Олег Федоров, директор Інституту космічних досліджень НАН України, про роль освоєння космосу в історії людства.
У світі відзначили 50 років першого космічного польоту людини. Чи й зараз, після півстоліття, цю дату варто пам’ятати, адже відтоді у космосі побували більше півтисячі людей з багатьох країн світу, у тому числі з України.
Фідель Павленко запитав Олега Федорова, директора Інституту космічних досліджень НАН України, чи варто і далі вважати 12 квітня видатним днем в історії людства?
Олег Федоров: Мені здається, що кожна цивілізована людина, яка забуває початок своєї діяльності чи діяльності своїх попередників, вона не є такою. Тому той, хто займається космічною діяльністю, навіть для них це не тільки свято, це привід задуматися кожного разу над тим, що ти робиш сьогодні, який ти шлях пройшов і що тебе чекає. Тому для нас дуже важлива ця дата для того, щоб ще раз замислитися над українською стратегією. Ми розробляємо нову програму на далеку перспективу, тому для нас це і свято і отакий привід. І ми виступаємо… Наприклад, я завтра виступаю в університетській аудиторії і саме про це я хочу розповідати, а ще про що ми думаємо і які наші плани.
Бі-Бі-Сі: Якщо згадати історію, насправді Україна чи українська земля подарувала світові від Кибальчича до Корольова, і низка космонавтів вже в радянські часи, які були, вже не кажучи про тисячі і тисячі людей, які працюють і працювали раніше на величезних підприємствах, у конструкторських бюро космічних. Тобто, космічна історія, пов’язана з Україною, дуже й дуже глибока і різнобарвна насправді.
Олег Федоров: Безумовно, це так. І ми відчуваємо це зараз. Водночас є велике занепокоєння, оскільки те, що ми мали, ми не можемо втрачати. А тенденції не дуже оптимістичні наразі, на жаль.
Бі-Бі-Сі: Я знаю, що цього року в бюджеті на космічні дослідження виділено десь близько 60 мільйонів гривень. Це мізерна сума, причому значна частина піде на відшкодування заборгованості за попередні роки. Тобто, фактично на нові дослідження країна грошей майже не виділяє. Це ж погано.
Олег Федоров: Це не погано, це просто навіть не стагнація, а це така передумова згортання космічної діяльності. Але я думаю, що ми зможемо виправити ситуацію. Мені здається, що є воля у керівників і космічного агентства і космічної науки.
Бі-Бі-Сі: Насправді ви знаєте, коли я спілкувався з представниками і космічної науки, і з космонавтами українськими – Леонідом Каденюком, зокрема, - він казав, що люди не дуже повно розуміють взагалі важливість космічних досліджень і космічної програми. Дехто вважає, що витрачати величезні кошти, скажімо, на польоти людини в космос, не завжди виправдано, але насправді це ж величезні досягнення і для господарства, і для економіки. І супутникові дослідження, і дослідження можливих потенційних покладів корисних копалин, які можна робити з космосу. Тобто, потенційні прибутки від освоєння космосу, мабуть, перевищують і витрати.
Олег Федоров: Ви знаєте, тут треба казати правду щодо нашого відношення до майбутніх космічних досліджень. Інколи люди, які є причетні до космічної діяльності, займаються розрахунками, скільки одержує держава чи конкретна компанія. Треба розуміти, що космічна діяльність не є прибутковою. Це безумовно. Тобто, наразі на сьогодні вона не дає прямої віддачі. Але ми розуміємо, що існує 40 космічних націй, які мають космічну програму, і навіть за умов кризи державні вкладення не зменшились, наскільки мені відомо. І навіть загальні інвестиції в космічну діяльність не зменшились. Це говорить про те, що дуже різні країни вважають, що така діяльність для нас на сьогодні не прибуткова, але, як американці кажуть, інвестиції в майбутнє. Тобто, забезпечення розвитку, скажімо, Європейського космічного агентства. Чи, скажімо, європейська космічна політика, де документ проголошує, що виживання в сучасному світі та науково-технічний розвиток без космічної діяльності неможливі. Це запорука виживання просто. Тому такий економічний сенс існує, але це не прямі доходи сьогодні. Це треба розуміти.
Бі-Бі-Сі: Ви знаєте, Україна традиційно, якщо історично взяти, більше співпрацювала у космічних програмах з Росією ще в межах колишнього Радянського Союзу. Потім були вже програми міжнародні. Наприклад, як "Морський старт" - там, де є і Сполучені Штати, і та ж Росія, і Норвегія, - зараз співпраця з Бразилією відбувається плідна достатньо, принаймні, якщо подивитися на плани і угоди, підписані з Бразилією. На вашу думку, чи треба робити якісь пріоритети, орієнтуючись на якусь одну державу. Скажімо, на Росію, яка ближче до України, є спільні розробки і спільні науково-технічні можливості і потенціал. Чи варто все-таки розширювати обрії співпраці?
Олег Федоров: Я не буду оригінальним у своїй відповіді. Тому що тут треба бути прагматиком і виходити з власних інтересів. Безумовно, найбільша частина нашої космічної індустрії орієнтована на Росію, і те, що ми маємо зараз, те, що існує космічна діяльність, це завдяки російським замовленням. Це треба казати відверто, які б не були інші думки. Але водночас ми маємо співпрацювати і співпрацюємо із колегами не тільки з Бразилії і з Європи. Це дуже важкий шлях. Ми тільки-но почали розуміти один одного і в сфері комерційного співробітництва. Ви назвали проекти. Ще конструкторське бюро "Південне" робить двигун для європейської ракети "Вега". І таке інше. Тут, безумовно, є не географічний принцип головним, а прагматичний. Треба виходити з необхідності здійснення власних проектів, і з того, з ким це вигідніше і більш плідно співпрацювати. Це очевидна річ, але треба шукати вирішення конкретних проблем українських саме, дійсно, у співробітництві з різними країнами, що ми і намагаємось робити.