Панама не збирається продовжувати участь у китайському проєкті Один пояс, один шлях, як повідомив президент цієї країни. І це на фоні того, що США висунули ультиматум з приводу контролю над Панамським каналом.
Американська відповідь на китайське питання
Про бажання Сполучених Штатів контролювати Панамський канал президент США Дональд Трамп заявив чи не одразу після виборів - аргументуючи це тим, що канал взагалі-то з’явився завдяки Штатам. А ще у березні 1976 року кандидат у президенти США Рональд Рейган сказав:
"Ми купили його, заплатили за нього, побудували його і маємо намір його утримувати".
Та роком пізніше президент США Джиммі Картер підписав угоди про передачу контролю над каналом Панамі.
В чому цінність цієї водної артерії? Канал сполучає Панамську затоку Тихого океану з Карибським морем і Атлантичним океаном, скорочуючи морський шлях із Нью-Йорка до Сан-Франциско з 22,5 тис. км до 9,5 тис. км, що впливає на судноплавство та економіку у Західній півкулі й на всій Землі в цілому.
Після завершення будівництва Панамського каналу в 1914 році США протягом десятиліть управляли цим 82-кілометровим водним шляхом. Повний контроль над каналом було повернуто Панамі наприкінці 1999 року. Сполучені Штати залишили за собою право використовувати військову силу для збереження його нейтралітету.
Але США не відмовилися від ідеї повного контролю над каналом, чим і пояснюються претензії Трампа.
2 лютого він знову повторив свою обіцянку "повернути" Панамський канал, попередивши про "потужні" дії США в ескалації дипломатичної суперечки з центральноамериканською країною щодо присутності Китаю навколо життєво важливої водної артерії.
Але до чого тут Китай?
Згідно з офіційною статистикою, майже 75% вантажів, котрі пройшли через Панамський канал у 2024 фінансовому році, походили зі Сполучених Штатів, 21% - з Китаю. За ними йшли Японія і Південна Корея, нагадує агенція AFP.
Та Трамп вважає, що канал зараз експлуатує китайська влада, й що американські кораблі переплачують за прохід через Панамський канал, зокрема й кораблі ВМС.
"А ми не віддавали його Китаю. Ми віддали його Панамі, і ми забираємо його назад.З нами погано обійшлися через цей безглуздий подарунок, який не варто було робити, і обіцянку, яку дала нам Панама, порушено", - наголосив він.
За словами Трампа, США збираються "забрати його назад, або станеться щось дуже потужне".
Держсекретар США Марко Рубіо під час нещодавньої зустрічі з президентом Панами Хосе Раулем Муліно теж висловив невдоволення впливом Китаю на Панамський канал і ультимативно поставив вимогу змінити цю ситуацію.
Глава Держдепу "чітко дав зрозуміти, що ситуація, яка склалася, неприйнятна, а без негайної зміни ситуації Сполученим Штатам доведеться вжити заходів для захисту своїх прав", - заявила керівниця пресслужби зовнішньополітичного відомства США Теммі Брюс у неділю, 2 лютого.
Дешевий сир з мишоловки
Заяви Трампа віддзеркалюють занепокоєння американських чиновників щодо росту впливу Китаю у цьому регіоні. Втім Брюс не уточнила, якими можуть бути наслідки у разі, якщо панамська влада відмовиться виконати вимоги США.
Але схоже, що у Панамі сприйняли ці попередження серйозно. Під час тієї самої зустрічі з Рубіо президент Панами висловив готовність до діалогу щодо усунення занепокоєння США з приводу китайського впливу в регіоні, пише сайт Еспресо.
За словами Муліно, панамський уряд не поновлюватиме меморандум про взаєморозуміння 2017 року про приєднання до китайської ініціативи розвитку за кордоном, відомої як Один пояс, один шлях. Крім того він припустив, що угода з Пекіном може бути розірвана раніше, ніж планувалося.
Як відомо, ініціатива Один пояс, один шлях включена до китайської конституції, що відображає її значущість для Китаю. Її вважають центральною у зовнішній політиці лідера КНР Сі Цзіньпіна, котрий спочатку анонсував стратегію як Економічний пояс Шовкового шляху під час офіційного візиту до Казахстану у вересні 2013 р.
Ця концепція була прийнята урядом КНР для інвестування майже у 70 країн та міжнародних організацій. Йдеться про поширення глобального економічного, а за ним і політичного впливу Китаю. Програма підтримує понад 20 тисяч інфраструктурних проєктів по всьому світу, на її фінансування Пекін вже виділив трильйон доларів.
Тож своїми погрозами Трамп вже дечого досягнув. Та попри вихід з китайської ініціативи, панамський уряд від каналу відмовлятися не збирається: як зазначає CNN, Панама вважає канал центральним елементом своєї національної ідентичності. А також у 2024 році канал приніс їй майже п’ять мільярдів доларів прибутку: згідно з дослідженням, опублікованим у грудні IDB Invest, 23,6% річного доходу Панами генерується каналом і компаніями, що надають послуги, пов'язані з його експлуатацією, пише сайт ВВС.
Разом із тим за останні роки китайські компанії - як приватні, так і державні - збільшили свою присутність у Панамі, включно з будівництвом круїзного термінала та мосту, котрий зведуть через канал.
Занепокоєння щодо китайського домінування на водному шляху стосуються саме двох портів - Бальбоа і Крістобаль, повідомляє DW. Перший розташований на тихоокеанському боці каналу, а другий - на атлантичному. З 1997 року вони перебувають під управлінням дочірньої компанії Hutchison Port Holdings, котра, своєю чергою, є дочірньою компанією гонконзької CK Hutchison Holdings, чиїм власником є гонконзький мільярдер Лі Каши.
"Китайська Народна Республіка позиціює свої інвестиції в Латинській Америці, як мирні. Але багато з них нададуть Китайській Народній Республіці стратегічний доступ для її збройних сил - Народно-визвольної армії (НВАК) - і слугуватимуть базою для її військово-морського флоту", - заявляла у 2024 році на слуханнях у Конгресі США екскомандувач Південного командування США генерал Лора Річардсон.
Загалом, Китай постійно і цілеспрямовано посилює свій вплив на Панаму: відкрив у країні перший Інститут Конфуція, виділив грант на будівництво залізниці. Китайські компанії навіть спонсорували медіатренінги для панамських журналістів.
Як і кому доведеться за весь цей "атракціон небаченої щедрості" у Панамі відповідати і чим віддячувати китайцям - поки незрозуміло.
Ірина Носальська