Корреспондент.net,
8 листопада 2024, 13:50
У Німеччині розвалилась урядова коаліція. Як це позначиться на підтримці України.
У Німеччині розвалилась урядова коаліція у складі СДПН, Зелених та лібералів. Країна опинилась на порозі дострокових виборів до Бундестагу. Чи є ризик для України у плані отримання допомоги з боку Німеччини через вибори?
Чому розвалилась урядова коаліція?
Керівна в Німеччині так звана “світлофорна коаліція”, названа так кілька років тому за партійними кольорами трьох партій-учасниць, розвалилась. Складалась вона із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), Вільної демократичної партії (ВДП) та “Союзу-90/Зелені”. Наразі канцлер ФРН Олаф Шольц винесе в середині січня на голосування в Бундестазі питання про довіру його уряду, щоб отримати можливість провести в березні наступного року дострокові вибори. Чергові вибори до Бундестагу в Німеччині мали б відбутися у вересні 2025 р.
Політична криза у Німеччині почалась через те, що Шольц вирішив звільнити міністра фінансів Крістіана Лінднера.
На початку листопада представники трьох урядових партій зібралися, аби вирішити суперечності з бюджетом на наступний рік та зрозуміти, чи можуть далі працювати разом.
Напередодні зустрічі міністр фінансів представив економічні пропозиції, які опозиція пізніше назвала “документом про розлучення”.
Більшість з того, що запропонував Ліндер виявилось неприйнятними для партнерів. В першу чергу мова йде про гальмування національної кліматичної політики та скорочення соціальних послуг. Також він категорично відмовився послаблювати правила стосовно “боргового гальма”.
Шольц зі свого боку висунув на обговорення свою пропозицію закриття бюджетного дефіциту. Пропозиція канцлера складалася з чотирьох ключових пунктів. Це обмеження цін на електроенергію для компаній, пакет підтримки для автомобільної промисловості зі збереженням робочих місць та інвестиційна премія і подальші можливості податкової амортизації для зростання інвестицій.
Українська карта
Четвертий пункт пропозицій Шольца безпосередньо стосувався України та полягав у пропозиції збільшити її підтримку напередодні зими – аби після виборів у США “надіслати важливий сигнал”, що на Німеччину можна покластися.
Шольц наголосив, що для нього важливі і підтримка Україну, і збереження соціальної згуртованості у Німеччині.
“Підтримка України залишається важливою. Зрозуміло, що я не готовий фінансувати нашу підтримку та інвестиції в оборону за рахунок пенсій чи охорони здоров'я. Тому я не ставлю наших громадян перед вибором – інвестувати в нашу безпеку чи робочі місця та сучасну економіку. Ця суперечність небезпечна”, - заявив канцлер.
Він наполягав, що треба послабити боргові правила, і законною підставою для цього назвав виняткову надзвичайну ситуацію, що склалась через загарбницьку війну Росії проти України.
Федеральний уряд заклав 12,5 млрд євро на 2025 р. Але Шольц запропонував надати додаткові мільярди. Для цього треба було перевищити борговий ліміт, що можна зробити лише у винятковій ситуації. На його думку, термінова необхідність підтримати Україну і є таким приводом.
Джерела Reuters кажуть, що Шольц хотів збільшити пакет підтримки на 3 млрд євро та профінансувати його за рахунок призупинення “боргового гальма”.
Однак, за словами Шольца, міністр фінансів не виявив бажання реалізувати його пропозицію. Це стало підставою його рішення звільнити міністра.
Експерти кажуть, що не тема України призвела до розпаду коаліції. Вона лише стала приводом для політизації питання допомоги.
“Сама по собі Україна не винна. Але оборона та військова допомога коштують грошей. Хоча в німецькому суспільстві досить високий рівень підтримки, але все ж таки якогось далекоглядного консенсусу немає. Відповідно, треба доводити, навіщо підтримувати Україну”,– пояснив Віктор Савінок, політолог, старший аналітик Західного Інституту Зигмунта Войцеховського у Познані (Польща) в коментарі РБК-Україна.
На його думку, Шольц витяг українську карту і почав говорити, що необхідно зняти “боргове гальмо” у зв'язку з війною. З одного боку, те, що робить Росія, її гібридні дії та дезінформація в Німеччині, - потрапляє під загрозу нацбезпеці. З іншого, судячи з логіки канцлера, – він вирішив розіграти українську карту проти вільних демократів та ХДС. Від останніх йому потрібна згода на підвищення видатків та вибори у березні.
