Демобілізація: коли досвідчені захисники поїдуть додому

Питання демобілізації - одне з тих, що найбільше обговорюються. Воно стало однією з найпопулярніших тем для петицій до влади. Проте досі невідомо, коли ж втомлені від тривалого перебування на фронті бійці зможуть поїхати додому.

Чекаємо до березня

Закон про демобілізацію обіцяли розглянути у Верховній Раді ще в квітні цього року, коли ухвалювали новий закон про мобілізацію. Але проти цього тоді виступили в Міноборони та Генштабі ЗСУ, тож підготовлений на той час відповідний законопроєкт зняли з розгляду та пообіцяли напрацювати рішення протягом шести місяців.

Цей час минув, а закон досі не ухвалено. Родичі військових неодноразово закликали владу виконати обіцянку, та марно.

За словами народного депутата, секретаря парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Романа Костенка, в Міноборони планували завершити роботу над законопроєктом про визначення порядку та умов звільнення військовослужбовців зі служби до 18 грудня 2024 року. Але й цього не сталося.

Міністерство оборони звернулося до цього комітету з проханням відтермінувати строки підготовки законопроєкту про умови демобілізації військовослужбовців під час воєнного стану до 18 березня 2025 року. Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на лист міністра оборони Рустема Умєрова, який є в розпорядженні редакції, а також - на джерело в профільному комітеті парламенту.

Згідно зі згаданим листом Умєрова, в міністерстві вже напрацювали законопроєкт про вдосконалення механізмів ротації, визначення порядку та умов звільнення зі служби для деяких категорій військових під час воєнного стану.

Серед запропонованих змін встановлено нові правила звільнення зі служби та ротації бійців, які тривалий час виконують завдання в районах ведення бойових дій. Цей документ направлено на погодження до Генштабу ЗСУ та Адміністрації Державної спецслужби транспорту, де поки що його не підтримали. А єдиною можливістю ухвалення документа назвали накопичення на військовому обліку більшої кількості людей та залучення їх до війська.

У Міноборони також повідомили, що підготовлено ще два альтернативні законопроєкти. Вони передбачають не демобілізацію, а надання бійцям реабілітації на два місяці, додаткової відпустки на місяць зі збереженням грошового забезпечення, а також ще однієї додаткової відпустки на 90 днів, під час якої за військовими так само збережуться виплати.

Утім, в Міноборони вважають, що ці документи потребують "детального обговорення та прийняття відповідного рішення на рівні керівництва держави". Тому й запропоновано відтермінувати розгляд проєктів законів у парламенті.

На заваді - брак резервів

У Міноборони також повідомили про практичний бік можливої демобілізації.

"Проєкт закону практично розроблений і готовий до виходу і передачі до Верховної Ради через Кабінет Міністрів", - сказав перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк під час "Години запитань до уряду у Верховній Раді України".

Але він зазначив, що демобілізацію провести на сьогодні неможливо через нехватку резервів.

"Поки ми не підготуємо резерви військовослужбовців для заміни тих, хто воює зараз на лінії бойового зіткнення, це зробити практично неможливо, бо це приведе до втрати держави", - наголосив Гаврилюк.

Колишній командир взводу батальйону "Айдар" Євген Дикий погодився з міністерством.

"Ставлюся з розумінням до позиції Міністерства оборони та армійського командування щодо законопроєкту про демобілізацію. Ця норма вже була в травневому законі і її відхилили саме на вимогу військового командування. І я розумію, чому армійське командування виступає проти нього",- сказав ветеран в ефірі телеканалу "Еспресо".

Він зазначив, що перед ухваленням цього критично важливого закону необхідно забезпечити армію резервами, а це непроста справа.

"Військове командування розуміє, що якщо депутати не приймають жодних норм, які забезпечать новобранців, але при тому приймуть норму про граничні терміни служби, то не за горами той момент, коли доведеться одночасно демобілізувати 700 тис. людей, не маючи нікого на заміну. Тобто взяти й розпустити фронт. Звісно, військове командування на це не згодне", - пояснив Дикий.

За його словами, спочатку необхідно ухвалити закони, які посилять мобілізацію і тільки тоді можна ставити питання про граничний термін служби для тих, хто вже служить. На його думку, останнє полегшить і мобілізацію.

"Легше рекрутувати людей на визначений термін, аніж назавжди. Але ці речі мають бути прийняті саме одночасно: посилення мобілізації та граничний термін служби. Прийняти тільки граничний термін служби - це самогубство", - вважає ветеран.

В парламенті це теж усвідомлюють.

"Станом на сьогодні, демобілізацію ухвалити неможливо. Ротацію треба дійсно зробити. Військовим, які там на передовій дійсно треба дати відпочити і морально, і фізично, і емоційно. Я не можу зрозуміти, як це можливо фізично, бо в нас не вистачає військовослужбовців. Тих, хто дійсно можуть тримати оборону",- сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Федієнко в ефірі телеканалу "Київ 24".

Він додав, щовірить, що цей закон буде ухвалено.

"Те, що я зустрічаю на фронті у бойових частинах - військовослужбовці, які переведені в резервні роти, їх не застосовують для ведення військових операцій. Їх навіть не використовують для забезпечення фронту. Вони просто є. І я думаю, що це було б чесно їх демобілізувати", - зауважив Федієнко.

У той же час народний депутат Федір Веніславський зазначив, що найближчим часом немає підстав очікувати того, що закон про демобілізацію в Україні буде ухвалено.

До слова, за даними Центру прав людини ZMINA, соціологічні опитування свідчать про те, що всього 7% ветеранів та чинних військових планують пов’язати своє життя з армією після перемоги. А до армії найбільше людей потрапили зі сфери приватного підприємництва, айті, сфери послуг, будівельної галузі, а також - держслужбовці та медики. Найменше у збройних силах людей зі сфери архітектури, фармацевтики, культури, громадського сектору та безробітних.

Галина Гірак