За даними агентства Associated Press, на президентських виборах у США 5 листопада Камалі Гарріс вдалося отримати 224 голоси колегії виборців. У той же час Дональд Трамп отримав 277 голосів (з 270 необхідних).
Проти чого повстали американці?
Експерти часто "прогнозують" переможця виборів до офіційного завершення підрахунку голосів. Втім цього разу такого не було, бо кандидати йшли "ніздря до ніздрі", й мало хто наважувався передбачити результат їх змагання. Але такі сміливці все ж були.
"Ви здивуєтесь, але найкращий, глибокий економічний і соціальний аналіз, корисний і для нас в Україні, чому переміг Трамп, був зроблений ще 4 вересня колумністом TheNewYorkTimesДейвідом Бруксом, насправді прихильником Камали Гарріс (видання зробило корисний інтелектуальний експеримент, попросивши прихильників одного кандидата подумати вголос, чому може перемогти інший)", - написав у Facebookекономіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета.
Отже, за Бруксом існує "п’ять двигунів трампізму"у США.
По-перше, людям більше подобається червона (республіканська - ред.) модель управління, ніж синя (демократична- ред.).
"Найшвидше зростаючі штати за чисельністю населення здебільшого керуються республіканцями. Штатами, які найшвидше демографічно зменшуються або стагнують, здебільшого керують демократи. Червона модель дає низькі витрати на житло, нижчі податки та життєздатність бізнесу. Синя модель дає вам високі витрати на житло, високі податки та високу нерівність", - наводить він резони виборців.
При цьому, як зауважує Брукс, демократи є партією правлячого класу.
"Люди з вищою освітою, як правило, голосують за демократів, а люди з середньою освітою - за республіканців. Таким чином, найбагатші міста/місця, як правило, є демократичними. Демократи домінують у ЗМІ, університетах, культурних установах та уряді", - констатує він.
Тож глобальний популізм - це повстання проти такого роду нерівностей, кероване відчуттям того, що освічений клас має надто велику культурну, академічну, політичну та економічну владу.
"Повстання розпалюється, коли високоосвічені професіонали поблажливо ставляться до мас, серед яких вони сидять, або навіть не бачать їх", - констатує експерт.
Окрім того, Трампу вдалося "добре розповісти історію зради", зігравши на недовірі й невдоволенні мас, на контрасті з "сонячно-оптимістичною кампанією", що її проводила Гарріс.
"...Багато американців відчувають себе зрадженими, зневіреними, злими. Вони вважають, що американська мрія зруйнована. Трамп, як і всі світові популісти, добре розповідає цю історію зради", - пише Шеремета, посилаючись на Брукса.
При цьому республіканці продемонстрували "соціальну та моральну згуртованість".
"...Коли республіканці говорять про імміграцію, злочинність, віру, родину та прапор, вони говорять про способи збереження соціального та морального порядку. Демократи чудово говорять про економічну солідарність, але не про моральну та культурну солідарність", - наводить він додаткові мотиви виборців.
Додало проблем й існування так званої "синьої демократичної бульбашки".
"Біл Клінтон і Обама, по суті, дотримувалися теорії медіанного виборця: біжіть до центру, де є незалежні виборці. Нові кадри, навпаки більш схильні вірити в теорію мобілізації бази: проведіть дійсно "прогресивну" кампанію, щоб на вибори прийшли молоді ліваки", - пише він.
Натомість, Гарріс намагалася провести кампанію, котра б давала щось кожному крилу партії.
"Це призвело до... кампанії, яка пропонувала жести та мішанину політики для всіх, але не мала чіткого бачення", - резюмував експерт.
То що буде з війною?
Як пише у тій же соцмережі бізнес-консультант Ростислав Лукач, буде ще багато аналітики, прогнозів, що далі, що це для нас означає, але насправді поки правильна відповідь - ніхто нічого точно не знає.
"До 20 січня 2025 року, тобто майже ще три місяці, керувати країною буде адміністрація Джо Байдена. А Трамп буде President elected. Тут є певне вікно можливостей для Байдена і демократів зробити деякі сміливі кроки, на які вони до цього не наважувались. Чекаємо", - додає він.
При цьому експерти вважають, що політика Трампа сприятиме розвитку нафтової та газової промисловості США.
Ціни на нафту вже знизилися у середу, 6 жовтня на понад 1%, повідомляє Reuters. Ф'ючерси на нафту марки Brent впали на 1,25 долара, або на 1,65%, до 74,28 долара за барель. Американська WTI (West Texas Intermediate) знизилася у ціні на 1,25 долара, або 1,74%, до 70,74 долара за барель.
Новина про перемогу Трампа призвела й до зміцнення долара. Останнє робить деякі товари (зокрема, нафту) дорожчими для власників інших валют, що у свою чергу може призвести до зниження попиту, пише УНІАН.
Фахівці також вважають, що за Трампа США будуть більше тиснути на економіку Китаю, а це може призвести до послаблення попиту на нафту. На додачу до цього, Трамп має намір розвивати нафтову промисловість США, що не може не позначитися на ціні "чорного золота".
При цьому Трамп, котрий уже оголосив про свою перемогу на виборах, заявив, що планує покласти край війнам у світі.
"Вони казали: "Він почне війну". Я не збираюся починати війну, я збираюся зупинити війни... Протягом чотирьох років у нас не було воєн. За винятком того, що ми перемогли ІДІЛ. Ми перемогли ІДІЛ в рекордно короткі терміни, але у нас не було воєн", - повідомляє Sky News з посиланням на нічну промову Трампа перед його прихильниками.
Втім нагадаємо, що видання The Washington Post з посиланням на джерела повідомляло, що Трамп нібито прагне підштовхнути Україну до поступок РФ і передачі під її контроль українських територій - зокрема, Криму та Донбасу. Але радник його виборчої кампанії Джейсон Міллер назвав ці деталі фейковими.
То чи є у Трампа реальні інструменти для припинення війни? Так, ціна нафти - дієвий аргумент для того, аби загнати Кремль "під плінтус". Але про що ще може йтися?
Як зазначив відомий журналіст і публіцист Віталій Портников, Трамп "вірить, що зможе домовитись із Путіним".
"Він вважає, що всі його дії повинні призвести до того, щоб забезпечити Путіну нейтралітет у ситуації, коли США матиме серйозне економічне та політичне зіткнення з КНР. Звичайно, у цій ситуації саме на цьому тлі можна зрозуміти бажання Дональда Трампа вивести Америку з російської-українського конфлікту шляхом заморозки цієї війни. Щоб потім спробувати розвинути власні стосунки з Путіним, вже у момент, коли не стрілятимуть гармати", - цитує Портникова ТСН.
Втім він не вірить, що у Трампа "щось тут вийде, навіть якщо він здійснюватиме енергійні зусилля".
"Тому що Путін не сприймає Трампа як партнера з переговорів, хоча б тому, що Трамп очолює ворожу йому державу. А сприймає його як інструмент хаотизації США", - вважає Портников.
Водночас Портников визнає, що укріплення республіканців у Сенаті та успіх Трампа на виборах дійсно зірвали швидкий план Путіна по встановленню хаосу в США.
Ірина Носальська