Мінфін вирішив не виплачувати борг за ВВП-варантами. Чи загрожує Україні повноцінний дефолт?
Міністерство фінансів України прийняло рішення не виплачувати 665 млн дол. власникам ВВП-варантів - фінансових інструментів, випущених у 2015 р. в рамках реструктуризації боргу. Це стало першим дефолтом за цими зобов’язаннями з моменту їх створення.
Як це вплине на економіку України?
Що таке ВВП-варанти?
Україна офіційно заявила, що не платитиме понад 665 млн дол. за державними цінними паперами 2015 р. (ВВП-варанти). Про це йдеться у повідомленні на Ірландській фондовій біржі. Платіж мав відбутися 2 червня 2025 р. за результатами зростання економіки у 2023 р. Власники цих паперів чекали на виплату 205,43 дол. за кожні 1 тис. дол. номіналу.
Але український уряд ввів мораторій на виплати за ВВП-варантами з 31 травня 2024 р. Спроби реструктурувати ці зобов’язання не увінчалися успіхом: переговори з основними власниками варантів, включаючи великі хедж-фонди, завершилися без угоди в квітні 2025 р. Мораторій діятиме, доки не завершиться нове узгодження боргу.
Нагадаємо, ВВП-варанти - це фінансові інструменти, які Україна випустила під час реструктуризації державного боргу в 2015 р. під керівництвом тодішнього міністра фінансів Наталії Яресько. Вони стали частиною компромісу з міжнародними кредиторами.
Прибуток за цими облігаціями залежить від темпів зростання ВВП України. Якщо економіка зростає вище певного порогу, Україна зобов’язується виплачувати додаткові кошти власникам цих варантів. Згідно з домовленістю, платежі активуються, якщо: ВВП зростає більш ніж на 3% на рік; номінальний ВВП перевищує певний поріг. У такому випадку власники отримують відсоток від надлишкового зростання.
Чому вирішили не платити?
Наразі міністр фінансів Сергій Марченко назвав ці інструменти “застарілими” і підкреслив необхідність їх перегляду.
Своєю чергою експерти більш детально пояснили причини того, що Мінфін вирішив не платити ВВП-варанти.
Зокрема економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький в коментарі Expert сказав, що модель виплат, закладена у ВВП-варантах 2015 р., не відповідає теперішнім макроекономічним умовам, сформованим повномасштабною війною. Замість сталого приросту йдеться про повільне відновлення після глибокого падіння, тому вимога виплат на цій основі виглядає економічно необґрунтованою і несправедливою.
“В умовах триваючих бойових дій українська економіка лише наближається до довоєнного рівня, і за поточних темпів зростання досягне його лише в наступному десятилітті. Формула виплат, що діє зараз, ризикує обмежити ресурси для відновлення. Її перегляд є логічним, і з обох сторін є сигнали про готовність продовжити переговори у прагматичному ключі”,- пояснює він.
Гроші є, не платимо з іншої причини
Найцікавіше, що в України є гроші, аби сплатити цей борг.
На рахунках Уряду та місцевих бюджетів на 1 травня залишалося 475 млрд грн – це взагалі рекорд ліквідності, який Україна колись мала в принципі. Понад 11 млрд дол.
“Звичайно ж, могли виплатити борг за варантами. Але не виплатили, і це добре. Настав час закінчити цю корупційну історію на користь власників ВВП залежних облігацій, які 10 років приховує Мінфін. Дефолт так дефолт. Причому узгоджений з МВФ. Десь у кутку плаче Яресько з Яценюком, які організували схему багаторічного пограбування України податком на зростання української економіки до 2041 р.”– пояснив відмову України сплачувати борг за ВВП-варантами економіст Даніїл Монін.
Чим загрожує невиплата боргу?
Пропуск позичальником платежу з обслуговування ВВП-варантів означає технічний дефолт за цим боргом.
Технічний дефолт - це ситуація, коли держава не виконує окремі умови обслуговування боргу, але не оголошує повного дефолту і зазвичай веде переговори з кредиторами.
