ЄС відкинув пропозиції Москви щодо пом'якшення санкцій в обмін на часткове припинення вогню в Україні.
ЄС готує 17-й пакет санкцій проти РФ та відкидає прохання диктатора РФ щодо пом’якшення обмежень. Водночас є прецедент повернення європейської компанії на ринок РФ, крім того, в ЄС є друзі Путіна, які підривають єдність союзу у цьому питанні. Чи вдасться ЄС зберегти жорсткий курс щодо санкцій проти РФ?
Новий пакет замість послаблення санкцій
В ЄС негативно відреагували на пропозиції Москви зняти частину санкцій в обмін начасткове припинення вогню в Україні.
Там кажуть, що скасування санкцій проти Росії до повного припинення вогню та виведення військ Москвою з України залишається неможливим.
“ЄС розгляне питання про скасування або зміну санкцій проти Росії, якщо РФ припинить неспровоковану агресію в Україні та беззастережно виведе всі російські сили з України.”,- сказала речниця Європейської комісії із закордонних справ Анітта Хіппер.
Нагадаємо, Росія заявила, що США погодилися допомогти їй скасувати низку західних санкцій і обмежень щодо продовольства, добрив, судноплавних компаній, банків та інших служб, які беруть участь в експорті сільськогосподарської продукції, як передумови для угоди з безпеки в Чорному морі.
Зокрема, російський диктатор Володимир Путін заявив, що він реалізує угоду про часткове припинення вогню у війні в Україні, що поширюватиметься лише на Чорне море, лише в тому випадку, якщо ЄС повністю дозволить одному з його банків, Россільгоспбанку, повернутися до бельгійської міжнародної платіжної системи SWIFT.
Інші російські банки, які займаються експортом сільськогосподарської продукції, також мають отримати часткове полегшення, заявила Москва.
Торги Росії щодо угоди про чорноморську ініціативу розглядаються як бажання Москви промацати, чи може вона почати підривати режим санкцій ЄС.
SWIFT не зможе під'єднатиросійські банки до мережі, як того вимагає Москва, якщо ЄС не змінить своє санкційне законодавство, а в блоці кажуть, що не мають наміру щось змінювати. Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявили, що це виключено.
Своєю чергою голова Євроради Антоніу Кошта назвав пом'якшення санкцій стратегічною помилкою.
“Було б стратегічною помилкою піддатися спокусі раннього пом'якшення санкцій”,- сказав він.
В ЄС заявили, що замість пом’якшення санкцій розробляють новий пакет санкцій.
“Ми працюємо над 17-м пакетом”, - наголосила висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
За словами дипломат ЄС, пропозиції, ймовірно, будуть представлені на початку літа.
Троянський кінь в середині ЄС
Водночас в ЄС стурбовані тим, що в їх лавах є члени, які грають на руку Путіна та виступають за скасування санкцій проти РФ.
Зокрема Угорщина закликає до скасування санкцій проти Росії, вона неодноразово використовувала свою угоду про продовження санкцій як політичний козир.
А нещодавно прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що ЄС не потрібні санкції.
“Під час президентства Трампа ЄС повинен викинути санкції у вікно і встановити вільні від санкцій відносини з Росією”, - сказав він.
У рішенні ЄС не йти на скасування заборони SWIFT для російських банків від Угорщини теж можна чекати ножа в спину.
“Теоретично країна ЄС може пригрозити не продовжувати санкції, якщо заборону SWIFT для російських банків не буде виключено із санкційного законодавства”, - сказав Яніс Клюге, старший науковий співробітник Німецького інституту міжнародних і політичних досліджень.
Поганий прецедент
Попри рішення ЄС не пом’якшувати санкції проти РФ маємо одну європейську компанію, яка вже заявила про повернення на ринок Росії. В Росії відбувся перший прецедент скасування так званої націоналізації іноземного бізнесу.
Італійський бренд Ariston, який спеціалізується на виробництві водонагрівачів та опалювального обладнання, що пішов із РФ через санкції Заходу, введені проти Росії за її повномасштабну військову агресію проти України, має намір відновити роботу на російському ринку.
Путін вже підписав указ, згідно з яким російська “дочка” Ariston виключається з переліку компаній, які віддані під управління “Газпрому побутові системи”. Це перший прецедент скасування так званої націоналізації іноземного бізнесу у РФ. У повідомленні Ariston йдеться про те, що компанія вітає рішення Кремля, яке дозволяє італійському бренду відновити контроль над російським підрозділом. Там заявили, що компанія продовжить свою діяльність у Росії, але при цьому “повністю дотримуватиметься чинних санкцій”.
Водночас підстав вважати, що це явище стане масовим наразі немає. У середині березня стало відомо, що з опитаних виданням TheBell20 міжнародних компаній, які раніше пішли з російського ринку, жодна не заявила про наміри відновлювати роботу у РФ.
Кремль хоче повернути західні компанії
Відкидати загрозу повернення західних компаній у РФ не варто. Адже Кремль веде роботу вцьому напрямку. Після переговорів США та РФ в Ер-Ріяді російська влада активізувалася. Вони обдзвонюють західні компанії, які залишили ринок Росії через війну з проханням повернутися назад. Про це йдеться у статті американського видання Financial Times.
Нагадаємо, у 2022 р., після початку агресії проти України, багато західних компаній залишили російський ринок на знак протесту. Серед них були такі гіганти, як McDonald's, Coca-Cola, Netflix, IKEA, H&Mта інші. Ці компанії були змушені продати свої активи дешево, часто передаючи їх близькому оточенню російського диктатора Путіна. Тепер через три роки Кремль намагається повернути ці компанії назад.
Представник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що деякі американські компанії можуть повернутися до середини року. Путін уже оперативно доручив уряду опрацювати механізм повернення бізнесу. Однак наразі війна, розв'язана Росією проти України, триває і є сумніви у тому, що вдасться досягти миру. Очевидно, що Кремль дуже хоче повернути компанії, які пішли з РФ 2022 р. Але цей процес буде складним та неоднозначним. Західні компанії, які вирішать повернутися, зіткнуться з репутаційними ризиками та необхідністю працювати в умовах санкцій та нестабільності. Мало того, влада РФ вже почала висувати умови бізнесу, який хоче повернутися, серед них - згода працювати на окупованих територіях України.
Чи збереже ЄС жорсткий курс щодо санкцій?
ЄС загалом підтримує продовження санкційної політики проти Росії, але збереження жорсткого курсу залежить від кількох факторів. По-перше: від внутрішньої єдності – хоча більшість країн-членів ЄС підтримують санкції, є уряди, які прагнуть їх пом’якшити (наприклад, Угорщина та Словаччина). Проте основні гравці – Німеччина, Франція та Польща – виступають за посилення тиску. По-друге: від економічної ситуації – санкції впливають не лише на Росію, а й на європейські економіки, зокрема в енергетичному секторі. Якщо економічні труднощі в ЄС посиляться, деякі країни можуть почати вимагати перегляду обмежень. По-третє: від підтримки США – трансатлантична єдність має важливе значення. По-четверте, від військово-політичної ситуації в Україні – якщо українські війська досягатимуть успіхів, це зміцнить рішучість ЄС підтримувати санкції. Якщо ж конфлікт затягнеться або Україна опиниться у складній ситуації, можуть зрости заклики до дипломатичних компромісів.
Вікторія Хаджирадєва