ЄC планує надати нашій країні кредит за рахунок заморожених резервів російського центробанку.
Лідери ЄС готуються узгодити новий механізм допомоги Україні - кредит обсягом 140 млрд євро за рахунок заморожених резервів Центробанку РФ. У Брюсселі його вже назвали “репараційним”. Коли це може статися та чи повинні ми будемо повертати кредит?
Хто був проти
Ідею використання резервів російського центробанку, заморожених у країнах Заходу, для допомоги Україні, в ЄС обговорюють давно, проте до останнього часу уряди країн ЄС виступали проти. Їх стримували юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового витка ескалації з боку Росії.
Країнами, чиї уряди найдовше та найбільш рішуче виступали проти повної конфіскації (або були скептично налаштовані щодо передачі основної суми) заморожених активів російського Центробанку, були Німеччина та Франція. До них часто приєднувалися також: Італія, Іспанія, Бельгія (де, у депозитарії Euroclear, зберігається переважна більшість активів).
Основних аргументів, які висували ці країни та інституції (включаючи Європейський центральний банк), було три. Перший - правові ризики - побоювання порушення міжнародного права, зокрема принципу державного імунітету. Другий - фінансова стабільність - застереження, що конфіскація може підірвати довіру до євро як світової резервної валюти і призвести до відтоку капіталу з європейських фінансових інституцій. Третій - втрата важеля впливу: скептики вважали, що ці активи є важливим козирем у майбутніх мирних переговорах з Росією.
Німеччина - за
Але нещодавно ситуація змінилась. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею видачі кредиту Україні за рахунок коштів РФ. Про це він написав у колонці для видання Financial Times, яку також опубліковано на сайті німецького уряду.
“На мій погляд, необхідно розробити життєздатне рішення, яке дасть нам змогу - без утиску прав власності - надати Україні безвідсотковий кредит на загальну суму майже 140 млрд євро. Цей кредит буде погашено тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час цієї війни. Доти російські активи залишатимуться замороженими”, - написав Мерц.
Німеччина є найпотужнішою економікою Європи за обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП), і при прийнятті загальноєвропейських рішень її думка є значущою.
Свідченням зміни вектора ЄС також став нещодавній виступ президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн у Європарламенті. Вона згадала можливість надання Україні “репараційного кредиту”, але не навела майже жодних деталей.
“Нам потрібне більш структурне рішення для військової підтримки, і саме тому я запропонувала ідею репараційного кредиту, який базується на іммобілізованих російських активах”, - сказала фон дер Ляєн.
Колонка Мерца додала конкретики.
Залишилось узгодити деталі
За даними Reuters і Politico, роботу над механізмом передачі Україні російських активів загалом уже завершено - залишається узгодити лише деталі.
Планується мобілізувати майже всю суму, яка зберігається в Euroclear. Річ у тім, що приблизно у 175 млрд євро зі 190 млрд закінчився термін інвестування, обумовлений угодою з російським центробанком. У результаті ці кошти конвертували із цінних паперів у валюту. Вони ще продовжують приносити дохід, але вже зовсім скромний.
Частина суми, за даними Reuters, піде на погашення кредитів за програмою ERA. Кошти, що залишилися, надійдуть у спеціальну організацію, яку створять уряди країн ЄС і, можливо, G7. Ця структура видасть Україні новий кредит, а Euroclear натомість отримає облігації, випущені країнами-кредиторами. Відповідно, якщо Росія в майбутньому подасть на Euroclear до суду і виграє його, відповідати за зобов'язаннями депозитарію будуть ці країни.
За словами фон дер Ляєн, Україна повинна буде повернути кредит, якщо Росія сплатить репарації – винуватець має нести відповідальність.
Очікується, що остаточне рішення лідери ЄС ухвалять 1 жовтня. Для України узгодження цього плану має критичне значення. Після нещодавніх переговорів із МВФ Київ значно переглянув свої потреби в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 рр. За даними Bloomberg, оцінка зросла з 38 до 65 млрд дол.
