Фото: Соцмережі (ілюстративне фото)
Рада ухвалила закон про житлову політику
Житловий Кодекс 1983 року іде в небуття, а замість нього ухвалено новий документ, який змінить правила функціонування житлової сфери.
Кому даватимуть безкоштовне житло
Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт "Про основні засади житлової політики" (№12377), який скасовує чинний в Україні Житловий Кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери.
Цей закон є вимогою часу й рішенням проблеми, яку підсвітило повномасштабне вторгнення - багаторічних квартирних черг, у яких десятиліттями стоять громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, а також частиною зобов’язань України за програмою Ukraine Facility. Це програма фінансової підтримки нашої країни від Європейського Союзу, за умовами якої протягом 2024-2027 років має бути спрямовано 50 млрд євро на фінансування держбюджету та стимулювання інвестицій.У 2025 році Україна отримала фінансування в межах цієї програми на загальну суму 10,7 млрд євро, що стало можливим завдяки системному виконанню заходів, передбачених планом.
"Ухвалення цього закону означає фактичний запуск нової житлової політики в Україні. Ми відходимо від застарілих підходів і формуємо систему, у центрі якої людина, її потреби та реальні інструменти доступу до житла. Це також важливий сигнал для громад і міжнародних партнерів про наявність зрозумілих, передбачуваних правил і готовність України масштабувати інвестиції у житловий сектор", - зазначив віце-прем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Відповідно до ухваленого документа, безкоштовне житло від держави зможуть отримувати чотири категорії населення: військовослужбовці, рятувальники, поліцейські та діти-сироти. Всі інші громадяни, які безнадійно стоять у квартирних чергах, зможуть скористатися двома новими формами житла - доступним та соціальним.
Що стосується доступного житла, то це квартири, які українці, котрі стоять у черзі на поліпшення житлових умов, зможуть придбати на пільгових умовах - за рахунок низки механізмів, які будуть запроваджені. Це кілька пільгових іпотек, оновлений механізм житлово-будівельних кооперативів, лізинг тощо. А соціальне житло - це квартири, якими можна буде користуватися тимчасово на умовах так званої соціальної оренди.
Також ухвалений закон змінює правила щодо службового житла - тепер воно надаватиметься лише тимчасово, його не можна буде приватизувати, а проживати можна буде тільки на час виконання службових обов’язків за пільгову орендну плату, і після припинення трудових відносин його потрібно буде звільнити. Виняток - якщо людина отримала інвалідність під час виконання службових обов’язків.
Запроваджується ще один інструмент - оренда з правом викупу. Це таке житло, яке після 10 років оренди можна буде отримати у власність, але цим правом можна буде скористатися лише один раз. Платежі, які сплачував орендар за цей період, йтимуть у спеціальний револьверний фонд, за кошти якого будуватимуть нове соціальне житло. У цей же фонд піде і плата за соціальну оренду, яка для кожної сім’ї буде вираховуватися окремо, оскільки має складати не більше 30% доходу родини.
"Оренда з правом викупу - один з найпопулярніших інструментів у ЄС. Подібні механізми існують у різних країнах світу. Наприклад, в США така угода відома як "lease with option to purchase" або "rent-to-own". У Великій Британії це називається "rent-to-buy" або "lease option". На запровадженні цього інструменту наполягали міжнародні партнери", - пояснила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Без корупційних схем
За законом, власниками соціального житла, яке надаватиметься в оренду, будуть громади. Планують запровадити два типи операторів: оператор соціального житла (муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп) та оператор доступного житла (бізнес, що пропонує оренду з викупом чи продаж). Для того, щоб житло стало справді доступним, закон пропонує інструменти його здешевлення: громади зможуть безкоштовно виділяти землю під забудову, надавати дешеві кредити або місцеві гарантії для їх залучення.
А "серцем" нової житлової політики, як зазначила Шуляк, буде цифровізація, яка унеможливить будь-які корупційні зловживання. Для цього буде створено єдину інформаційно-аналітичну систему в сфері житла, яка, по-перше, оцифрує всі квартирні черги, по-друге - працюватиме як єдиний цифровий хаб, що об’єднає всі дані в одному місці та автоматично взаємодіятиме з іншими державними реєстрами.
Ця система збиратиме та оброблятиме інформацію за трьома головними напрямами:
- люди - чіткий облік усіх, хто потребує житла та має право на підтримку;
- житло - повна база даних про наявний житловий фонд (адреси, технічний стан, тарифи тощо);
- можливості - перелік усіх доступних програм (державних, місцевих, кредитних), житлових кооперативів, фінансових установ та операторів соціального житла.
"Жодного "ручного керування" чи загублених паперів. Ви зможете самостійно шукати житло, яке надається за підтримки держави або вашої громади. Система гарантує, що ваша черга чи право на пільгу зафіксовані й захищені",- акцентувала народний депутат.
Важливо те, що ухвалений закон є рамковим, і для того, щоб запрацювала нова житлова політика, потрібно буде ще ухвалити низку законів, а також внести зміни до діючих законів, зокрема в Податковий кодекс і ухвалити низку нормативно-правових актів.
Йдеться про законопроєкти стосовно фонду житла соціального призначення, а також управління цим фондом. Зараз їх уже створено і найближчим часом - зареєструють. Перший з них - законопроєкт про фонд соціального житла, який також є умовою Ukraine Facility.
"Це не фінал, але фундамент закладено. Далі - імплементація, підзаконні акти та практична реалізація в кожній громаді. Ми не можемо відбудувати країну, спираючись на законодавство минулого століття. Тепер у нас є основа, яка дозволяє будувати майбутнє", - зазначила Шуляк.
Закон набуде чинності після його підписання головою Верховної Ради та президентом і офіційного оприлюднення.
Галина Гірак