Захист неба - актуальне питання не лише для нас, а й для інших європейських країн. Адже повномасштабне вторгнення Росії в Україну довело важливість захисту об’єктів критичної інфраструктури від ударів ракет і безпілотників.
Ізраїльська система
Днями стало відомо, що Німеччина планує розгорнути ізраїльські системи протиракетної оборони Arrow 3 на своїй території у 2025 році.
Про це в неділю, 10 листопада, повідомило ізраїльське Міністерство оборони, пише "Європейська правда".
Представники ізраїльського та німецького оборонних відомств провели дводенну зустріч в ізраїльському концерні Israel Aerospace Industries.
"Міністерства оборони Ізраїлю та Німеччини розпочали спільну підготовку та координацію до початкового розгортання ізраїльської системи Arrow 3 на німецькій території у 2025 році", - йдеться в повідомленні.
Відомо, що торік Ізраїль зі схвалення США погодився продати систему Arrow 3 Німеччині за 3,5 млрд доларів. Це стало найбільшою оборонною угодою ізраїльського виробника.
Лазерна система протиракетної оборони Arrow 3 є передовою світовою технологією, призначеною для перехоплення балістичних ракет за межами атмосфери. Її вперше випробували в умовах бойових дій після вторгнення терористичного угруповання ХАМАС в Ізраїль у жовтні минулого року.
Arrow 3 стане частиною європейської ініціативи "Небесний щит" під керівництвом Німеччини. Щодо участі в довгостроковому проєкті, який створить структуру для перехоплення різних типів ракет на різній висоті, взяли на себе зобов'язання 19 країн.
Доки Україна очікує озброєння для протиповітряної та протиракетної оборони від своїх партнерів, в самій Європі теж існує дефіцит таких систем.
Лідерство щодо створення ініціативи "Небесний щит" (Sky Shield) взяла на себе Німеччина, хоч цей проєкт і не підтримали деякі з провідних європейських держав, втягнуті в суперечності між Берліном і Парижем. Проте до нього приєдналися навіть такі нейтральні держави, як Австрія та Швейцарія.
Небесний щит
Коли в Росії провалилися наземні наступальні дії, вона почала масовано обстрілювати Україну ракетами.
Доки європейські військові спостерігали за цим жахом, вони дійшли висновку, що і в них не все добре з протиповітряною обороною.
Виявилося, що більшість засобів ППО малої та середньої дальності вже застарілі та й тих немає у достатній кількості. Засобів дальньої дії – ще менше, а для перехоплення балістичних чи гіперзвукових ракет – ще менше.
Окрім того, ці системи дуже дорогі. Наприклад, вартість одного комплексу дальньої дії Patriot – 1,1 млрд доларів; його "європейський" аналог SAMP/T коштує лише вдвічі дешевше.
До того ж ракети до кожного комплексу теж досить дорогі, вартість однієї коштує кілька мільйонів доларів.
"Нам у Європі ще треба багато надолужити в плані оборони від повітряних і космічних загроз. Тому ми в Німеччині будемо дуже багато вкладати в нашу протиповітряну оборону в наступні роки. Усі ці засоби зможуть розгортатись у межах НАТО", - заявив у серпні 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Він додав, що його країна розробить майбутню ППО таким чином, щоб європейські сусіди - поляки, балтійці, нідерландці, чехи, словаки або скандинавські партнери - за бажання могли долучитися до неї.
Перші кроки до створення "Небесного щита" були зроблені у жовтні 2022-го, на зустрічі міністрів оборони країн НАТО.
Було визнано, що "Небесний щит" може сприяти створенню інтегрованої системи ППО й ПРО в Європі.
"Лідерство Німеччини в "Європейській ініціативі "Небесний щит", яка користається з уже наявних механізмів співпраці НАТО, є вкрай важливим кроком для забезпечення того, щоб Альянс ефективно оборонявся від повітряних і ракетних загроз", - заявляв тодішній заступник генсека НАТО Мірча Джоане.
На його думку, найменше, що міг би дати цей проєкт, - економію коштів. Адже держави мають спільно домовитися про закупівлю систем, то ж кожна заплатить менше, ніж би мала сама все придбати для захисту своєї території.
Загрози частішають
Те, що захист з повітря необхідний, у Європі переконуються на власному досвіді, і прагнуть створити "парасольку", яка захистить небо. Наприклад, вчора німецькі винищувачі двічі піднімалися в повітря для супроводу російських літаків.
"Наші винищувачі Eurofighter отримали сповіщення від (авіабаз - ред.) Лааге та Лієлварде, щоб спільно ідентифікувати та супроводжувати російські Іл-20М", - повідомилов соцмережі Х Люфтваффе.
Як пише Укрінформ, російські літаки пересувалися без плану польоту та транспондерів.
До слова, ВПС Німеччини разом з партнерами з НАТО патрулюють небо над Балтикою.
Тим часом країни Балтії закликали альянс посилити протиповітряну оборону держав-членів, які межують з Росією - через критичну нестачу протиракетних систем великої дальності.
"Очевидно, що прикордонні країни перебувають у найбільш критичній ситуації. Якщо прикордонні країни захищені, то, безумовно, Берлін і Париж також будуть у значно більшій безпеці", - зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, передає Bloomberg.
Видання також звертає увагу на те, що здатність збивати балістичні ракети є однією із найбільших прогалин в обороні країн НАТО.
Йдеться й про те, що літаки НАТО патрулюють повітряний простір Естонії, Латвії та Литви. Жодна з цих країн не має власних винищувачів. А коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, представники країн Балтії почали просити регулярної присутності на своїй території систем ППО союзників.
Відомо, що міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас у розмові з журналістами висловився за розширення повноважень повітряного патрулювання НАТО в Балтії для того, щоб винищувачі могли "негайно злітати і знищувати безпілотники".
У свою чергу міністр оборони Латвії Андріс Спрудс закликав партнерів збільшити присутність Альянсу в країні для того, щоб захистити небо.
До речі, 7 вересня на сході Латвії, в муніципалітеті Резекне, розбився російський військовий дрон.
Як повідомив Укрінформ, керівництво Національних збройних сил Латвії повідомило про те, що це був безпілотник типу Shahed, начинений вибухівкою. Правда, він додав, що його ціллю була не Латвія, а Україна.
Галина Гірак