Проблема Орбана
Участь Угорщини та Словаччини, які симпатизують Росії, у реалізації ідеї кредитування України коштом Росії залишається під питанням.
Наразі, як пише Politico, у ЄС вирішують питання ізоляції Орбана, щоб використати російські активи. Зокрема, відомо, що на саміті в Копенгагені, який відбувся на початку жовтня, лідери ЄС обговорили механізм вирішення питання щодо заморожених російських активів “в обхід” Угорщини, яка блокує конфіскацію та використання цих коштів для України.
У Брюсселі стверджують, що знайшли юридичний шлях мінімізувати вплив Будапешта на процедуру ухвалення рішення.
Остаточне ухвалення рішення заплановано на кінець жовтня на офіційному засіданні Європейської Ради.
Чому знадобились російські кошти
Ідея конфіскувати заморожені російські активи й передати їх Україні почала обговорюватися практично з самого початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Але у практичну площину ці обговорення так і не перейшли.
“Оскільки ЄС не перебуває у стані війни з Росією, за межами G7 конфіскація розглядалася б як незаконний захід або навіть крадіжка - вона підірвала б віру у прихильність Європи міжнародному порядку, що ґрунтується на правилах, - пояснює експерт аналітичного центру Bruegel Ніколас Верон.
Єдиним органом, який має безперечні повноваження позбавити Росію права власності на її резерви, є міжнародний суд. Теоретично Міжнародний суд ООН міг би ухвалити таке рішення, але проблема в тому, що Росія як постійна членкиня Ради Безпеки ООН його б заблокувала.
Натомість було знайдено інший спосіб використати заморожені резерви для допомоги Україні. Минулого року було розроблено Програму екстреного кредитування, в рамках якої країни G7 зобов'язалися надати Україні кредити на загальну суму близько 45 млрд євро. Відсотки за ними виплачуються з доходів, які продовжують генерувати цінні папери та інші активи, у які вкладено російські накопичення.
Більшу частину коштів у рамках ERA Україна вже отримала. На наступний рік, за даними НБУ, заплановано отримання лише 10 млрд євро. Саме вичерпанням цього джерела фінансування пояснюється прагнення союзників Києва шукати нові механізми підтримки України.
Реакція Росії
Реакція РФ на плани ЄС використати заморожені активи, зокрема, для надання “репараційного кредиту” Україні, є різко негативною.
Зокрема російське МЗС назвало цю ідею крадіжкою на державному рівні.
“Будь-яке посягання на російську державну власність під прикриттям будь-якого надуманого “репараційного механізму” буде нічим іншим, як крадіжкою на державному рівні.”, - сказали в МЗС РФ.
Своєю чергою російські високопосадовці, зокрема колишній президент Дмитро Медведєв, погрожують судовим переслідуванням держав ЄС, а також “євродегенератам” з Брюсселя та окремим країнам, які намагатимуться конфіскувати російське майно. Москва також натякає на можливі заходи у відповідь та конфіскацію активів західних компаній у Росії.
РФ наполягає, що будь-яке використання її суверенних активів є порушенням міжнародного права та принципу суверенного імунітету.
Росія обіцяє оскаржувати такі рішення в міжнародних судах і, ймовірно, подаватиме позови проти Європейських інституцій та фінансових посередників (як-от Euroclear), якщо активи будуть використані.
Дмитро Пєсков, прессекретар президента РФ, постійно підкреслює, що такі дії матимуть юридичні наслідки для Заходу та підірвуть довіру.
“Вважаємо це абсолютно незаконним, суперечним усім нормам міжнародного права. Це по суті замах на крадіжку... Будуть вжиті відповідні дії, які відповідатимуть нашим інтересам, і ми будемо їх максимально відстоювати.”, - каже він.
Фактично, попри те, що пропозиція ЄС щодо “репараційного кредиту” (на відміну від прямої конфіскації) є спробою знайти юридично безпечний шлях, Росія розглядає будь-яке цільове використання цих коштів як незаконне та вороже діяння.
Вікторія Хаджирадєва