Заяви президента США Дональда Трампа щодо планів на Гренландію мають пояснення, кажуть експерти. Штати націлились на Арктику, яку вже активно освоюють Росія та Китай.
Як глобальне потепління змінило все
Літо 2023 року в Арктиці стало найтеплішим за всю історію спостережень. Середня температура повітря там становила 6,4°C. Як і в усьому світі, в регіоні спостерігається активне танення льодовиків.Унаслідок кліматичних змін значна частина Арктики стала більш доступною для розробки корисних копалин. В регіоні зосереджено близько 13 % потенційних нерозвіданих світових запасів нафти, 30 % природного газу, 20 % газового конденсату, великі поклади кам’яного вугілля, залізних, марганцевих, мідних, свинцевих, нікелевих, цинкових руд та інших корисних копалин.
До того ж через глобальне потепління значні площі акваторії Північного Льодовитого океану звільняються від крижаного покриву та стають придатними для судноплавства. Таким чином Північний морський шлях стає привабливішим для комерційного судноплавства, адже арктичний шлях з Європи, наприклад, до Японії коротший приблизно на 30 % порівняно зі шляхом через Суецький канал та Індійський океан.
Хто ж контролює Арктику? 1996 року утворилася Арктична рада - колективний наддержавний орган, який спільно опікується регіоном. Туди входять вісім держав: Канада, США, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія та Росія.
Крім постійних членів, у Раді мають місця держави та організації-спостерігачі. Серед постійних: Китай, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Південна Корея, Нідерланди, Польща, Сінгапур, Іспанія та Велика Британія. Це все країни, які хочуть бути дотичними до процесів, що відбуваються в Арктиці, вбачають сенс у тому, щоби впливати на арктичну політику та економіку й інвестувати в розробку корисних копалин.
На початку березня 2022 року всі країни Арктичної ради засудили Росію через війну з Україною і заявили про бойкот засідань і тимчасову зупинку діяльності АР. Це була перша політична заява Арктичної ради за весь час її існування.
Наразі Рада не збирається, а ситуація в регіоні загострюється. У 2023 році видання Bloomberg писало, що наступне протистояння РФ із Заходом відбудеться саме в Арктиці.
Але чи готовий Захід дати гідну відсіч?
Росія вирішила присвоїти Арктику
Росія має найбільшу військову присутність у регіоні серед усіх арктичних країн, а в США вже казали, що РФ являє собою "гостру загрозу" для самих Штатів.
Як влучно зазначає журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва, є зафіксована дата, коли Росія вирішила присвоїти собі Арктику.
"У серпні 2007 року російська експедиція вперше в історії опустилася на дно океану на Північному полюсі, залишила там російський прапор і заявила про нібито приналежність Арктики Росії",- пише вона в блозі для Цензор.НЕТ.
Політолог-американістка Олександра Філіпенко теж пригадала, як Росія поставила церемоніальний прапор під Північним полюсом.
"Тоді всі з цього посміялися, але далі країна-агресорка подала документи в ООН з претензіями на ці території. У 2023 році питання розглянули й підтвердили, що Росія справді на них претендує",- наголосила політолог-американістка в ефірі 24 каналу.
А ключем до Арктики є відповідь на питання у чиїй вона власності, зазначає дипломат Роман Безсмертний в ефірі Еспресо.
"Як ми пам'ятаємо, весь час відповідь на це питання формувалась у Москві. І вперше це було заявлено, коли Путін прийшов до влади. На початку 2010-х років стало зрозуміло, що Кремль хоче накласти лапу на Арктику, відповідно, по суті почалася війна за Арктику. І тоді вперше в історії США було підписано декілька документів, суть яких полягала у створенні криголамного арктичного флоту, будівництві підводних човнів", - прокоментував дипломат.
А Данилюк-Ярмолаєва зазначає, що війна за Арктику не припиняється уже 18 років.