Це не “банкрутство” в буквальному сенсі, але сигнал інвесторам, що країна має фінансові труднощі або тимчасово не може або не хоче обслуговувати борг.
Серед потенційних загроз технічного дефолту є погіршення репутації. Міжнародні інвестори втрачають довіру до України. Зростає ризик, що майбутні запозичення будуть або неможливі, або надто дорогі. Крім того, зниження кредитного рейтингу. Агентство Moody’s вже відреагувало, підтвердивши рейтинг України на рівні “Ca”, що вказує на високий ризик дефолту. Це сигнал для інвесторів уникати країну.
Також є ризик, що МВФ та інші донори можуть відкласти або заморозити програми підтримки, поки ситуація не проясниться.
Це особливо критично для України під час війни, коли фінансування бюджету залежить від зовнішньої допомоги.
Є й безпосередній негативний вплив на економіку країни: зростання тиску на валютний ринок - девальвація гривні, падіння довіри бізнесу та споживачів, проблеми з доступом до зовнішніх товарів, інвестицій, нових технологій.
Не варто забувати і про можливість судових позовів до України. Деякі кредитори можуть подати позов до міжнародних судів або арбітражів. Це може призвести до замороження українських активів за кордоном (наприклад, золотовалютних резервів, якщо їх не захистити).
Катастрофи не буде
Проте, економісти не вважають, що це рішення погано вплине на економіку України.
“Але якщо ви думаєте, що це катастрофа, то ні.І які рейтинги в України впадуть? Ну, впадуть і що? На передачу грошей по ERA це точно ніяк не вплине. Гроші МВФ теж дає”, – зазначив Монін в коментарі Expert.
Своєю чергою голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що у даному випадку хвилюватись точно не варто.
За його словами, на відміну від минулого року, коли Україна вела перемовини про реструктуризацію, і також із подачі кредиторів періодично випливала тема дефолту, зараз ситуація є іншою.
У ході минулорічних перемовин про реструктуризацію основної частини зовнішнього комерційного боргу (єврооблігацій на 20 млрд дол.) було домовлено про усунення принципу крос-дефолту. Тобто дефолт за ВВП-варантами не буде вважатись дефолтом за іншими зовнішніми зобов’язаннями України.
Реструктуризація деривативів передбачена програмою EFF і підтримується МВФ.
Україна продовжує отримувати зовнішнє офіційне фінансування у рамках ERA (прибутки від заморожених російських активів), Ukraine Facility, залишається в програмі МВФ.
“Ця подія не вплине на курсову і фінансову стабільність. Зобов’язання за зовнішнім офіційним фінансуванням бюджету партнерами продовжать виконуватись. Через триваючу війну, попередню реструктуризацію, наш суверенний кредитний рейтинг продовжує знаходитись на низькому спекулятивному рейтингу, що відображає обмежений дефолт або стан, близький до цього. Це вже враховано ринками, які відреагували на новину щодо пропуску платежу за ВВП-варантами відносно спокійно.”, - підсумовує Гетьманцев.
І ще не менш важливо: Україна залишається відданій пошуку компромісного рішення щодо справедливої реструктуризації із кредиторами, що не підриватиме боргову стійкість країни і перспективи економічного відновлення після війни.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна” нагадує, що Україна мала шанс реструктуризувати ВВП-варанти, але не скористалась ним.
“У перші роки війни на погашення євробондів України діяв мораторій, а щодо ВВП-варантів – ні. За ними платили справно (за зростання 2021 р.). У 2024 р. частину боргу з євробондів України списали і терміни погашення – переглянули. А щодо ВВП-варрантів – знову ні. Залишили все як є. Хоча умови їхнього випуску в контексті війни давно потрібно було переглянути.”,– зазначив Кущ.
Водночас у Міністерстві фінансів заявили, що Україна хоче провести справедливу реструктуризацію, узгоджену з програмою МВФ.
Вікторія Хаджирадєва