Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким у 2025 році абітурієнти знову вступатимуть до вишів, та вирішила, чи буде у школярів державна підсумкова атестація (ДПА).
Найбільше змін для магістрів та аспірантів
Проєкт закону №12053 підтримали 258 депутатів.
Школярі, які бажають вступити у заклад вищої освіти, будуть здавати НМТ з чотирьох предметів. Три з них обов'язкові - це українська мова, математика та історія України. І один - на вибір з таких дисциплін: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія, українська література.
А ось проведення в школах ДПА не відновлюватимуть, як це було раніше, в 4-х, 9-х та 11-х класах. Отже, НМТ складають лише ті з випускників, які вступатимуть до вишів.
Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки у 2022 році запровадило національний мультипредметний тест, який замінив зовнішнє незалежне оцінювання. Це було зроблено для того, щоб спростити вступну кампанію через повномасштабне вторгнення РФ. І замість кількох тестів на паперових бланках, які проводили в окремі дні, по одному дню на окремий предмет, абітурієнти вже три роки складають комп'ютерний тест, одразу з кількох предметів. Під час повітряної тривоги тести переривали, їх учасники йшли в укриття. До речі, НМТ можна складати й за кордоном, де відкривають спеціальні центри тестування.
Цьогоріч тести з української мови, української літератури, історії України, біології, хімії та географії складалися з 30 завдань. З математики було 22 завдання, з фізики - 20, а з іноземних мов (англійської, іспанської, німецької, французької) - по 32.
Невелика зміна, що стосуватиметься завдань з НМТ, це те, що в тести з історії додадуть завдання з історії Руси-України. Їх буде не більше 10% і це не призведе до збільшення завдань у тесті і збільшення часу на їх виконання. Про це сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомило Суспільне.
Загалом, як розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю ZN.UA, в наступному році вступна кампанія не матиме значних змін порівняно із цьогорічною. Однак деякі суттєві нововведення стосуватимуться вступу в магістратуру та аспірантуру.
Винницький зазначив, що для вступу на мистецькі спеціальності до магістратури абітурієнтам доведеться скласти фахове вступне випробування з історії мистецтв. А для вступників до аспірантури запроваджено новий іспит - методологія наукових досліджень.
Заступник міністра також звернув увагу на те, що в наступному році на денну форму навчання в аспірантуру можна буде вступити за держзамовленням, а на контракт – тільки на заочну чи вечірню форму.
"До речі, це питання принципове - обумовлене не лише потребою боротьби з особами, які використовують аспірантуру не за призначенням. Інвестиція держави в аспірантуру - це прояв того, що ми дбаємо про майбутнє нашої вищої освіти, про оновлення її науково-педагогічних кадрів", - наголосив він.
Навчання у вишах подорожчає
Заступник міністра освіти і науки також зазначив, що в Україні планують поступово підвищувати вартість оплати за навчання у закладах вищої освіти.
Він звернув увагу на те, що держава нині витрачає майже вполовину більше коштів на одного студента-бюджетника, ніж коштує навчання на контракті.
Окрім того, додав він, це впливає на рівень зарплат викладачів, адже через відсутність коштів у вишах педагоги не можуть отримувати доплати та премії.
"Чимало ЗВО ставлять ціни на контракт наполовину або й більше - нижчі, ніж сума, яку сплачує держава університету за кожного студента-бюджетника. Щодо питання про низькі зарплати викладачів, то через відсутність коштів в університеті заклад не здатний виплатити доплати й премії, а далі, фактично, йдеться про деградацію системи. Тому нам поступово, не різко, але однозначно потрібно підвищувати вартість вищої освіти", - сказав Винницький.
За його словами, коли держава дає, наприклад, на підготовку одного студента 55–56 тис. грн на рік, а студент-контрактник навчається за 25 тис. грн, то постає два питання. Перше: чи не коштом держави частково оплачується навчання цього контрактника? Насправді так воно і є. І друге: чи можна якісно підготувати студента будь-якої спеціальності за 25 тис. грн, якщо воно коштує 55–56 тис. грн на рік.
Заступник міністра також зауважив, що через низьку платоспроможність українців кількість бюджетних місць у вишах не зменшується. Окрім того, впроваджується система грантів на освіту – йдеться про державні кошти, які не потрібно повертати. І цьогоріч цим певна кількість студентів уже скористалася. Тож виходить, що ті вступники, які не змогли потрапити на навчання за рахунок держави, все одно отримуватимуть державну допомогу. Звісно, не всі, адже для того, щоб отримати гранти, є певні умови, що стосуються, зокрема, успішності складання НМТ.
Для прикладу Винницький згадав про вартість навчання за кордоном, де воно коштує від 3 тис. євро (це приблизно понад 132 тис. грн).
За словами чиновника, якісна освіта має бути дорогою. Адже низька вартість впливає як на якість знань, так і на зарплати викладачів.
Ціни на всі спеціальності можна знайти на офіційних сайтах університетів. Різниця у вартості між деякими закладами вищої освіти досить відчутна, проте середня сума коливається на рівні 1 тис. євро (44 тис. грн), повідомляють Novyny.live.
Однак якщо порівняти вартість навчання в різних ЗВО, то вона може суттєво відрізнятися.
Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського:
-
право - 49 900 грн;
-
психологія - 38 900 грн;
-
менеджмент - 43 900 грн;
-
комп’ютерні науки - 43 900 грн;
-
філологія - 43 900 грн.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка:
-
право - 66 600 грн;
-
психологія - 50 900 грн;
-
менеджмент - 54 000 грн;
-
комп’ютерні науки - 50 900 грн;
-
філологія - від 50 900 грн.
Національний університет "Львівська політехніка":
-
право - 38 000 грн;
-
психологія - 36 800 грн;
-
менеджмент - 31 800 грн;
-
комп’ютерні науки - 46 200 грн;
-
філологія - 39 900 грн.
Харківський національний університет ім. В. Каразіна:
-
право - 31 000 грн;
-
менеджмент - 31 000 грн;
-
комп’ютерні науки - 31 000 грн;
-
філологія - 23 000 грн.
Сумський державний університет:
-
право - 38 000 грн;
-
психологія - 31 000 грн;
-
менеджмент - 34 000 грн;
-
комп’ютерні науки - 37 000 грн;
-
філологія - 36 000 грн.
Галина Гірак