6 березня у Брюсселі відбувся екстрений саміт Європейської Ради з безпеки в регіоні. Говорили багато, важливою темою була війна в Україні. Традиційно, Угорщина влаштувала демарш.
Європа переозброюється
Після кризових зустрічей у Парижі та Лондоні, європейські лідери зібрались на "терміновий саміт" в Брюсселі 6 березня. Він був запланований до суперечки президентів Зеленського та Трампа в Білому домі, але після скандалу темп зустрічі прискорився.
Напередоднi самiту президент Зеленський заявив, що Україна на тлі подій у Білому домі отримала від Європи потужний сигнал про підтримку, і український народ не почувається самотнім або покинутим.
Що ж відбулось 6 березня? Головна подія полягає в тому, що лідери європейських країн на засіданні Європейської ради в Брюсселі підтримали план Єврокомісії щодо посилення оборони ЄС, зокрема ініціативу з переозброєння.
"Агресивна війна Росії проти України та її наслідки для європейської та глобальної безпеки в мінливому середовищі становлять екзистенційний виклик для Європейського Союзу",- ідеться в документі.
Зокрема, лідери 27 країн Європейського Союзу підтримали ініціативу президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо зміцнення оборонної спроможності ЄС у рамках програми Rearm Europe (Переозброїти Європу). Ця ініціатива вартуватиме 800 мільярдів євро.
"В історії ЄС ще не було подібних рішень, щоб такі значні кошти спрямовувалися на власну оборону. Частина цих коштів також піде на військову допомогу Україні", - каже в ефірі FREEДОМ політолог Володимир Фесенко.
Очільник Євроради Антоніу Кошта зазначив, що місяць тому європейські лідери збирались на обговорення, а 6 березня - щоб ухвалювати рішення. Він наголосив, що міцніша оборона ЄС підсилить оборону України.
"Ми тут для того, щоб підтримати Україну, і досягнути всеосяжного, справедливого і тривалого миру", - додав він.
Про Україну дійсно не забули. Але питання масштабної воєнної допомоги зависло у повітрі.
Угорщина знову проти
В Брюсселі виступив і президент України Володимир Зеленський. Він представив перші необхідні кроки для миру. Український лідер наголосив, що усі мають упевнитися, що Росія, як єдине джерело цієї війни, визнає необхідність її завершення.
Президент додав, що це можна довести двома видами тиші, які легко встановити та контролювати: відсутністю атак на енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру, тобто перемир’ям щодо використання ракет, бомб і далекобійних дронів, та перемир’ям на воді, тобто припиненням військових операцій у Чорному морі.
Як наступний крок Володимир Зеленський назвав забезпечення базової довіри до обставин, у яких відбуваються переговори.
Під час саміту в Брюсселі країни Європи схвалили декларацію щодо України. В ній Європейська Рада визначила п'ять принципів щодо досягнення миру:
-
жодних переговорів про Україну без України;
-
жодних переговорів про європейську безпеку без Європи;
-
будь-яке перемир'я чи припинення вогню може бути лише частиною ширшого процесу, що веде до всеосяжної мирної угоди;
-
Україна має отримати надійні та достовірні гарантії безпеки;
-
мир має ґрунтуватися на повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Однак схвалили декларацію лише 26 із 27 країн Євросоюзу. Угорщина утрималася, а Словаччина голосувала за, оскільки в текст комюніке пообіцяли додати пункт про "необхідність вирішення питання" щодо транзиту газу через Україну.
Нагадаємо, що в переддень саміту агентство Bloomberg писало, що ЄС готується обійти вето Угорщини, щоб зберегти підтримку України та посилити європейську оборону. Ба більше, євродепутати від проєвропейської партії Volt надішлють лідерам ЄС план, у якому серед іншого закличуть позбавити Угорщину права голосу.
А після провалу голосування за декларацію Антоніу Кошта підкреслив, що не підтримавши висновки безпекового саміту, Угорщина ізолювала себе від загальноєвропейського консенсусу, і протиставила себе іншим 26 державам ЄС.
