Україна знову почала нарощувати удари по нафтопереробці і військових арсеналах у глибині РФ, задіявши й ракети Фламінго. При цьому вже у лютому анонсовано запуск серійного виробництва нашої балістики.
Перші реальні наслідки
5 лютого Генеральний штаб Збройних сил України уперше офіційно підтвердив застосування найпотужнішої української ракети FP-5 Фламінго для удару по території Росії.
У повідомленні зазначається, що впродовж січня Сили оборони України провели серію результативних атак по комплексу ангарних споруд на полігоні Капустин Яр в Астраханській області РФ, розташованому орієнтовно за 600 кілометрів від українського кордону. У Генштабі підкреслили, що внаслідок удару по полігону було зруйновано частину будівель комплексу.
Нагадаємо, російська сторона використовує цей об’єкт як для випробування ракетного озброєння, так і для бойових пусків по території України. Зокрема, саме звідти у листопаді 2024 року та січні 2026 року запускали балістичні ракети середньої дальності Орєшнік по Дніпру та Львову.
Між тим в Україні заявили, що ураження Капустиного Яру здійснили із застосуванням вітчизняних далекобійних ударних засобів, серед яких і FP-5 Фламінго.
Це був перший випадок, коли українське військове командування публічно підтвердило використання цієї ракети, бо раніше інформація про її можливі пуски по цілях у РФ з’являлася лише з посиланням на неофіційні джерела й без конкретних деталей.
Втім на цьому історія не закінчилася.
"Підрозділи Сил оборони України в ніч на 12 лютого у районі Котлубані Волгоградської області РФ уразили арсенал комплексного зберігання ракет, боєприпасів та вибухових речовин Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ", - зазначили у Генштабі вже незабаром.
Цей арсенал, до речі, є одним з найбільших майданчиків для зберігання боєприпасів російської армії. Удари по арсеналу також завдавались українськими ракетами FP-5 Фламінго.
"Дійсно, останнім часом у нас трішечки зменшились удари по НПЗ. Я навіть зустрічав статистику, хтось взяв на себе труд і порахував, що трішечки просіли, ну, там відсотків на 15-20. Але останнім часом у нас значно збільшились удари по військовому виробництву. Це хімічні заводи, на яких паливо для крилатих ракет виробляється, ну і так далі. Тобто, переключились більше на виробництво саме військового озброєння", - зауважив з приводу динаміки українських ударів по цілях у РФ засновник БО Реактивна пошта та військовий експерт Павло Нарожний в ефірі Radio NV.
За словами експерта, й удар по арсеналу у Волгоградській області виявився дуже влучним і потужним. Там попрацювали, за різними відомостями, якраз ракети Фламінго
Українськи ракети Фламінго дуже не любить російська пропаганда, продовжив Нарожний. Тобто, маркер дуже простий: пишемо пост у Facebook, одне слово "Фламінго". І відразу з'являються коментатори, які починають писати: "Та нема цих ракет, вони не існують", і так далі. Але всі прекрасно розуміють, хто це робить і навіщо.
"У даному конкретному випадку дуже гарний удар був, близько 15-20 ракет туди летіло. Ну, скільки долетіло, сказати важко. Але факт є фактом: є вторинна детонація. Вони там відселяють населення. І по непідтвердженим, підкреслюю, непідтвердженим відомостям там було до 18 000 ракет для систем ППО. А це ми прекрасно розуміємо: якщо у них немає систем для ППО, то наступні удари дронами чи ракетами (українські - ред.) будуть набагато більш успішнішими", - підкреслив військовий експерт.
Багатообіцяюча перспектива
При цьому ще у листопаді 2025 року представник Генштабу Дмитро Лиховій характеризував FP-5 (Фламінго) як експериментальний зразок озброєння, що потребує подальшого доопрацювання. Але судячи з перших офіційних результатів, цей "експеримент" таки виявився вдалим.
Разом із тим днями з’явилося пояснення тривалої відсутності офіційних відомостей про використання Фламінго.
Виявляється, ворожим ракетним ударом певний час тому було знищено виробничу лінію крилатих ракет Фламінго в Україні, - про це у суботу, 14 лютого, заявив президент Володимир Зеленський на брифінгу на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
За його словами, ми наразі маємо небагато таких ракет (експерти твердять про декілька сотен).
"У нас були технічні проблеми. Якщо між нами, то одну з наших великих виробничих ліній було знищено ракетами – російськими ракетами. Тепер я можу про це говорити, бо виробництво вже релокували й почали частково відновлювати. Перезапуск триває", - повідомив президент.
Втім Зеленський додав, що "ми ще побачимо результат, але вважаємо, що він вже є", і саме тому важливо збільшити виробництво Фламінго. І наголосив, що Україна також працює по російській території, намагаючись знаходити та знищувати ворожі виробничі лінії.
Проте, як то кажуть, не Фламінго єдиними, бо ще у лютому 2025 рок Зеленський говорив про підготовку власної української балістичної ракети. А влітку того ж року директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак у колонці для LIGA.net повідомив, що українська балістична ракета Сапсан, котру вже на то час начебто було застосовано для ураження російського військового об’єкта, піде в серійне виробництво.
"Можна передбачати, що Україна вже на шляху до ракетного нарощування, і це важливо не лише для сьогодення, а й для забезпечення майбутнього держави й нації", - наголосив Бадрак.
Він також додав, що ЗСУ потребують хоча б 300-500 балістичних ракет, аби дотягнутися до найважливіших елементів оборонного потенціалу Росії.
За інформацією аналітика, Сапсан під час випробувань досяг швидкості у 5,2 маха (близько 6370 км/год). Для порівняння: американська ракета ATACMS, котру росіянам не вдається перехопити, має швидкість приблизно 3 маха, а російський Іскандер-М близько 6 махів.
Як зазначав Бадрак, відомо, що українська ракета має бойову частину вагою 480 кг. Для порівняння: у вже згаданої ATACMS маса бойової частини у фугасній версії становить 227 кг.
Але чи йдеться нині про серійний випуск саме Сапсану, поки невідомо. Разом із тим політтехнолог Михайло Шейтельман жартома пропонує назвати першу українську балістичну ракету Пеліканом, за аналогією з Фламінго (ця рожева пташка нібито літає паралельно землі, низько й повільно, а пелікан пікірує на ціль, як балістична ракета).
Та назва, звісно - то діло третє. Насправді ж власна балістична ракета дозволить нарешті вражати цілі у найзахищеніших російських Московському та Санкт-Петербурзькому регіонах, бо проти цього російське ППО є безсилим, підкреслює Нарожний.
Натомість, з повідомленням The Atlantic, Україна створила і власну лазерну систему ППО Sunray.
За даними розробників, Sunray створили приблизно за два роки, витративши кілька мільйонів доларів, й планують продавати у рази дешевше за західні аналоги.
Для порівняння, лазерна система Helios, розроблена Lockheed Martin для армії США, створювалася в рамках контракту на 150 мільйонів доларів.
При цьому заступник командувача Повітряних сил Збройних сил України Павло Єлізаров в коментарі The Atlantic наголосив, що в умовах війни швидкість і вартість визначає не комерційна логіка, а потреба вижити.
"Багато американських компаній керуються грошима. Для них це робота. Вони це роблять і отримують зарплату. У нас діє інший компонент: необхідність вижити. Тому ми рухаємося швидше", - сказав він.
Тож, якщо підсумувати всі ці вкрай цікаві факти, одразу стає зрозуміло: це ми, а не росіяни, ще по суті "нічого не починали".
Ірина Носальська