Який привід використала Угорщина для блокади переговорів ЄС з Україною, якою є реакція ЄС та України та що буде далі.
Угорщина заблокувала початок переговорів щодо першого кластера вступу України до ЄС, вимагаючи розширити перелік умов. Зокрема Будапешт наполягає на додатковому плані щодо захисту національних меншин. Як може розвиватися ситуація надалі?
Формальний привід
Угорщина заблокувала початок переговорів про вступ України до ЄС. Розблокувати подальше просування України на шляху вступу дозволив принцип одностайності рішень щодо розширення ЄС. Сусідня країна вимагає збілишити перелік умов.
“Поки ми тут говоримо, одна держава-член блокує вступний процес України до ЄС. Дійсно, колеги з держав-членів повідомили нам, що представники країн ЄС не змогли затвердити офіційне запрошення Україні для відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС. Як стверджують, Угорщина вимагає розширити перелік умов, висунутих на адресу України”, - підтвердила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина у кулуарах Мюнхенської конференції.
Йдеться про кластер “Основи”, який стосується верховенства права та демократичних цінностей. Польське головування в ЄС раніше представило проєкт листа з умовами відкриття цього кластера.
Україна повинна була підготувати та ухвалити дві дорожні карти: план реформ у сфері верховенства права та план реформи державного управління. Цей документ підтримали майже всі країни-члени, крім Угорщини, яка висунула додаткові вимоги.
За словами віцепрем'єрки, Угорщина вимагає розширити перелік умов для України, зокрема додати до переговорного процесу окремий план захисту національних меншин. Через цю вимогу переговори повністю заблоковані, адже без відкриття першого кластеру “Основи”, який охоплює верховенство права та реформу держуправління, жодні подальші рішення ухвалити неможливо.
Експерти вже назвали вимогу Угорщини формальним приводом для призупинення переговорів України з ЄС.
“Угорщина, коли хоче нашкодити Україні постійно витягає з рукава свій меншинний козир. Вона не вперше висуває подібні вимоги, використовуючи їх як інструмент політичного тиску. Скільки б Україна не робила для угорців, що мешкають на Закарпатті, Угорщина все одно вимагатиме більшого”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Цю думку підтверджує зокрема те, що в оновленому звіті Єврокомісії про прогрес країн-кандидатів на вступ до ЄС позитивно відзначені зусилля України щодо прав нацменшин, на яких наполягала, зокрема, Угорщина. Так виконавчий орган ЄС зауважив, що Україна переглянула своє законодавство щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин. Обмеження основних прав, пов’язані з воєнним станом, залишаються загалом пропорційними.
Помста за газ та фактор Трампа
Після того, як Україна припинила транзит російського газу до ЄС, Угорщина відразу почала шантажувати Україну та ЄС.
Зокрема міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто грозився Україні заблокувати її вступ до ЄС через припинення транзиту газу з Росії.
Він зазначив, що є “реальність”, є “права” і є “обов'язки”. На думку Сіярто, “реальність” полягає в тому, що в ЄС країни-члени колективно й одноголосно ухвалюють рішення про прийняття нових членів до блоку і кожній державі необхідно проголосувати “за”.
Сіярто підкреслив, що країна, яка укладає угоду про асоціацію з ЄС або навіть хоче стати членом ЄС, зобов'язана “робити внесок’ в енергетичну безпеку блоку шляхом надання транспортних маршрутів.
На його думку, закриття газових чи нафтових маршрутів є неприйнятним і суперечить очікуванням, пов'язаним з інтеграцією до ЄС.
Крім того, Угорщина нагадала, що пішла на поступки у питанні продовження санкцій проти РФ лише в обмін на заяву, в якій висловлені побоювання країни з приводу “енергетичної безпеки”.
За словами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, він погодився на продовження санкцій проти РФ через те, що Угорщина отримала гарантії від виконавчої влади ЄС щодо відновлення транзиту газу через Україну. Орбан пригрозив наступного разу скасувати санкції взагалі. Зокрема він сказав, що якщо Єврокомісія не виконає свої гарантії, то ми не тільки почнемо говорити про скасування санкцій, ми їх скасуємо.
Прем’єр-міністр Угорщини додав: одна країна може це зробити.
Не варто скидати з важелів і політичний мотив дій Орбана. Він широко відомий усім, як друг Путіна в Європі й зараз з приходом Дональда Трампа до влади в США сподівається на те, що відносини між США та Росією потеплішають.
В Угорщині прямо заявляють, що надалі Угорщина обіцяла консультуватися з США щодо політичних кроків, зокрема продовження санкцій проти РФ.
В Україні теж вважають, що позиція Угорщини має політичний характер.
Зокрема Стефанішина заявила, що членство України в ЄС — це також питання політики, адже ухвалення рішення залежить від консенсусу всіх країн-членів. Угорщина та Словаччина висувають власні умови, що пов’язані не лише з економічними, а й з геополітичними інтересами.
“Звичайно, це питання дуже актуальне, особливо зараз, коли готуються до відкриття переговорів. Треба пройти мінімум три рішення, які ухвалюються консенсусом. Безумовно, це політика”, - сказала Стефанішина.
Вона зауважила, що політика пов'язана з тим, що не тільки Україна приєднується до ЄС. У цьому порядку денному ще дев’ять країн. Так само політика пов'язана з великими геополітичними змінами у світі, зокрема зі вступом на посаду нового президента США.
Що буде далі?
Попри блокування, Україна отримує широку підтримку з боку європейських країн, які вважають, що подібні дії Будапешта не відповідають духу європейської єдності. Деякі експерти припускають, що в майбутньому ЄС може розглянути механізми обмеження можливості одностайного блокування рішень.
Проте поки що Україна змушена вести діалог і шукати компроміси. Чи стане це затягуванням переговорного процесу – залежить від готовності сторін до дипломатичного врегулювання.
Стефанішина заявила, що Київ готовий пояснити ЄС свої дії щодо забезпечення прав меншин та вести переговори з Будапештом. Проте поки що немає чітких прогнозів, коли саме може бути знайдено рішення.
“Ми сподіваємося, що процес буде розблокований найближчим часом, а наразі чекаємо на деталі та готові пояснити, яких кроків Київ вже вживає у співпраці з угорською меншиною”, – сказала вона.
За її словами, ми маємо не забувати, як проходили великі кризи. Кількість криз до цього зазвичай була питанням внутрішньополітичного порядку денного ЄС. Зазвичай це підвищення ставок, розуміють, що рішення важливе. Тому я розцінюю це як нашу щоденну роботу.
Попри труднощі, Україна продовжує рух до ЄС, і європейська інтеграція залишається одним із ключових пріоритетів української зовнішньої політики. Своєю чергою в Єврокомісії обіцяють сприяти прискоренню інтеграції нашої країни до ЄС.
Зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила:
“Ми посилимо нашу роботу з прискорення процесу вступу України до ЄC. Ми вже досягли значного прогресу, але зараз знову настав час звернути гори”.
Вікторія Хаджирадєва