Фото: Reuters (ілюстративне фото)
Чому так знахабнів Путін?
Росіяни, вочевидь, перейшли до тактики килимових бомбардувань України - подібно до того, як нацисти під час Другої світової війни вщент знищували британські міста. Як Україні захиститись?
Росія завжди так вчиняла
Україна все більше потерпає від повітряних ударів ВКС РФ: відомості про оновлення "рекордів" з кількості повітряних цілей, запущених по наших містах та селах, надходять чи не щодень.
Так відбувалося, наприклад, у ніч на 9 червня, коли вибухи лунали у більшості областей, але основною ціллю, ймовірніше за все, була Рівненщина: тоді ППО України теж встановила новий абсолютний рекорд, знищивши 479 з 499 ворожих повітряних цілей за одну добу.
А вже наступного дня масованої ракетно-дронової атаки ворога зазнав Київ.
"Мій двір сьогодні в усіх новинах, бо прилетіло. Вночі було дуже голосно. Ми спустилися в під'їзд на перший поверх. Там було багато людей. Були маленькі діти і немовлята. Ніхто з них не плакав і не вередував. Плакала одна дівчина, моя сусідка на поверсі, в неї прямо істерика була. Її заспокоювали. Були люди з собаками. Одна собака була дуже дзвінка і гавкала у рандомний момент. І всі підскакували від її "гав" більше, ніж від вибухів. Якась пані ходила з ящиком цукерок і всіх пригощала. Мало хто брав, але це було дуже мило. У під'їзді пахло корвалолом. Всі тихо матюкалися і часто сміялися. Нервове", - поділилася у Facebook особистими враженнями від тієї атаки поетеса Марина Пономаренко.
Але невдовзі стало відомо, що ворог цілив не лише по сплячим цивільним киянам: всесвітньовідомий заповідник Софія Київська повідомив, що в результаті потужної вибухової хвилі було пошкоджено оштукатурений карниз центральної апсиди на східному фасаді Софійського собору - пам'ятки архітектури XI століття, котра входить до Списку всесвітньої спадщини UNESCO Ukraine. Удар стався 10 червня о 4:40 ранку.
Під час обстрілу постраждав і візовий центр Великобританії, розташований неподалік від Києво-Печерської Лаври: у будівлі масштабні руйнування, вибите скло та віконні рамки, уламки звисали з ліній електропередач, там розгорілася пожежа.
Внаслідок цієї атаки чотири киянина було поранено, є один загиблий.
Дісталося вчергове у ту ніч й Одесі: там - двоє згиблих, були пошкоджені станція швидкої допомоги, вокзал та навіть пологовий будинок.
А вже наступної ночі під ударом опинився Харків: російські війська знову застосували дрони-камікадзе, котрі потрапили до житлових кварталів. Відомо, що двоє харків’ян загинули прямо у своїх будинках, ще 60 людей зазнали поранень, серед них є дев'ять дітей.
Чому ж так знахабнів Путін? На це питання відповів відомий український журналіст і публіцист Віталій Портников в інтерв’ю Ігорю Яковенко.
"Я вважаю, що це - типова тактика терору. До речі, ми висвітлювали цю тактику під час Чеченської війни, це ж дуже схожа дія. Багато хто говорить про якийсь "корейський" сценарій, ще якісь сценарії припинення російсько- української війни. а він (Путін - ред.) послідовно здійснює чеченський", - каже Портников.
За його словами, Путін вважає, що таким чином він може залякати мирне українське населення – тобто змусити українців повірити, що вони капітулюють. Але, незважаючи на такі путінські роздуми, ми бачимо зовсім протилежне.
"Це дійсно складно уявити: для мене дуже цікаво спостерігати, як для журналіста - навіть не готовність людей до виживання, а їх вміння жити. Вони продовжують працювати, спілкуватися, хоч зрозуміло, що не висипаються. Це така собі неготовність до капітуляції, люди не стають зомбі", - додав Портников.
При цьому він зауважив у Facebook, що "можливого обстрілу історичних святинь Києва та інших українських міст з острахом очікував з першого дня великої війни".
"Вважати, що для Москви дійсно є щось сакральне в наших храмах - це не усвідомлювати сенс її становлення як держави. Адже розмежування Суздалі, що згодом стане Москвою, з усією іншою Руссю почалося саме тоді, коли сформоване першим диктатором півночі Андрієм Боголюбським військо захопило Київ і пограбувало його церкви, серед яких звичайно, і Софію. Перед цим Боголюбський, як відомо, вкрав у Вишгороді ікону Божої матері, яку перетворив на символ власного князівства", - нагадав Портников.
Що найбільше турбує, росіян - "так це те, що нам вдалося все це відновити, повернути собі не тільки архітектурні пам’ятки, але й і їхню значимість для нас, і нашу суб’єктність, яку Москва вперто намагається відібрати і знищити", наголосив він.
Повітряний щит
Що ж, Україна змушена всіма силами захищатися: про ефективність західної ППО вже було сказано багато, та й збиті 479 з 499 ворожих повітряних цілі 9 червня та трохи менш вдалий захист наступної ночі про це свідчать.
Це сталося, зокрема, й завдяки негласній передачі нам нових систем Patriot, про що відкрито заявив посол Ізраїлю в Україні Михаель Бродський. Втім після вимоги Москви роз’яснити цю інформацію, ізраїльське МЗС її відразу спростувало.
"Коли ізраїльський посол в Україні публічно каже про допомогу, - він говорить від імені справжніх союзників. Тих, хто бачить у терорі спільного ворога. Тих, хто не боїться назвати речі своїми іменами. І якщо хтось в уряді Ізраїлю боїться цієї правди - це вже їхня проблема, а не посла Бродського", - прокоментував це Портников.
Але все це не виключає розробку нашої власної системи протиповітряної оборони.
"Найцікавіше питання: чим збили Кинджали? Бо Петріотів дуже мало. Може і він, але якщо не Петріот/SAMP-T, то невже наш Корал нарешті?", - написав у соцмережі один з користувачів два дні тому.
Нагадаємо, цей проєкт зі створення зенітної керованої ракети для комплексів середньої дальності розроблявся підприємством КБ Луч з 2016 року й стверджувалося, що Корал здатен знищувати не лише "стандартні" повітряні цілі, як от гелікоптери, літаки і БпЛА, але також балістичні ракети ворога.
Втім, наголошують експерти, головну небезпеку для тилу зараз становлять важкі далекобійні дрони окупантів. І систему захисту від них терміново потрібно модернізувати.
"Сьогодні вночі було чути багато черг із кулеметів, коли мобільні вогневі групи збивали шахеди. З кулемета по них влучити надзвичайно складно, бо висота польоту ударних БПЛА зросла. При цьому не було чути роботу FPV-перехоплювачів. Бо мобільні вогневі групи не навчались на роботу з ними. Абсолютна більшість навіть на звичайних FPV не літали", - написав на своїй Facebook-сторінці відомий український волонтер та блогер Сергій Стерненко.
Це проблема, за вирішення якої повинні узятися і місцеві адміністрації, не чекаючи, поки у військах до цього дійдуть самі, - продовжив він.
"Як показує практика, подекуди до впровадження інновацій можуть і не дійти. Готуйте інфраструктуру, сприяйте навчанню людей, задовбуйте відповідальних представників СВ чи ПС на місцях. Ми готові допомагати, консультувати та в подальшому надавати засоби", - резюмував Стерненко.
Ірина Носальська