У поточному році на економіку країни-агресора чекає рецесія, тобто не лише зупинка, а й спад.
Економіка РФ заходить у глухий кут. До такого висновку приходять не лише українські та закордонні експерти, але й навіть лояльні до Кремля аналітики. В чому проблеми та як це вплине на здатність РФ воювати з Україною?
Великий ризик рецесії
У РФ фіксують різке зростання у поточному році ризику рецесії, тобто не лише зупинки, а й спаду економіки. Навіть лояльні до Кремля аналітики констатують: модель економіки, що трималася на трьох опорах - бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, - вичерпала себе.
Згідно з інформацією Мінекономрозвитку РФ, у листопаді 2025 р. ВВП Росії зріс лише на 0,1% у річному вимірі. Це найгірший показник із початку 2023 р. і фактичний сигнал про вхід економіки в стагнацію.
Своєю чергою аналітичний центр “Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування”, який традиційно готує експертизу для урядових структур РФ, оприлюднив звіт із тривожними сигналами для російської економіки. Фахівці зафіксували різке зростання так званого випереджального індикатора рецесії, який у жовтні 2025 р. досяг позначки 0,32. Це значення суттєво перевищує критичну межу у 0,18, що зазвичай передує глибокому спаду, та дає підстави прогнозувати початок активної фази рецесії вже до липня 2026 р.
Основною причиною такого стану речей аналітики називають вичерпання ресурсів для зростання на тлі надзвичайно жорсткої монетарної політики. Рекордна ключова ставка ЦБ РФ фактично заблокувала доступ до кредитних ресурсів для більшості підприємств цивільного сектору, що призвело до стагнації у виробництві. За даними звіту, скорочення обсягів випуску продукції спостерігається у понад сімдесяти відсотках ключових товарних категорій, що свідчить про системний характер проблеми.
Ситуація ускладнюється структурним дисбалансом, де військово-промисловий комплекс залишається єдиним рушієм економіки, тоді як решта галузей стикається із нерентабельністю та неможливістю обслуговувати борги.
“Частка підприємств із критичним рівнем фінансової вразливості може зрости до третини від загального обсягу промислової виручки у 2026 р. Водночас падіння прибутків від експорту вугілля та зерна додатково вимиває ресурси з бюджету”, - зазначають експерти ЦМАКП.
Навіть за умови зміни зовнішньополітичної ситуації, економіка РФ опинилася у пастці. Будь-яке різке скорочення оборонних замовлень на тлі падіння купівельної спроможності населення лише прискорить кризові явища.
“Економіка опинилася перед загрозою класичної стагфляції: коли через надмірно жорстку монетарну політику виробництво вже не може зростати, а ціни продовжують повзти вгору через витрати та дефіцит кадрів. Ми бачимо, що випереджальний індикатор рецесії перевищив усі критичні значення. Це вже не просто тимчасове охолодження, а початок структурного спаду.”, - каже Дмитро Бєлоусов, керівник напряму аналізу та прогнозування макроекономічних процесів ЦМАКП Дмитро Бєлоусов.
Економіка РФ увійшла у стагнацію
В Україні теж заговорили про проблеми в економіці країни-агресора.
Центр протидії дезінформації РНБО України (ЦПД) повідомив, що за його даними, вперше за дев’ять місяців промислове виробництво РФ пішло в мінус (-0,7%).
“Очевидно, що йдеться тут не про сезонні коливання, адже саме промисловість була основою “воєнного зростання”, яке формально утримував економічні показники у 2023–2024 рр.”, - пише ЦПД.
Там наголосили, що це - прямий наслідок війни та управлінської неадекватності Кремля.
“Влада РФ свідомо продовжує агресію, навіть коли економічної бази для цього уже недостатньо. Економіка РФ заходить у глухий кут”, - повідомляє ЦПД.
Своєю чергою в Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ) кажуть, що економіка РФ входить у фазу керованого хаосу.
За висновками розвідки, російська система тримається виключно на жорсткому ручному управлінні, що свідчить про глибокий структурний розлад.
Реальний сектор економіки Росії переживає один із найглибших кризових етапів, що характеризується зростанням ізоляції, відсутністю прозорості та прогресуючою нестабільністю.
