Українські дипломати і представники Єврокомісії прагматичні: чекають заяв про місцеві вибори і небагато конкретних кроків.
22 листопада у Брюсселі відбудеться 14-ий саміт Україна-ЄС і перший - для президента Віктора Януковича.
Підготовка до цієї події ще не завершена остаточно, однак уже зараз очевидно, що сторони підходять до неї з абсолютно різними позиціями. Україна, як повідомив посол при ЄС Костянтин Єлісєєв, вирішила працювати "у прагматичний спосіб, щоб досягти відчутних результатів". При цьому головна увага українською стороною приділятиметься питанням економічної співпраці, візового діалогу та конкретним результатам у вигляді підписання спільної заяви для преси і Протоколу до нині діючої угоди про партнерство та співробітництво з ЄС, який дасть можливість Україні приєднатися до участі в окремих програмах Євросоюзу.
Демократія - понад усе
У свою чергу європейці акцентуватимуть увагу передусім на питанні фундаментальних свобод. За словами європейських чиновників, на сьогодні є кілька питань, що викликають стурбованість. Одне з них - нещодавні місцеві вибори, які представник Єврокомісії, що опіукється серед іншого й відносинами з Україною, назвав "кроком назад" у порівняні зі стандартами, яких Україна досягнула на президентських виборах початку 2010 року.
"Кроки, здійснені назад під час місцевих виборів, - не привід для розчарування, але привід для стурбованості. І ми вважаємо, що потрібні реформи виборчого законодавства", - зазначив інший європейський дипломат.
Натомість українська офіційна позиція полягає в тому, що на виборах нічого страшного не сталося.
"Що стосується критики, то як ви знаєте, ніхто не досконалий. Навіть у країнах з давньою демократією часом бувають певні недоліки", - сказав К. Єлісєєв.
"На цих виборах ми мали понад 32 тис. дільниць, деякі з них розташовані в маленьких селах, де люди навіть нечітко розуміють, як заповнювати бюлетені", - додав він, зазначивши при цьому, що більшість критики з боку міжнародних спостерігачів стосувалася недосконалостей законодавства. Щоправда, офіційні представники України чомусь постійно "забувають" про те, що новий закон про вибори був схвалений буквально за три місяці до самих виборів, тобто, вже за нинішнього керівництва країни.
Іншим приводом для стурбованості європейців залишається рішення Конституційного суду від 1 жовтня, яким були скасовані зміни до Конституції України, схвалені у 2004 році, і фактично відновлена дія Конституції від 1996 року.
"Ми продовжуємо закликати до всеохоплюючої конституційної реформи, особливо після рішення Конституційного суду", - заявив Бі-Бі-Сі представник Єврокомісії. За його словами, така реформа мала б розроблятися за участю якомога більшої кількості зацікавлених сторін та з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії і передбачати систему стримувань та противаг. "Якість наших відносин напряму пов'язана з проведенням реформ та демократією в Україні", - резюмував Бі-Бі-Сі один з європейських дипломатів.
Безвізовий режим - невизначеність триває
Питання прав людини та фундаментальних свобод матиме не лише загальне, але й суто прикладне значення. Як заявив Бі-Бі-Сі один з представників Єврокомісії, ситуація зі свободою слова, зібрань та асоціацій може безпосередньо вплинути на рішення щодо термінів надання Україні Плану дій зі скасування короткотермінових віз. "Питання прав людини та фундаментальних свобод безпосередньо пов'язані з питаннями безпеки. Якщо будуть суттєві порушення прав людини, це, звичайно, вплине на весь комплекс наших відносин", - сказав він.
Як повідомив дипломат із зовнішньої служби ЄС, наразі текст документу узгоджений європейською стороною, і, хоча він поки недоступний для широкого загалу, вже зараз можна точно сказати, що План дій буде "обставлений" величезною кількістю пересторог і суворим моніторингом процесу його виконання з боку Єврокомісії та експертів з країн-членів ЄС.
Ще 25 жовтня Рада закордонних справ Євросоюзу чітко дала зрозуміти, що План дій не передбачатиме ніякого автоматизму у схваленні остаточного рішення щодо скасування короткотермінових віз. Українська сторона сьогодні висловлюється щодо цього документу досить обережно, хоча в приватних розмовах дипломати гарячкують: "Яке відношення можуть мати питання демократії до суто технічного документу? Жодного!".
Зона вільної торгівлі: питання залишаються
У ході саміту Україна та ЄС планують також торкнутися і питань підготовки угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. На сьогодні на цих переговорах, згідно із заявами європейської сторони, відчувається певний оптимізм. І як заявив нещодавно комісар з питань торгівлі ЄС Карел Де Гухт, перебуваючи в Києві, якщо все і далі піде добре, то угода може бути готовою до підписання вже влітку наступного року.
Брюсселю здається, що рецепт кращої економічної інтеграції України простий.
"Ви не можете вигадати нічого кращого, просто взяти acquis (цим франкомовним терміном в ЄС позначають весь комплекс європейського законодавства - авт.) найуспішнішого ринку в світі і запровадити його", - заявив Бі-Бі-Сі представник Єврокомісії, що опікується питаннями торгівлі. За його словами, Україна просить грошей на імплементацію європейського законодавства. "Але ж реформи, передусім, на користь Україні. Знаєте, така цікава річ, на запитання Єврокомісії, що би ви хотіли бачити від Європейської політики сусідства, Україна відповідає: більше грошей", - сказав чиновник.
Разом із тим, у Києва є зустрічні претензії до європейців. Вони стосуються передусім запропонованих обмежень у торгівлі продукцією сільського господарства, пропозицій скасувати мито на автомобілі, вимог скасувати експортні мита на металобрухт та насіння соняшника, співпраці в енергетиці. "ЄС каже, що без розділу по енергетиці Угоди про зону вільної торгівлі не буде", - заявив Бі-Бі-Сі один з українських чиновників, близький до переговорного процесу. При цьому, за його словами, ця позиція є дуже дивною, оскільки питання співпраці в енергетиці планується визначити в окремому розділі Угоди про асоціацію, у частині, що стосуватиметься секторальної співпраці. Крім того, є в Києва застереження і щодо ряду інших питань, зокрема, щодо наміру Єврокомісії фактично повністю закрити українським автоперевізникам доступ на європейський ринок. Втім, усі ці деталі на саміті не обговорюватимуться, оскільки над ними ще не завершили роботу експерти і чиновники.
Що ж стосується зустрічі на найвищому рівні, то Україна та ЄС планують також обговорити регіональні питання, зокрема, врегулювання Придністровського конфлікту, а також співпрацю з Росією та Білоруссю. Європейці хочуть отримати від українського президента чіткий сигнал про те, що Україна не має наміру входити до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, а Київ, у свою чергу, спробує переконати європейців у тому, що посилення контактів з Москвою аж ніяк не свідчить про зраду європейського курсу.