини". Кримінальний кодекс також доповнено новими статтями, зокрема "Злочини проти людяності", тобто умисне вчинення в межах усвідомленого широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення, що виражається в:
- переслідуванні будь-якої групи або спільноти, яка може бути ідентифікована, тобто обмеження основних прав людини за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, статевими або іншими ознаками дискримінації, визначеними міжнародним правом як неприпустимі;
- депортації населення, тобто примусовому вивезенні за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщенні або виселенні однієї чи більше осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, - на територію іншої держави;
- насильницькому переміщенні населення, тобто примусовому і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщенні чи виселенні однієї чи більше осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, до іншої місцевості у межах однієї держави;
- зґвалтуванні, сексуальній експлуатації, примушуванні до зайняття проституцією, примусовій вагітності, примусовій стерилізації або будь-якій іншій формі сексуального насильства;
- рабстві або торгівлі людьми;
- насильницькому зникненні;
- незаконному позбавленні волі;
- катуванні;
- інших умисних нелюдських діяннях подібного характеру, які супроводжуються заподіянням сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи серйозною шкодою психічному або фізичному здоров’ю.
За такі кримінальні порушення передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Сигнал для світу
Остаточно ратифікувавши Римський статут, Україна отримує низку привілеїв.
"Україна зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС; висувати свого кандидата на посаду судді; затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні; брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС); впливати на розробку змін до Римського статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових",- зазначила заступник керівника Офісу президента Ірина Мудра.
Окрім того, що Україна має зобов’язання щодо ратифікації Римського статуту в Угоді про Асоціацію з ЄС, низка вже підписаних безпекових угод з іншими країнами також містять положення про ратифікацію Римського статуту, зокрема, з Нідерландами та Німеччиною. За умовами безпекових угод ми отримуємо від партнерів військову, фінансову та дипломатичну підтримку, а взамін цього маємо проводити реформи та гармонізувати наше законодавство. Тому ратифікація стане потужним сигналом для світу.
Також завдяки залученню України до МКС вдасться збільшити ефективність роботи цього суду щодо України, притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України.
"Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому", - підсумувала Мудра.
До речі, МКС видав вже шість ордерів на арешт російських злочинців: диктатора Путіна, російського дитячого омбудсмана Марію Львову-Бєлову, секретаря Ради безпеки, ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу, начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова, а також генерал-лейтенанта Збройних Сил Росії Сергія Кобилаша та адмірала ВМФ Росії Віктора Соколова.
Галина Гірак