Наразі близько третини підприємців прогнозують закриття бізнесу протягом півроку; банки відмовляють 90% клієнтів у споживчих кредитах; прибутковість ломбардів зросла на 54% за рік, спричинена проблемами у банківському секторі.
До кризи в секторі додаються плани влади, спрямовані на ще більшу закритість. Зокрема, у Держдумі обговорюється законодавча ініціатива щодо скасування обов'язкового декларування доходів державними службовцями, що подається як “боротьба з корупцією”.
Своєю чергою державний сектор також дедалі більше втягується у так звану кризу неплатежів. У 2025 р.і борги державних компаній перед підрядниками виросли у 2,7 раза та досягнули понад 4 млрд руб., із виплатами, що затримуються на кілька місяців.
Перспективи невтішні
Майбутнє економіки країни-агресора, теж не дає приводів для оптимізму. На думку експертів, війна зламає економіку Росії вже у 2026 р.
“Перспективи країни-агресорки лише погіршаться, оскільки жорсткі нові санкції проти нафтового сектору Росії посилять дефіцит коштів”, - пише The Washington Post.
Економісти заявляють, що Росія зараз у найслабшій економічній позиції за останній час. Причиною цього стала значна витрата грошових резервів та запозичень, які використовувалися для фінансування військових витрат. Додатково проблем країні-агресорці спричиняють і нові санкції, які зачіпають її нафтовий сектор, що може призвести до економічної кризи у наступному році.
Експерти кажуть, що позиція країни слабша, ніж будь-коли. Оскільки Кремль вже вичерпав значну частину своїх фінансових резервів і позикових ресурсів, які забезпечували його військові витрати, попереду на нього чекають ще серйозніші виклики. Це, своєю чергою, загрожує банківською кризою вже у 2026 р.
Як рецесія вплине на здатність РФ воювати?
Поступове сповзання російської економіки у фазу рецесії створює фундаментальні виклики для здатності Москви вести тривалу війну високої інтенсивності. Головна загроза полягає не у миттєвому колапсі, а у вичерпанні внутрішніх ресурсів, які раніше дозволяли підтримувати ілюзію стабільності. При переході до від’ємних темпів росту ВВП, що прогнозується на рівні 0,5–1,2% падіння у 2026 р., державна машина стикнеться з необхідністю робити вибір між утриманням фронту та запобіганням соціальному вибуху всередині країни.
Фінансування воєнних потреб стає критично дорогим через інфляцію, яка у промисловому секторі вже значно перевищує офіційні цифри та подекуди сягає 20%. Це означає, що кожен наступний вироблений танк або ракета коштує бюджету дорожче, ніж попередній, причому витрати зростають швидше, ніж доходи від експорту енергоносіїв.
Рецесія неминуче призведе до скорочення податкових надходжень від цивільного сектору, який і так перебуває під тиском рекордної ключової ставки. У таких умовах уряду доведеться або включати друкарський верстат, що остаточно знецінить рубль, або вилучати кошти безпосередньо у бізнесу та населення через надзвичайні збори.
Технологічна деградація в умовах економічного спаду стає ще помітнішою. Брак валютного виторгу та обмежений доступ до складних мікросхем через посилення санкцій змушують російський ВПК переходити на спрощені зразки техніки. Це безпосередньо впливає на якість озброєння на полі бою: заміна сучасних оптичних систем та систем зв’язку на дешевші аналоги знижує ефективність підрозділів. Окрім того, кадровий голод, що загострився через мобілізацію та виїзд фахівців, в умовах рецесії стає хронічним. Компанії не можуть підвищувати зарплати для утримання робітників, оскільки прибутки падають, а витрати на логістику та імпортозаміщення зростають.
Зрештою, рецесія підриває концепцію довгої війни на виснаження. Росія розраховувала на те, що її економіка виявиться стійкішою за українську та західну допомогу, проте внутрішні дисбаланси вказують на зворотне. Соціальна ціна війни стає занадто високою, коли реальні доходи населення починають падати на фоні дефіциту базових товарів. Це обмежує можливості для проведення нових хвиль мобілізації, оскільки кожна вилучена з економіки людина тепер коштує ВВП набагато дорожче, ніж рік тому. Таким чином, економічне охолодження стає тим невидимим фронтом, який системно обмежує стратегічну ініціативу агресора.
Вікторія Хаджирадєва