Хто може прийти до влади?
На думку більшості експертів, вибори завершать правління Шольца та приведуть до влади нового канцлера від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС).
Згідно з опитуваннями перше місце із впевненим відривом посідає правоцентристська ХДС. Вони дають християнським демократам 32%, тому з великою ймовірністю саме вони формуватимуть новий уряд на чолі з Фрідріхом Мерцем.
Якщо канцлером Німеччини стане Мерц, то для України це буде добре. Адже саме він відомий критикою нерішучості Шольца у питанні посилення допомоги Україні і саме він наполягає на передачі нам Taurus, якщо Росія не перестане бити по цивільних об'єктах.
Спрогнозувати, якою буде наступна коаліція, складно. Але найбільш вірогідними є два варіанти.
“Це може бути коаліція ХДС з дуже “схудлою” СДП. Але навіть за такого розкладу може не вистачити голосів і потрібно буде залучити третю сторону. У даному випадку правдоподібним сценарієм виглядає залучення “зелених”,- зазначив Савінок.
Другий варіант – коаліція ХДС та “зелених”. Але тоді християнським демократам треба буде припинити агресивну риторику проти “зелених”, інакше вони можуть не вистачити голосів, щоб знову потрапити до уряду.
Вільні демократи, напевно, не претендують на статус більш менш значущої сили. Вони вже рік балансують на межі прохідного бар'єра.
В будь-якому разі, за всіх розкладів, антиукраїнські праворадикали з “Альтернативи для Німеччини” та ліворадикальні популісти з “Союзу Сари Вагенкнехт”, які також можуть пройти до парламенту, залишаться в опозиції.
Що буде з коштами для України
Німецький уряд регулярно постачає Україні нові пакети допомоги. Нинішня криза, а також період до та після виборів викликає побоювання щодо її ритмічності. Водночас є підстави сподіватись, що Німеччина зможе надати більшу частину з 4 млрд євро, обіцяних Україні, навіть якщо бюджет на 2025 р.не буде затверджений вчасно після розпаду коаліційного уряду. Про це повідомили Reuters джерела в бюджетному комітеті парламенту.
За словами чотирьох джерел, ці кошти здебільшого є цільовими асигнуваннями і тому можуть бути виділені в рамках тимчасового бюджетного управління, якщо бюджет не буде ухвалений. Згідно з проєктом бюджету на 2025 р., німецьку допомогу Україні було скорочено до 4 млрд євро у 2025 р.з близько 8 млрд євро у 2024 р.
Німеччина сподівалася, що Україна зможе задовольнити більшу частину своїх військових потреб коштом кредитів у розмірі 50 млрд дол.з надходжень від заморожених російських активів, схвалених Групою семи.
Так чи інакше, поки є довгострокові контракти та домовленості, укладені на основі фінансування, доступного цього року, постачання триватимуть у 2025 р.
“Проблема в тому, що уряду буде складно реагувати на термінові заходи. Ми вже бачили, як у вересні зі скрипом пройшло збільшення допомоги на 400 млн євро на додаткові системи ППО. Коаліція погодилася після того, як ця справа зрештою потрапила до преси. І зараз просто важче буде реагувати на термінові запити”, – каже Савінок.
Однозначно сказати, чи допомагатиме Україні наступна коаліція більш рішуче, ніж нинішня, наприклад, у частині передачі якісно нових видів озброєнь, теж складно. Німеччина входить у період невизначеності і насправді ніхто не знає, якими будуть результати виборів.
“Невдоволення дуже високе, можливо, це позначиться на низькій явці. Тому є ймовірність, що коаліційні переговори після виборів у березні затягнуться. Як показує досвід того ж останнього уряду Ангели Меркель, затягтися можуть навіть на півроку”,– додав Савінок.
Попри те, що Україна залишається у пріоритетах Берліна, новина про політичну кризу у країні, яка є нашим другим за величиною донором після США, не може не турбувати. Наразі, серйозних підстав для занепокоєння немає, про те зрозуміло, що градус невизначеності щодо України в ЄС зростає. І насторожує те, наскільки швидко це сталося після виборів в США, які призведуть до радикальної зміни курсу країни.
Вікторія Хаджирадєва