Що та наскільки здорожчало. В чому причини та які є прогнози на майбутнє.
Річна інфляція в Україні прискорилася до 12,9%. У січні поточного року споживчі ціни зросли на 1,2%. Чому це сталося та якою буде ситуація надалі?
Як змінились ціни
За інформацією Держстату, річна інфляція в Україні прискорилася до 12,9%. Водночас у січні 2025 р. ціни у місячному вимірі зросли на 1,2%, що є мінімальним зростанням за останні 5 місяців.
Своєю чергою, базова інфляція у січні порівняно із груднем минулого року становила 1,3%, із січнем 2024 р. – 11,7%.
Найбільше виросли ціни на овочі, соняшникову олію, безалкогольні напої, фрукти, рибу та продукти з риби (до 5, 5%).
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у січні становило 15,9% р/р. Високими темпами зростали ціни на хліб (+2,1%) та хлібопродукти (+1,4%).Тривало й зростання цін на борошно та крупи під впливом ефектів низьких минулорічних врожаїв.
Водночас ціни на свинину, курятину наближалися до цін країн ‒ торговельних партнерів на тлі стійкого експорту.
Через зростання цін на світових ринках дорожчали окремі імпортні товари, зокрема сири, чай, кава й шоколад.
Водночас ціни на кисломолочну продукцію та вершкове масло (+1,5%) стабілізувалися з огляду на зниження закупівельних цін на сировину (молоко) на тлі зростання пропозиції.
Також відомо, що минулого місяця в Україні на 23,1% подешевшали яйця. Цьому сприяла рекордно тепла січнева погода, завдяки якій збільшилась пропозиція яєць.
Також знизилися ціни на макаронні вироби та цукор – відповідно на 0,8% та 0,6%.
Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання до 4,3% р/р через курсові ефекти в попередні періоди.
Водночас ціни на одяг (-5,6%) та взуття (-5,4%) залишалися нижчими, ніж торік.
Темпи зростання вартості послуг становили 14,2%, також пришвидшившись у січні порівняно з груднем.
Адміністративно-регульовані ціни зросли на 17,5% р/р. У січні вартість підакцизної продукції (+1,6%) зростала швидше через подальше коригування цін на алкоголь, а тютюнові вироби дорожчали (+2,3%), ймовірно, з огляду на очікуване підвищення акцизів, хоча закон про нові акцизи досі не підписаний.
Зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання (+1,9%) пришвидшилося під впливом тиску з боку виробничих витрат.
У сфері зв’язку ціни зросли на 9,1%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 29,1% та мобільний зв’язок на 15,6%.
Водночас мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення надалі стримував адміністративну інфляцію (+0,2%).
Темпи зростання цін на пальне становили 12,1% р/р. У січні зростання цін на пальне (+2,1%) суттєво пришвидшилося порівняно з груднем під впливом збільшення вартості сировини, підвищення акцизів і логістичних проблем через шторми в Чорному морі на початку року. Водночас суттєвіше здорожчання пального стримувалося за рахунок конкуренції між мережами АЗС на тлі досить низького сезонного попиту.
Ціни на транспорт зросли на 1,4% в основному через подорожчання проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 2,5% і палива та мастил на 2,1%.
Причини зростання інфляції
Фактична інфляція перевищила траєкторію прогнозу НБУ.
Пришвидшення зростання цін пояснюється збільшенням закупівельних цін на сировину, а також виробничих витрат підприємств на електроенергію, оплату праці й логістику.
“Основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу було суттєвіше зростання як адміністративно регульованих цін на товари і послуги, так і вартості ринкових послуг через подальше зростання виробничих витрат, зокрема енергозабезпечення і оплату праці, а також податкові та регуляторні зміни”, - пояснили в НБУ.
Крім того, у регулятора кажуть, що посилювався й фундаментальний ціновий тиск. Про це свідчить подальше пришвидшення базової інфляції (до 10,7% р/р у грудні), зокрема через стрімке зростання цін на послуги (12,5% р/р у грудні).
Така цінова динаміка зумовлювалася збільшенням витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також підвищенням зарплат на тлі збереження дефіциту кадрів.
Водночас в останні місяці певною мірою зростання цін стримувалося зміцненням курсу гривні до євро, що має значення для українського імпорту.
Експерти, своєю чергою, називають свої причини зростання інфляції.
“Основними причинами зростання інфляції стали слабкі врожаї минулого року, зростання виробничих витрат, включно з витратами на електроенергію та оплату праці, а також ослаблення гривні в попередні періоди”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
НБУ: інфляція почне знижуватися – з середини року
Відомо, що НБУ погіршив свої очікування щодо індексу споживчих цін у 2025 р: з 6,9% до 8,4%.
“Завдяки вичерпанню тимчасових чинників цінового тиску та заходам процентної й валютно-курсової політики НБУ інфляція сповільниться до 8,4% у 2025 р.та до цілі 5% – у 2026 р.”, - йдеться у повідомленні регулятора.
Тим часом в інфляційному звіті за жовтень 2024 р. регулятор прогнозував 6,9% інфляції за підсумками 2025 р.
В НБУ вважають, що інфляція продовжуватиме зростати в найближчі місяці, але вже з середини року почне знижуватися. Наприкінці поточного року вона становитиме 8,4%, а за підсумками наступного – повернеться до цілі НБУ у 5%.
На думку експертів НБУ, інфляція сягне свого піка в ІІ кварталі, а надалі почне знижуватися. Пришвидшення інфляції в найближчі місяці відображатиме обмежену пропозицію продовольства через гірші минулорічні врожаї, а також збільшення виробничих витрат, у тому числі на енергозабезпечення й оплату праці. Однак ця тенденція не буде тривалою.
Регулятор очікує, що з середини року, інфляція почне знижуватися.
“Сповільненню інфляції сприятимуть заходи процентної політики НБУ, стійкість валютного ринку, розширення пропозиції продовольчих товарів з надходженням нового врожаю, звуження фіскального дефіциту, а також помірний зовнішній ціновий тиск”, - пояснює НБУ.
На думку його фахівців, сповільненню інфляції сприятимуть також покращення ситуації в енергетичному секторі та збільшення врожаїв.
Крім того, регулятора сподіваються, що інфляцію буде знижено завдяки міжнародним резервам. Там кажуть, що попри очікуване зниження міжнародної допомоги в наступні роки, рівень міжнародних резервів залишатиметься більшим, ніж до повномасштабного вторгнення, й достатнім для того, щоб НБУ міг і надалі зберігати стійкість валютного ринку. Це підтримає спроможність НБУ досягати інфляційної цілі на горизонті політики.
З поступовою нормалізацією умов функціонування економіки, подальшим поліпшенням ситуації в енергетиці та на ринку праці, значним зниженням дефіциту бюджету та ефектами від заходів монетарної політики НБУ споживча інфляція повернеться до цілі НБУ 5% у 2026 р.
Своєю чергою у Міністерстві економіки очікують, що у 2025 р. інфляція ближче до кінця року сповільниться і складатиме 9,5%.
Також відомо, що урядовий проект бюджету закладає прогноз інфляції на рівні 7,9% і 9,5% відповідно. А МВФ прогнозує інфляцію на рівні 7,5%.
Вікторія Хаджирадєва