Які є пропозиції всередині ЄС щодо нового санкційного пакета проти РФ та коли його можуть прийняти.
ЄС складає пропозиції щодо 18-го пакету санкцій. Що обговорюється, наскільки жорстким він буде та які є перепони щодо деяких пропозицій?
Знизити стелю цін на нафту
В ЄС вже обговорюють 18-й пакет санкцій проти РФ. Зокрема у межах пакета, Єврокомісія планує запропонувати знизити стелю цін на нафту для країн “Групи семи” приблизно до 45 дол. Наразі стеля цін, що забороняє постачальникам послуг з G7 транспортувати та продавати нафту, продану понад граничну ціну, встановлена на рівні 60 дол.
Міністри фінансів G7 обговорювали угоду про зниження стелі цін на нещодавній зустрічі в Банфі у Канаді, водночас, на жаль, не змогли досягти згоди щодо цього питання. Це сталося через низку стратегічних, економічних та політичних розбіжностей.
Основною причиною відсутності домовленості є розбіжності між США та ЄС щодо рівня цін. ЄС запропонував знизити поточну стелю цін з 60 дол. до 50 дол. за барель у межах нового пакета санкцій проти Росії. Однак США висловили занепокоєння, що надто низька стеля може спричинити дефіцит нафти на світовому ринку та підвищення цін, що негативно вплине на глобальну економіку.
Ще однією причиною є внутрішні розбіжності в ЄС. Деякі країни-члени ЄС, зокрема Греція, Кіпр і Мальта, які мають значні морські індустрії, виступили проти зниження стелі цін, побоюючись негативного впливу на свої економіки. Водночас Польща та країни Балтії наполягали на більш жорстких обмеженнях, щоб зменшити доходи Росії від експорту нафти.
Також на рішення вплинула відсутність підтримки з боку основних імпортерів. Країни, які є основними імпортерами російської нафти, такі як Китай та Індія, не приєдналися до ініціативи щодо стелі цін. Це ускладнює ефективність заходу, оскільки Росія може переорієнтувати свої поставки на ці ринки.
Крім того, є технічні та юридичні складнощі. Запровадження стелі цін вимагає складного механізму моніторингу та контролю, зокрема через страхові та фінансові послуги, пов'язані з транспортуванням нафти. Існують побоювання, що Росія може обійти ці обмеження, використовуючи альтернативні маршрути та механізми.
Очікується, що це питання буде знову розглянуто на саміті лідерів G7 у червні.
Зрозуміло одне - пропозиція ЄС щодо подальшого зниження стелі цін вимагатиме підтримки з боку США та єдності всередині самого ЄС.
Санкції проти “Північних потоків”
Також відомо, що ЄС наближається до ухвалення рішення про включення газопроводів “Північний потік-2”, що з'єднують Німеччину та Росію, до списку санкцій. ЄС хоче запровадити санкції проти газопроводу, щоб унеможливити повернення російського газудо свого ринку.
Санкції можуть торкнутися швейцарської компанії Nord Stream 2 AG, яка володіє “Північним потоком - 2”, а також будь-яких інших юридичних осіб, які спробують відновити експлуатацію трубопроводу.
Чутки про можливе відновлення проекту трубопроводу посилилися, на тлі того, як президент США Трамп намагався стати посередником у встановленні миру між Росією та Україною. Зокрема були повідомлення про неофіційні переговори між представниками США, пов'язаними з адміністрацією Дональда Трампа, та близьким соратником Володимира Путіна - Матіасом Варнігом. Ці переговори стосувалися можливості поновлення роботи “Північного потоку-2” за участю американських інвесторів. Згідно з повідомленнями, колишній посол США в Німеччині Річард Гренелл та підприємець Стівен Лінч брали участь у неофіційних зустрічах у Швейцарії з представниками Nord Stream 2 AG, компанії-оператора газопроводу.
Ці ініціативи викликали занепокоєння в Європі, особливо в Німеччині, де уряд чітко заявив, що не бере участі в жодних переговорах щодо відновлення роботи “Північного потоку-2” і не планує змінювати свою позицію щодо енергетичної незалежності від Росії.
“Будь-які розмови про відновлення цих газопроводів є абсолютно хибним напрямом, особливо з огляду на триваючу агресію Росії проти України”, - заявив міністр економіки та енергетики Німеччини Роберт Габек.
Крім того, новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість запуску газопроводу підкресливши, що проєкт був завершений, але не запущений через його зупинку Німеччиною перед війною Росії в Україні.
“Північний потік-2” не отримає ліцензію на експлуатацію. Уряд ФРН готовий протидіяти спробам відновлення проєкту після пошкоджень”, - сказав він.
Санкції додадуть ваги позиції Європи, яка не хоче жодного значущого повернення російських трубопровідних постачань. Заборона також захистить Берлін від самостійного реагування на будь-який потенційний тиск США чи Росії. Крім того, блок планує поетапно відмовитися від російського викопного палива до кінця 2027 р.
“Це політичний крок, спрямований на закріплення плану ЄС щодо поступової відмови від імпорту російського газу до 2027 р.”- сказала енергетичний стратег Rabobank Флоренс Шміт.
За її словами, політична ясність також має почати зменшувати певну волатильність на газових ринках, яка була пов’язана з періодичними обговореннями щодо постачання російського газу.
Санкції проти “тіньового флоту” та банків
Відомо також, що ЄС прагне розширити свої санкції щодо “тіньового флоту” російських нафтових танкерів.
Також у 18-му пакеті санкцій проти РФ, ЄС розглядає відключення 20 банків від SWIFT. Можливе введення додаткових заборон на транзакції приблизно для двох десятків банків. На столі і можливість запровадження нових торгових обмежень на суму близько 2,5 млрд євро. Зокрема ЄС прагне ще більше обмежити доходи Росії та її здатність заволодіти технологіями, необхідними для виробництва зброї.
Серед пропозицій - подальші обмеження щодо кредиторів, які, як вважається, допомагають воєнним зусиллям Москви, а також щодо російського фонду прямих іноземних інвестицій.
Блок також хоче включити до свого наступного пакета санкцій положення, що захищають європейські компанії від арбітражу в межах двосторонніх інвестиційних угод.
Заклик посилювати санкції
Президент України Володимир Зеленський відреагував на нічний удар Росії по Україні та зазначив, що саме змусить ворога припинити вогонь.
“Нові, жорсткіші обмежувальні заходи щодо головних галузей економіки РФ змусять Путіна припинити обстріл мирних українських міст”, - сказав він.
Президент назвав методи, які дозволять змусити державу-окупанта РФ припинити вогонь і розпочати нарешті реальні переговори без загарбницьких умов.
“Потрібно чинити на Кремль більший тиск, щоб розпочалася справжня дипломатія... Додаткові санкційні дії від США, Великобританії, Євросоюзу та всіх інших партнерів, обмежувальні заходи проти ключових секторів економіки РФ змусять Кремль припинити вогонь”,- сказав глава української держави.
Як бачимо, наразі ЄС рухається до запровадження нових санкцій. Водночас США, навпаки, готові рухатися в протилежному напрямку, прагнучи поглибити економічну співпрацю з Росією. Розкол Заходу щодо санкційної політики несе ризики для України.
Вікторія Хаджирадєва