До початку нового 2025-2026 навчального року лишилося менше місяця - які зміни чекають на школярів та їхніх учителів з 1 вересня.
"Пакунок школяра"
Програма розрахована на дітей, які починають навчання офлайн, але в деяких регіонах - і для тих, хто здобуватиме знання у змішаній чи дистанційній формі. Оформити допомогу у розмірі 5 тис. грн можна через застосунок "Дія" або у сервісному центрі Пенсійного фонду. Отримані кошти дозволено витрачати на канцтовари, дитячий одяг і взуття. Програма діє до 15 листопада цього року.
Оптимізація шкіл
Триває так звана оптимізація - поступове скорочення шкіл, у яких навчається менше 60 учнів. Цей процес триватиме два роки і зачепить близько 400 навчальних закладів. З 1 вересня 2025 року освітня субвенція (державне фінансування) не надаватиметься школам, за винятком початкових, спеціальним та навчально-реабілітаційним центрам, якщо кількість учнів у них буде меншою за 45 осіб. А з 1 вересня 2026 року цей мінімальний поріг зросте до 60 учнів. Однак в парламенті зареєстровано законопроєкт, який може зупинити таку оптимізацію.
Позбавлені державного фінансування малокомплектні школи може забезпечувати коштами місцева громада. Але, як показує досвід, мало яким громадам це під силу. Тому села, в яких закривають школи, забезпечують державним коштом шкільними автобусами. Цьогоріч 600 одиниць такого транспорту придбали на 2 млрд грн, минулого року було закуплено 500 автобусів.
Процес оптимізації шкіл триває з 2016 року, коли держава почала закривати заклади, в яких навчається менше 25 учнів. Загалом за цей час припинили своє існування понад 2 тис. шкіл.
Оновлений освітній стандарт
Наприкінці липня Міністерство освіти та науки презентувало нову редакцію Державного стандарту початкової освіти. Зокрема, в документі зазначено, що мають бути:
- зрозумілі компетентності для кожної з 9 освітніх галузей: мовно-літературної, математичної, природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров'язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької та фізичної культури;
- чіткі вимоги щодо оцінювання. Зміни в оцінювальній системі передбачають перехід від традиційного підсумкового оцінювання до формувального, що полягає в поступовому та постійному спостереженні за процесом навчання та розвитком учнів. Це означає, що оцінювання більше не буде лише фіксацією результату, а стане інструментом підтримки та корекції навчального процесу;
- урахування потреб дітей з особливими освітніми потребами;
- єдність стандартів для всіх типів освіти.
Окрім того, стартував пілотний проєкт профілізації в 30 ліцеях, а для вчителів буде оновлена система підвищення кваліфікації.
Дистанційне та індивідуальне навчання
Влітку заява віце прем'єр міністра Михайла Федорова щодо скасування наказу МОН №1112, що регулював дистанційну освіту, викликала занепокоєння батьків - особливо тих учнів, які навчаються за кордоном, а також дітей з тимчасово окупованих і прифронтових регіонів. Слова представника міністерства зрозуміли так, нібито він сказав про відміну дистанційного навчання взагалі.
Однак пізніше чиновник уточнив, що дистанційна форма навчання зберігається. Зміни, які пропонуються, спрямовані на збереження та розвиток цієї форми освіти. Серед головних нововведень такі:
- зменшені вимоги до кількості учнів у класах - дистанційні класи можуть налічувати лише 5 учнів, що відповідає вимогам для очних або змішаних класів;
- можливість створення дистанційних класів у будь-якій школі, навіть якщо там немає інших паралелей;
- діти внутрішньо переміщених осіб можуть продовжувати навчання дистанційно в своїх школах, навіть якщо вони переїхали до іншого регіону.
Окрім того, міністерство освіти також зберігає індивідуальні форми навчання:
- сімейна форма, за якої батьки організовують навчання, а дитина здає атестацію в школі;
- екстернат - самостійне вивчення предметів із періодичними перевірками знань;
- педагогічний патронаж - індивідуальні заняття для дітей, яким не підходять інші формати. У новому навчальному році педагогічний патронаж буде розширено для учнів з тимчасово окупованих територій. Школярі, які навчаються в місцевих навчальних закладах, але хочуть здобути український атестат, проходитимуть українознавчий блок дисциплін: українську мову, літературу, історію тощо. Заняття можна буде проходити індивідуально або онлайн, у зручний для учня час.
Національний спротив
Міністерство оборони планує почати підготовку молоді до національного спротиву з 14 років (9-й клас).
Ця підготовка має замінити старий формат -уроки з предмету "Захист Вітчизни". Деталі того, як проводитимуться уроки з нацспротиву, поки невідомі. Але вони, скоріш за все, у 10-11 класах будуть по 2 години на тиждень.
Додаткові платні послуги
З нового навчального року в школах і дитсадках офіційно з’являться додаткові платні освітні послуги. Зокрема, це можуть бути:
- творчі гуртки, спортивні секції, факультативи;
- позаурочні заходи та свята;
- репетиторство;
- групи продовженого дня протягом понад 11 безкоштовних годин;
- підготовка до НМТ поза основною програмою.
А дитсадки отримали право брати оплату за цілодобове перебування дітей і організовувати платні гуртки для тих дітей, які не відвідують заклад.
Учительські зарплати зростуть
З 1 вересня доплати вчителям зростуть із 1300 грн (1000 грн чистими) до 2600 грн (2000 грн "на руки").
Нині в середньому в Україні зарплата вчителя становить 13 тис. грн.
Кабмін прогнозує поступове зростання середньої зарплати вчителя - через кілька років вона зросте до 20 тис. грн. Про це повідомив "Главком" з посиланням на Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки.
Згідно з цим документом, у 2028 році зарплати вчителів досягнуть 20 тис. грн.
За статистикою, у 2024 році в українських школах навчалися 4 089 824 учнів, а в 2025-му їх стало на 200 тис. менше - усього 3 889 800 осіб.
У тому ж 2024 році функціонували 13 026 шкіл. Цього року їхня кількість зменшилася до 12 600.
Тенденція така, що кількість шкіл скорочуватися й надалі: у 2026 році - до 12 000, у 2027-му - до 11 000, у 2028-му - до 10500.
Згідно з прогнозами, до 2030 року понад 40% українських учителів налаштовані піти з професії. А результати дослідження вказують на те, що менше ніж половина вчителів задоволені своєю роботою.
Галина Гірак