"Якраз перед нападом Росії на Україну велика битка за контроль на Арктикою була в самому розпалі. Як не дивно, станом на лютий 2022 найкраще підготовленою була якраз Росія, за спиною якої виднілась китайська пандочка з ухмилочкою Сі", - пише Данилюк-Ярмолаєва.
Китай дійсно проявляє інтерес до Арктики,головним чином через свого ситуаційного союзника Росію. У 2018 році уряд КНР заявив, що країна є "навколоарктичною державою", і має повне право на використання ресурсів регіону, а також на участь в управлінні ним.
Льодовий шовковий шлях - один із головних планів Китаю на найближчий час. КНР займається будівництвом криголамів; 2012 року криголам Сніговий дракон був першим китайським кораблем, який пройшов через арктичні води в Європу.
А що ж США?
"До повномасштабного вторгнення Росії до нас, писали, що на одному криголамі [США]каталась берегова охорона, інший - для наукових цілей. Група інших - стояла на ремонті",- описує ситуацію Данилюк-Ярмолаєва.
Але Трамп може все змінити.У 2020 року він доручив створити криголами для захисту інтересів США в Арктиці і Антарктиді. До 2030 року США повинні побудувати нові криголами, щоб країна могла постійно бути присутньою в Арктиці і Антарктиді і "захищати національні інтереси", зазначає Данилюк-Ярмолаєва.
Також у Трампа є ще один план.
В Арктику через Гренландію
Не секрет, що американці вирішили (вкотре) купити Гренландію. Вона політично належить до Європи, але географічно її сусідами є Канада та США. Експерти називають острів "воротами" до Арктики.
Сам Дональд Трамп після інавгурації розповів, для чого американцям Гренландія.
"Гренландія - чудове місце. Нам це потрібно для міжнародної безпеки. Я впевнений, що Данія поступиться, адже їм бракує ресурсів для підтримки цієї території",- заявив Трамп.
Гренландія потрібна не лише США, вона важлива для міжнародної безпеки, додав він.
"Російські човни, китайські військові кораблі - вони всюди, а Данія не може це контролювати", - заявив президент США.
Трамп неодноразово підкреслював необхідність придбання Гренландії, називаючи це "абсолютною потребою" для США, і не виключав можливості використання військової сили. Причому 61% американців наразі не схвалюють бажання Трампа отримати контроль над островом.
Але Трампу треба поспішати, бо КНР просуває свої інтереси і в Гренландії також. У 2013-2014 роках острівна країна уклала угоди з кількома китайськими гірничодобувними компаніями. А у 2017-му китайські банки погодили інвестиції для будівництва трьох комерційних аеропортів у Гренландії, де питання логістики стоїть особливо гостро.
Крім того, Гренландія прагне отримати незалежність від Данії. США побоюються, що це може відкрити шлях для впливу Росії та Китаю.
Як зазначає директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь в ефірі Radio NV, наразі Трамп створює картину агресії та безапеляційних претензій стосовно острова Гренландія.
"А надалі, коли він стане президентом Сполучених Штатів, дійсно можуть бути певні переговори між Сполученими Штатами та Данією, можливо, і щодо економічної, і військової [співпраці], скажімо так, більш широке використання цих напрямків саме в інтересах Сполучених Штатів. У принципі, це можна компенсувати фінансово для Данії, але, звісно, не може йтися про зміну кордонів і про зміну територій, особливо в такому агресивному стилі", - каже Самусь.
ЗМІ підкреслюють, що риторика прем’єр-міністра острова Муте Егеде також змінюється, від категоричної відмови продати острів США до прагнення зміцнити оборонні та гірничодобувні зв’язки Гренландії зі Сполученими Штатами, "але на своїх умовах". Зокрема, він сказав, що його уряд шукає шляхи співпраці зі Сполученими Штатами, й висловив готовність розпочати діалог із новою адміністрацією Трампа. Але додав, що саме Гренландія вирішуватиме, як це відбуватиметься.
Валерія Шипуля