Та чи може ЄС позбавити Угорщину права голоса? Як зауважує публіцист Євген Найштетік в своєму Facebook, у ЄС діють різні механізми тиску, від фінансових санкцій і процедур щодо порушення права Союзу до призупинення права голосу у Раді ЄС у разі тривалого та серйозного порушення спільних цінностей.
Також Угорщина може опинитись в політичній ізоляції. Найштетік каже, що перекриття доступу до європейських фондів може стати переконливим інструментом, щоб змусити блокувальника шукати компроміси.
"Тому, попри недосконалість окремих правил, у ЄС достатньо засобів, щоб стримати державу, яка виходить за межі спільних домовленостей, і водночас просувати приєднання тих країн, які дотримуються ключових принципів Союзу",- пише він.
Але Угорщина, схоже, не збирається припиняти ставити палиці в колеса Україні. Прем’єр-міністр Віктор Орбан вирішив організувати голосування у своїй країні щодо підтримки вступу України до Європейського Союзу. Як зазначає Politico, голосування не є обов’язковим і, можливо, буде націлене проти Києва.
Зазначимо, що декларація, яку не підписала Угорщина, не увійде до офіційних висновків саміту, але міститиметься в додатках як "рішуче підтримана 26 державами-членами". І цей документ, певно, єдине, що отримує Україна від зустрічі. Поки що.
Консультації тривають
На думку міністра закордонних справ Андрія Сибіги, саміт Європейської ради стане поворотним моментом для європейської безпекової архітектури. Він зауважив, що участь у саміті української делегації на чолі з Зеленським свідчить про те, що безпека України та Європи неподільна.
А от видання Politico не настільки оптимістичне. Як зауважують аналітики, плани оголосити про великий пакет військової допомоги на саміті в Брюсселі провалилися ще до початку зустрічі.
У публікації наголошується, що обійми, фотосесії та обіцянки продовжувати озброювати Україну - це все, що лідери Євросоюзу могли запропонувати Зеленському.
Видання пише, що після переговорів і публічних проявів підтримки на адресу президента України, підсумкові висновки, узгоджені європейськими лідерами, зосередилися лише на колективних зусиллях щодо обороноздатності блоку.
У публікації також наголошується, що допомога в зміцненні позицій України на полі фронті та за столом переговорів зрештою стала другорядною темою.
Дискусії щодо оборони ЄС тривали майже 10 годин, протягом яких європейські лідери сперечалися про те, як фінансувати нарощування оборони на 800 млрд євро. Однак переговори щодо України було завершено приблизно за 15 хвилин, повідомив виданню один із дипломатів ЄС. І цим, підкреслили в Politico, усе сказано.
Але не слід забувати, що саміт був першочергово присвячений тому, як Європа буде реагувати на нові виклики, пов'язані із позицією США. Крім того, саме на саміті в Брюсселі партнери заявили, що продовжать ділитись розвідданими з Україною. А прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Договору НАТО на Україну без надання їй членства у військовому альянсі.
Також обговорювали можливу миротворчу місію окремих європейських країн в Україні після завершення війни, каже Фесенко. Він додає, що це питання ще належить узгоджувати в рамках мирних переговорів, але, на відміну від ситуації рік чи навіть пів року тому, нині низка європейських країн уже готова спрямувати свої війська і розглядає конкретні аспекти їхнього розміщення.
"Наразі йдеться вже не просто про теоретичні дискусії, а про розробку конкретних механізмів і рішень. Включаючи не тільки захист самого Євросоюзу, а й затвердження окремих пакетів військової допомоги Україні. Цей процес уже запущено, і, ймовірно, найближчим часом його реалізація тільки прискорюватиметься", - переконаний Фесенко.
Також слід додати, що питання України лишається на порядку денному. Наступного тижня міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню проведе зустріч з колегами з Великої Британії, Німеччини, Італії та Польщі, щоб обговорити подальшу підтримку нашої держави.
Валерія Шипуля