Фото: Getty Images
Грузини наважились спробувати переломити сценарій російського поглинання
В Грузії тривають протести, які порівнюють із українським Майданом. Експерти міркують, чи є у цих акцій проти влади шанс на успіх.
Що зараз відбувається в Грузії
Станом на 10 грудня, протести в Грузії тривають. Коротко нагадаємо, з чого все почалося. 28 листопада прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що його країна відмовляється від переговорів про вступ до ЄС до 2028 року. Після цього в Тбілісі на площі перед парламентом відновилася акція протесту проти політики чинної влади.
У ніч з 30 листопада на 1 грудня в Тбілісі та інших грузинських містах знову відбувалися багатотисячні протести. Мітингувальники розбили вікна будівлі парламенту і закидали його феєрверками, після чого там почалася невелика пожежа. Також вони спалили перед будівлею парламенту опудало засновника партії Грузинська мрія Бідзіни Іванішвілі.
Після цього силовики почали розгін мітингувальників, який тривав усю ніч. За ці дні грузинські правоохоронці декілька разів використовували водомети та сльозогінний газ для розгону демонстрантів.
9 грудня Міністерство внутрішніх справ Грузії відзвітувало, що за 11 днів протестів затримало 402 людей. Заступник міністра внутрішніх справ Олександр Дарахвелідзе стверджує, що понад 30 людей були заарештовані у рамках кримінальних проваджень, а 372 людини - адміністративних.
Зокрема, 62 протестувальники отримали адміністративний арешт, а більше ніж 100 людей було оштрафовано.
Дарахвелідзе не прокоментував заяви затриманих про жорстоке поводження з боку поліцейських. Водночас він заявив, що серед поліцейських є поранені, та звинуватив протестувальників у застосуванні насильства.
Через насильство з боку поліції щодо демонстрацій проти Грузії почали вводити санкції. Першою це зробила Україна: 5 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню РНБО про введення санкцій проти влади Грузії.
"Це санкції проти тієї частини влади зараз у Грузії, яка здає Грузію Путіну. Так буває в міжнародних справах: якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі - втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи. Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви", - написав він в своєму Telegram.
Зеленський також закликав Європу, США та світ діяти так само.
Вже 9 грудня посол Євросоюза у Грузії Павел Герчинський заявив, що в Брюсселі ведеться підготовча робота щодо санкцій проти грузинської влади. Також у ЄС заявили, що вивчать можливість впровадження нових заходів проти керівної партії Грузії "Грузинська мрія".
Деякі експерти кажуть, що події в Грузії до болю нагадують Україну-2014.
Майдан чи ні
Багато подій в Грузії можуть викликати флешбеки у українців. Наприклад, на протестувальників нацькували "тітушок" - як це було на Революції Гідності. З 7 грудня протестувальників і журналістів почали бити невідомі особи в цивільному. Їх до слова так і називають - "тітушки", грузинського аналогу українського слова ще не придумали.
Також вихідними на традиційному місці протестів почали встановлювати новорічну ялинку, що одразу викликало у багатьох асоціації з "йолкою" на Майдані під час Революції гідності. Протестувальники прикрасили ялинку прапорами ЄС та України і портретами людей, які постраждали під час розгону протестів. Вночі комунальники зняли ці фото.
Експерти також вбачають подібність між протестами в Грузії-2024 та Україні-2014. Не лише в зовнішніх ознаках, а й глибинних.
"Це вибір, як в Грузії, так і в Україні. Лінія революції проходить по питанню вступу в Європейський Союз і взаємовідносин з Росією. Очевидно, що проросійська влада Грузії протистоїть проєвропейськи налаштованому суспільству, так само, як в Україні 10 років тому. При цьому є ціла низка відмінностей, які важливо враховувати", - каже політолог Олег Саакян в розмові з Укрінформом.
В чому ж відмінність Майдану та протестів в Грузії? Багато експертів чітко кажуть: відсутність лідера. Хоч президентка країни Саломе Зурабішвілі стала на бік тбіліського Майдану і закликала до опору, цього може виявитись недостатньо.
Оптимістично налаштований журналіст Богдан Буткевич.
"По-перше - ця пані явно має непогані такі тестикули та харизму. На відміну від всіх інших ситуативних лідерів опозиції. І по-друге й головне - протест отримав очільника. До того ж, очільника з офіційним статусом. Це - вкрай важлива умова для того, щоб протест сам собою не затух",- пише Буткевич в своїх соцмережах.
Але Олег Саакян дещо скептичний.
"Президенти революції не роблять. Під прапором Зурабішвілі молодь не готова об'єднуватись, а нових лідерів ще нема",- каже він.
Тому лишається питання: чи є шанс у Грузії звернути з рейок промосковського майбутнього.
Умови для перемоги протесту є
Керівник Південно-Кавказької філії Центру досліджень армії конверсії та роззброєння (Тбілісі, Грузія) Володимир Копчак вважає, що у Грузії влада олігарха Бідзіни Іванішвілі стратегічно програла. Мовляв, зараз питання лиш в тому, як оформиться ця поразка.
"В Грузії виходить більше людей, ніж це потрібно, ніж це потрібно було в Україні. Справа іде про те, хто робить вітер, і наскільки цей вітер у Грузії, на відміну від України, організований, а точніше продовжує бути неорганізованим",- зазначив він в ефірі Еспресо.
А Олег Саакян нагадує, що населення Грузії вдесятеро менше за населення України.
"В України є спільний кордон з Європейським Союзом, а Грузія відірвана від Європи морем. Через це шанси на перемогу революції у грузин нижче, якщо розраховувати на європейську підтримку, бодай символічну",- зазначає аналітик.
Він також нагадав, що в Україні революції робить молодь, але саме підтримка людей середнього віку ставала важливим фактором перемог. Тому Саакян радить уважно стежити, чи підтримає протести старше покоління, як воно відреагує на насильство, що його застосовує грузинська влада, чи доєднається до протесту.
"Якщо цей протест стане протестом не одного покоління, а хоча б двох, тоді він отримає шанс дійсно стати революцією", - каже політолог.
Він додає: грузини наважились спробувати переломити сценарій російського поглинання.
"У найближчі місяці Грузія піде по умовному українському сценарію або по умовно білоруському", - підсумовує Саакян.
Валерія Шипуля