Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Не рівняйтесь на Ахметова. Будьте щасливі

BBC Україна, 14 квітня 2011, 14:46
0
6
Українська служба Бі-бі-сі: Не рівняйтесь на Ахметова. Будьте щасливі
Щасливий світ очима дітей

Демографи пояснюють "стан тотального розпачу" суспільства тим, що українці порівнюють себе з мільярдерами, а не зі своїми сусідами.

Демографи кажуть, що зараз українське суспільство - у "стані тотального розпачу". Дослідники пояснюють таке невдоволення життям тим, що більшість людей порівнюють себе з мільярдерами, а не зі своїми сусідами.

Ви задоволені сьогоднішнім днем, чи ні? У вас був гарний настрій чи ви хвилювалися з якогось приводу? Наскільки потрібним ви себе почуваєте, і кому потрібно те, що ви робите?

Дослідження, проведене на замовлення британського уряду, вважає, що ці запитання можуть стати ключем до того, як зробити громадян щасливішими. Однак, якщо і це не допоможе? Тоді, можливо, допоможе новий громадський Рух за щастя, засновники якого вважають, що саме кожен із нас має зробити змістом свого життя сприяння щастю всього суспільства.

Про щастя українців Бі-Бі-Сі розмовляла з заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмилою Черенько.

Бі-Бі-Сі: Чи погоджуєтесь ви з думкою, що люди щасливіші там, де є високий рівень матеріальної забезпеченості: наприклад, чим вищий показник ВВП на душу населення в країні, тим люди більше задоволені життям?

Щастя буває різного зросту

Людмила Черенько: Така закономірність існує. Але трапляються винятки. Ситуація в нашій країні, зокрема, свідчить, що залежність між рівнем доходів та відчуттям щастя не завжди прямо пропорційна. В Україні у період, коли підвищувалися доходи і рівень життя населення внаслідок економічного зростання, саме тоді зростало невдоволення населення своїм життям. І ми побачили події кінця 2004 року – це був саме пік підвищення рівня життя, але населення було не задоволене, тому це вилилось у масові протести.

Бі-Бі-Сі: Згідно з останніми британським дослідженням, матеріальне забезпечення людини не лише не приносить щастя британцям, а дедалі більше заганяє у депресію. Така тенденція характерна і для інших країн. У чому тут може бути причина?

Людмила Черенько: Мені здається, що сучасне суспільство, яке пішло шляхом розвитку нових технологій і забезпечення комфортного життя людини, призвело до так званої фетишизації матеріальних благ. Людина стала настільки залежною від них, що поставила знак рівняння між поняттями „щастя” і „матеріальне забезпечення”.

Зараз, напевне, приходить усвідомлення, що це не так, оскільки безкінечне матеріальне насичення не приносить того задоволення, яке, здавалося б, повинно настати. Якщо зовсім бідна людина отримує певну кількість матеріальних благ, то це приносить радість, але до певної межі. Ми знаємо, що дуже багаті люди часто витрачають кошти нерозумно, на абсолютно непотрібні речі - у сподіванні, що це їм принесе радість, але так не відбувається.

Люди без людей

Бі-Бі-Сі: Є думка, що одним із наслідків розвитку високих технологій є усамітнення людей. Вони більше проводять часу із комп’ютерами, і менше спілкуються між собою - хіба що віртуально, а просто проводити час разом люди стали значно менше.

Людмила Черенько: Для деяких людей спілкування в мережі Інтернет – це єдина можливість спілкування: для людей із фізичними вадами, або для людей, які мають певні психологічні проблеми і не готові до реального контактування з людьми. Але більшість людей, безумовно, втрачають зв’язок із реальним життям, коли спілкування обмежується лише Інтернетом. Є такий термін – соціальне виключення. Його зазвичай застосовують до національних меншин, які потерпають від певних обмежень у суспільстві і стають соціально виключеними. Але мені здається, що нове явище – це навіть не виключення, а соціальна ізоляція, коли це відбувається за власним бажанням. А результат той самий – групи людей відірвані від життя суспільства.

Діагноз "стан розпачу"

Бі-Бі-Сі: Кажуть, якщо зараз не вжити заходів, щоб змінити ставлення людей до свого життя, може виникнути ситуація, коли більшість людей матиме якісь психічні розлади, невдоволення собою і своїм оточенням. Чи існують подібні тенденції в Україні?

Людмила Черенько: Ви знаєте, в українському суспільстві панує стан розпачу. Можливо, це пов’язано з тим, що більшість жила політичними проблемами, а не проблемами людськими. Всі дивилися новини по телебаченню та стежили за політичними подіями, ставилися до перемоги політичної сили як чогось особистого. А сподівання не справдились, оскільки взагалі політики не можуть змінити життя конкретної людини - тільки людина сама може його змінити. Суспільство впало в стан тотального розпачу, люди говорять одне і теж: немає грошей, от були б гроші, я б подорожував… Люди не цінують того, що в них є. Вони можуть харчуватися, можуть вдягатися, читати книжки, ходити до театру, в принципі, цього достатньо для нормального життя. Але люди дивляться на мільярдерів: от Ахметов має те, пенсіонери у старій Європі мають те, але люди при цьому не співставляють себе із своїми сусідами, родичами.

Бі-Бі-Сі: Багато науковців вважають, що такі підходи дуже негативно впливають на демографічну ситуацію, коли молоді подружжя відмовляються від народження дітей, бо це, мовлялв, так важко і дорого сьогодні.

Людмила Черенько: В Україні ще до цього додається житлова проблема. І хоча батьки мають кошти виховати дитину та дати освіту, від народження другої дитини чи третьої їх стримує саме житлова проблема.

З Людмилою Черенько розмовляв Фідель Павленко.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах