В яких банках переважно зберігають кошти українці, що заважає розвитку іпотеки та яким взагалі є стан банківської системи України.
В Україні склали свіжий рейтинг банків. Кому довіряють свої кошти українці? Чи важко оформити іпотеку в Україні? Яким загалом є стан банківської системи країни?
Де українці тримають понад трильйон гривень
За інформацією НБУ, українці зберігають в банках 1,228 трлн грн. Йдеться про фізичних осіб. З січня 2025 р. ця сума зросла на 11,5 млрд грн.
Найбільше коштів українці тримають в таких банках: “Приватбанк” (444,1 млрд грн); “Ощадбанк” (210,2 млрд грн); “Універсал Банк” (84,5 млрд грн); “Райффайзен Банк” (71,8 млрд грн); ПУМБ (56,2 млрд грн); “УкрСиббанк” (48,9 млрд грн).
Як бачимо, перші дві позиції в рейтингу займають державні банки.
В НБУ додають, що станом на 1 квітня 2025 р. в Україні працювало 60 банків. На сьогодні статус державних мають 7 банків. Крім “Приватбанку” та “Ощадбанку” до цього переліку також входять “Укрексімбанк”, “Укргазбанк”, “Сенс Банк”, “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Нагадаємо, що три останніх банки держава націоналізувала у 2023 та 2024 рр.
Відновився попит на комерційну іпотеку
Обмеження програми “єОселя” на придбання старого житла активізувало попит на відповідну іпотеку на комерційних умовах.
До листопада 2024 р. близько 70% кредитів у межах державної програми “єОселя” видавалися на вторинному ринку.
“З листопада “єОселя” змінила умови і дуже суттєво обмежила можливість кредитування нерухомості на вторинному ринку. Там залишилися тільки декілька категорій, а основна частина клієнтів може отримати кредити лише на готове житло віком до трьох років після введення в експлуатацію”, – розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку “Глобус” Дмитро Замотаєв під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом”.
Це відродило попит на ринкову іпотеку.
За словами Замотаєва, зараз клієнти, які бажають придбати нерухомість на вторинному ринку і вже не проходять по “єОселі”, змушені шукати варіанти кредитування на комерційних умовах.
Наразі лідерами ринку житла є західні регіони України.
“Наразі найбільше іпотечних кредитів видається в Києві та Київській області. Серед регіонів лідирують західні обласні центри: Львів, Луцьк, Рівне, Вінниця, Івано-Франківськ. Також досить активна Одеса. А от у центрі та на сході України кількість кредитів поки що мінімальна”, – сказав член правління, директор з роздрібного бізнесу “Скай Банку” Володимир Чорненький.
Водночас, на думку експерта, західні регіони будуть лідерами ринку житла лише до кінця війни. Після завершення бойових дій попит на житло почне переходитиіз західних областей на схід і південь.
Банкір очікує, що після закінчення активних бойових дій видача кредитів зміститься в бік міст, які найбільше постраждали.
Він також звернув увагу на цінову ситуацію на ринку житла. За його словами, сьогодні квадратний метр в Ужгороді вже коштує дорожче, ніж у Києві. Це виглядає дещо абсурдно, і в майбутньому ми, ймовірно, побачимо зворотну динаміку цін.
Що може знизити ставки за іпотекою?
Українські страхові компанії нещодавно почали пропонувати страхування воєнних ризиків.
“Лише останніми місяцями кілька страхових компаній вийшли з такою послугою. Вона має дуже обмежений характер: страхування із певними лімітами, зокрема по розміру відповідальності, і з обмеженнями щодо кількості регіонів”, – розповів Чорненький.
Запровадження державного страхування воєнних ризиків стало б ключовим кроком для зниження ставок за іпотекою та залучення іноземних інвесторів.
“На розгляді вже є законопроєкт про страхування воєнних ризиків як обов’язкової умови для іпотечних кредитів. Окрім ризику платоспроможності позичальника, банки несуть ризик знищення або пошкодження житла, яке є предметом забезпечення, а також загибелі чи інвалідності позичальника внаслідок війни. Це знижує апетит до ризику і стримує іноземні банки від входу на наш іпотечний ринок”, – зазначила директорка з розвитку іпотечного кредитування “Сенс Банку” Орися Юзвишин в коментарі “Фінансовому клубу”.
Прогнози щодо розвитку іпотеки
Банкіри прогнозують, що через три роки кількість іпотечних кредитів зросте до 100 тис. на рік.
“Прогнози передбачають близько 50-100 тис. іпотечних кредитів у перспективі трьох років. Тобто ми поступово почнемо виходити на обсяги, які мають наші найближчі сусіди”, – зазначив Чорненький.
Потенційний попит на іпотеку вже перевищує доступне фінансування в кілька разів.
За словами Юзвишин, черга на “єОселю” в банках становить близько 5 млрд грн щомісяця, тоді як видається до 1 млрд. Це наш реальний потенціал – це вже опрацьовані кредити, готові до видачі. Тобто ми можемо говорити про зростання щонайменше в три-чотири рази. На рік ми могли б виходити не на 20 млрд грн, а на всі 100 млрд грн. Питання лише в доступності ресурсів для видачі кредитів під ставку, адекватну доходам домогосподарств.
За словами Замотаєва, зараз активно напрацьовується нова схема з компенсаційною ставкою, яка має бути запущена восени. І ми зможемо виходити на 2026 р. із доволі амбітними планами щодо приросту саме іпотечного портфеля.
Банківська система працює стабільно
Загалом станом на травень 2025 р. банківська система України демонструє стабільність і поступове відновлення, попри виклики, спричинені війною та економічною невизначеністю.
Банки активно нарощують кредитування як бізнесу, так і населення. Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 9,5% за квартал і на 28,4% у річному вимірі. Особливо активне кредитування спостерігається в агросекторі, будівництві, машинобудуванні та оптовій торгівлі. Кредити фізичним особам зросли на 6,7% за квартал і на 35,9% за рік. Це свідчить про зростання довіри до банківської системи та її здатність підтримувати економіку.
Своєю чергою, НБУ відновив повноцінну оцінку стійкості банківської системи після чотирирічної перерви. У 2025 р. заплановано стрес-тестування 21 найбільшого банку, що охоплюють понад 90% активів сектору. Оцінка включає перевірку якості активів незалежними аудиторами, екстраполяцію результатів та стрес-тестування за різними макроекономічними сценаріями.
Якість кредитного портфеля покращується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у населення знижується швидше, ніж у бізнесу, завдяки списанню проблемних боргів та зростанню обсягів нових кредитів. Це свідчить про ефективну роботу банків у сфері управління ризиками.
Крім того, банківський сектор активно впроваджує нові технології, зокрема штучний інтелект та автоматизацію процесів. Це сприяє підвищенню ефективності обслуговування клієнтів та боротьбі з шахрайством. Також, банки розробляють рішення, що дозволяють інвестувати пересічним громадянам у смартфоні, включаючи інвестиції в криптовалюти.
Прогнози на майбутнє наразі теж непогані. Зокрема, очікується, що наприкінці 2025 р. інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 р. – до цілі 5%. Цьому сприятимуть заходи процентної політики НБУ та стійкість валютного ринку.
Вікторія Хаджирадєва