Угорщина блокує продовження санкцій ЄС проти РФ, а Словаччина погрожує долучитись.
Угорщина стала єдиною країною, яка проголосувала проти продовження індивідуальних санкцій ЄС проти Росії. Своєю чергою Словаччина переконує країни ЄС повернутися до газу РФ та погрожує антиукраїнськими рішеннями, якщо її вимогу не буде виконано.
Ще є час переконати Угорщину
Угорщина знову заблокувала продовження індивідуальних санкцій ЄС проти Росії. Вона відмовилася голосувати за це рішення на засіданні послів ЄС. Мова йде про індивідуальні обмежувальні заходи, серед них – обмеження на в’їзд до ЄС для окремих громадян та замороження активів для громадян та підприємств. Термін дії санкцій спливає 15 березня.
Обмежувальні заходи ЄС спрямовані проти осіб, компаній та інших організацій, які причетні до підриву територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України. Наразі в чорному списку ЄС перебуває понад 2 400 фізичних і юридичних осіб.
Нещодавно міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто виступив проти продовження санкцій ЄС проти понад 2400 осіб і організацій, включаючи лідера Росії Владіміра Путіна і міністра закордонних справ Сергєя Лаврова.
“Угорщина не підтримає розширення санкцій ЄС проти російських і білоруських громадян, оскільки необхідно дати час для мирних переговорів між США і Росією”, - сказав він.
Непродовження санкцій може фактично розморозити до 30% від усього обсягу заморожених активів РФ. За оцінками, може йтися про приблизно 60 млрд євро розморожених коштів або навіть більше.
Проте є вірогідність, що Угорщина може в останній момент погодитися на продовження обмежень проти РФ, оскільки вона робила це раніше.
Наступне засідання послів країн ЄС відбудеться в Брюсселі сьогодні. На зустрічі, зокрема, обговорюватимуть питання продовження санкцій проти РФ.
Водночас у Брюсселі готуються до сценарію, за якого Угорщина заблокує продовження антиросійських санкцій. Зокрема вирішено, що якщо Угорщина продовжить блокувати продовження санкцій до 15 березня, буде оголошено, що дискусія про остаточне рішення вноситься у порядок денний Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яка відбудеться у понеділок, 17 березня. А вже там міністри 26 держав ЄС шукатимуть, як тиснути на Угорщину, щоб вона погодилася на пролонгацію санкцій.
“Індивідуальні санкції проти Росії будуть подовжені у понеділок, 17 березня, під час засідання Foreign Affairs Council – органа, який відповідає безпосередньо за поновлення санкційних режимів і затверджує ці рішення. Ще є час для перемовин та дискусій”, – висловив надію один з європейських дипломатів в коментарі “Європейській правді”.
Відомо також, що навіть за негативного сценарію буде певний часовий проміжок для того, щоби досягти спізнілої домовленості з Угорщиною щодо продовження санкцій.
Вимоги Угорщини
Обійти Будапешт не вдасться, оскільки санкції вимагають одностайної згоди всіх 27 країн ЄС. Це дає прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану важелі для отримання того, що він хоче.
Зокрема, редактор “Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Джозвяк сказав, що Угорщина хоче виключити 8 осіб зі списку санкцій проти РФ. З
“Тільки в цьому разі Будапешт погодиться проголосувати за їх продовження”, - сказав він.
Крім того, Угорщина хоче повернення транзиту російського газу через Україну.
Зокрема Сійярто зазначив, що Європейська комісія не дотрималася своєї обіцянки включити Угорщину до переговорів про відновлення транзиту українського газу, запросивши натомість лише Словаччину та Україну. За його словами, ЄК порушила одну з чотирьох гарантій.
В ЄС сподіваються на те, що Угорщину вдасться переконати проголосувати за продовження індивідуальних санкцій проти РФ. Зокрема ЄС готовий скасувати санкції щодо чотирьох інших осіб замість восьми запропонованих Будапештом.
В ЄС мають надію на те, що домовитись з Будапештом допоможе брюссельська бюрократія і десятки процедур, які треба формально здійснити, щоб росіяни отримали доступ до заморожених коштів.
Проблем у врегулюванні питання додає те, що президент США Дональд Трамп подає сигнали про те, що Вашингтон може зняти санкції з Росії в рамках свого прагнення до мирного врегулювання. Саме тому, Будапешт, може бути більш рішучим у прагненні боротися із санкціями ЄС щодо Росії, ніж раніше.
Шантаж Словаччини
На відміну від Угорщини, словацька влада не блокує прийняття важливих для України рішень, водночас вона погрожує це робити.
Зокрема, напередодні засідання Європейської ради словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо вкотре влаштував шантаж, погрожуючи накласти вето на рішення про надання Україні фінансової та військової підтримки. Як наслідок, у фінальному документі з’явилася фраза “активізувати зусилля для пошуку дієвих рішень щодо питання транзиту газу, беручи до уваги занепокоєння, висловлене Словаччиною”.
Головний аргумент словацької сторони – це підвищення цін на газ в ЄС і в країні зокрема.
Хоча вони ростуть не лише через зниження російської частки в загальному імпорті газу, відновлення транзиту російського газу називається словацькою стороною швидким рішенням для зменшення цін на ринку.
Водночас справжньою причиною для словацької сторони, на думку експертів, є не стільки цінова ситуація на ринку, скільки втрачена можливість заробляти на транзиті і перепродувати залишки газу іншим країнам ЄС.
Є інформація, що Словаччина заробляла на транзиті до 500 млн євро. З імпортом газу через “Турецький потік” та інші країни така можливість фактично зникає.
Водночас власні інтереси Фіцо прикриває інтересами ЄС.
“Без транзиту газу через українську територію Європа ніколи не буде конкурентоспроможною”, - зауважив прем'єр-міністр Словаччини.
Також Фіцо звинуватив Україну у тому, що вона нібито краде європейський газ. Зокрема він сказав, що нинішня ситуація є “абсурдною”, оскільки газ зі сходу на захід не постачається, а Україна, за його словами, “забирає європейський газ”.
Крім того, Фіцо розкритикував ЄС за те, що той нічого не вимагає в обмін на допомогу України.
“Раніше прем'єр-міністр Словаччини звинуватив Україну в тому, що вона зловживає правилами ЄС, які вимагають від власників трубопроводів транспортувати куплений газ в Україну. За його словами, іноземні трейдери використовують словацький реверсний газопровід у Воянах, щоб обійти обмеження”, - нагадали в Euractiv.
Збільшення обсягу закупівлі газу Євросоюзом, конкуренція за ресурс з країнами Азії на глобальному ринку, будуть тримати ціни на доволі високому рівні. Це даватиме додаткові аргументи словацькій стороні в її лобіюванні відновлення трубопровідного транзиту російського газу як “швидкого рішення” для ЄС.
Те, що Європейська комісія вже вдруге відклала оголошення свого плану повної відмови від російських енергетичних ресурсів, який мала оголосити 26 березня, каже, що боротьба триває.
Ймовірно, тиск з боку словацького прем’єра триватиме і на наступних переговорах. А тому не лише партнерам з ЄС, але й українській стороні треба мати стратегію і рішення, як уникати такого шантажу.
Вікторія Хаджирадєва