Майже місяць минув з парламентських виборів в Грузії. Тим часом в країні продовжуються протести, однак шанс на кардинальні зміни влади поки що невеликий.
Вимога перевиборів
26 жовтня в Грузії відбулися парламентські вибори, які називають найважливішими в історії країни. За результатами підрахунку перемогла партія "Грузинська мрія", яка досі перебувала при владі. Вона набрала загалом 54,23% голосів виборців. Притому у Тбілісі та за кордоном "Грузинська мрія" програла вибори, не набравши 50% голосів. На закордонних виборчих дільницях за неї віддали голос лише 17,7% грузинів.
Тим часом опозиційна "Коаліція за зміни" отримала 10,8%, "Сильна Грузія" - 8,76%, "Єдність - Національний рух" - 10,1% та "Гахарія - за Грузію" - 7,75% голосів.
Зазначимо, що під час голосування фіксували порушення виборчого процесу, окрім того – масові вкидання бюлетенів, видачу кількох бюлетенів одній людині, а також сутички на виборчих дільницях. 27 жовтня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі відмовилася визнати результати парламентських виборів та оголосила акцію протесту.
"Я не визнаю цих виборів. Ці вибори не можуть бути визнані. Це те саме, що визнання приходу сюди Росії, підпорядкування Грузії Росії",- сказала вона.
Саломе Зурабішвілі вважає, що результати голосування були "тотально сфальшовані" на користь "Грузинської мрії".
"Ми стали свідками та жертвами російської спецоперації. Я приїхала в країну не для цього. Наші пращури не для цього жили, і ми цього не приймемо. Ніхто не може відібрати у Грузії європейське майбутнє", - підсумувала Зурабішвілі.
Опозиція вимагає перевиборів. 17 листопада у Тбілісі прихильники проведення нових виборів встановили близько 30 наметів біля Тбіліського державного університету. Втім, правляча більшість у грузинському парламенті відмовляється від перевиборів и і продовжує реагувати на грузинський протест силою. Так, уже на третій день акції поліція розігнала наметове містечко: співробітники правоохоронних органів вихоплювали людей по одному і кудись відводили.
Після цього Саломе Зурабішвілі заявила, що оскаржить результати виборів у Конституційному суді.
Однак експерти не вірять, що в Грузії відбудуться перевибори.
"Конституційний суд перебуває під повним контролем олігарха Бідзіна Іванішвілі та його російської проксі-сили, яку ми називаємо "Російська мрія". Тож суто з практичного погляду, там нічого не зміниться. Інше питання, що це необхідно робити для того, щоб зберегти юридичний механізм у разі політичної волі, щоб ці вибори було скасовано і призначено нові", - пояснив член політради Єдиного національного руху Грузії Дмитро Шашкін.
А 20 листопада стало відомо, що опозиція Грузії призупинила протести. Як повідомляє Эхо Кавказа, організатори мітингів ухвалили рішення тимчасово розпустити учасників акції для розробки нового плану дій.
Експерти попереджають: країну може чекати доля сателіту Росії.
"Майданна" фаза
Як зазначає політолог і віцепрезидент аналітичного центру Політика Олег Лісний в ефірі Громадського радіо, якщо опозиція не зможе зробити чергову революцію - вони закінчать як у Білорусі.
"Робити таку серйозну революцію, яку робили українці й досягли своїх результатів. Що б потім не було, яка б ціна не була, але це треба робити. Зараз для них є момент істини", - каже Олег Лісний.
Своєю чергою політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії Ніка Читадзе каже: фактично, в Грузії щодня проводяться демонстрації.
"Іноді численні, іноді не дуже, але водночас грузинська громадськість фіксує свою позицію, що для неї неприйнятна фальсифікація виборів і проведення ось цієї антидемократичної та проросійської політики, яку зараз веде провладна партія в Грузії", - зазначив Читадзе в ефірі FREEДОМ.
Він додав, що нині Грузія перебуває в глибокій політичній кризі. Одним із рішень вийти з цієї кризи можуть стати нові парламентські вибори.
Браян Вітмор, позаштатний старший науковий співробітник Євразійського центру Atlantic Council на початку протестів в Грузії зазначав: парламентські вибори в Грузії 2024 року вступили у свою "майданну" фазу, з трьома варіантами розвитку подій.
"Це може призвести до повторення мирної Революції троянд 2003 року, коли вуличні протести скинули корумпований і авторитарний уряд Едуарда Шеварднадзе. Це може призвести до насильницького розгону і придушення демократичної опозиції за прихованої російської допомоги, як це сталося в Білорусі в 2020 році",- наводить слова експерта видання NV.
Або ж це може стати приводом для прямої російської інтервенції, як в Україні у 2014 році, зазначає Вітмор. Більш ніж за два десятиліття після того, як громадянське суспільство Грузії досягло повноліття під час Революції троянд, країна прямує до ще одного вирішального раунду. Сфабриковані вибори 26 жовтня були лише першим дзвіночком.
Тому більш цікаво, що разом із протестами в Грузії розпочались протести і в окупованій росіянами Абхазії.
Цинічна гра росіян
Нагадаємо, 15 листопада в окупованій росіянами Абхазії спалахнули протести. Мітингувальники вийшли на вулиці, вимагаючи скасувати закон "про виконання угоди з РФ про інвестиційну діяльність російських юридичних осіб". Демонстранти захопили низку будівель у Сухумі і закликали голову Абхазії Аслана Бжанію піти у відставку.
Сам "президент" заявив про спробу "державного перевороту". Він зажадав "повернення ситуації в правове русло", і закликав протестувальників звільнити захоплені в Сухумі будівлі, після чого він нібито буде готовий піти у відставку. У підсумку через кілька днів сторони підписали домовленість, згідно з якою опозиція зобов’язалася розблокувати і звільнити комплекс адмінбудівель, зайнятих учасниками акції протесту. Так і сталося.
Кандидат політичних наук та експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в ефірі Еспресо каже, що Кремль міг спланувати протести в Абхазії, аби більше впливати на політику грузинської влади.
"Не виключаю, що така історія з цим законопроєктом і була спланована в Москві, щоб дати предмет переговорів для правлячої партії Грузії домовлятися напряму між Москвою та Тбілісі. Таким чином Кремль хотів би більше впливати на політику грузинської влади. Не виключається, що найближчим часом ми побачимо й інші новини. І можемо говорити про те, що події в Абхазії можуть бути лише тлом для ще більшого зближення поствиборчої Грузії з РФ", - каже експерт-міжнародник.
Політолог, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко теж переконаний, що протести в Абхазії - частина більшого ланцюжка. Він нагадує, що угода, проти якої протестували в Сухумі, передбачає, що росіяни фактично отримають більше прав на власність, аніж жителі Абхазії, і просто скуплять все в регіоні. Найімовірніше, таке саме буде і з Південною Осетією.
Він не виключає, що для укріплення позицій новообраної проросійської грузинської влади Кремль може почати "повертати" окуповані території. Але ці території вже будуть під владою російських "інвесторів".
"Якщо у такий спосіб Абхазія та Південна Осетія "повернуться" до Грузії, то вже не буде шансів на прозахідний рух. Там буде філіал Росії з російським бізнесом, де вичавлене все грузинське. Так Грузія повністю без війни повністю підпаде під протекторат Росії",- наголосив Буряченко в ефірі 24 каналу.
Тоді чинна грузинська влада буде розповідати, що їхня політика привела до повернення територій, каже аналітик.
"Але в такому випадку Грузія повністю впаде під Росію",- каже Буряченко.
Валерія Шипуля