Екс-голова тимчасової комісії ВР з питань розслідування загибелі Гонгадзе каже, що істини у тій справі ніхто не хотів.
У справі про розслідування загибелі журналіста Георгія Гонгадзе лунають нові заяви від колишніх високопосадовців. Колишній президент Леонід Кучма, екс-керівник Служби безпеки Ігор Смешко та деякі колишні співробітники контррозвідки домагаються від прокуратури розслідування причетності іноземних спецслужб до справи Гонгадзе і до касетного скандалу.
Так, Леонід Кучма говорить про контакти Миколи Мельниченка із спецслужбами Росії.
Бі-Бі-Сі попросила прокоментувати ці останні заяви Олександра Жира, колишнього депутата Верховної Ради, екс-голову тимчасової комісії ВР з питань розслідування загибелі Георгія Гонгадзе та інших резонансних справ.
Олександр Жир: Про те, що Мельниченко працював не один і діяла група осіб - вже декілька років тому заявляв голова комісії Верховної Ради Жир Олександр Олександрович. І всі інтерв’ю, які були за останній місяць, також із вуст Жира Олександра говорять про те, що Мельниченко працював не один.
По-друге, відбувалась спецоперація - я в черговий раз підтверджую висновки, які були зроблені ще під час роботи комісії, яку я очолював до 2002 року.
По-третє, немає ні в кого сумнівів, що після викриття факту прослуховування кабінету президента України проводилося відповідне службове розслідування. І я думаю, тоді ще було встановлено, що Микола Мельниченко працював не один. Тому чогось нового для мене у заявах Леоніда Кучми немає.
Бі-Бі-Сі: Але чому він не говорив про це раніше?
Олександр Жир: Я особисто цих заяв не читав. Але якщо ви говорите, що натякають на російські спецслужби, то я можу стверджувати - у час початку "касетного" скандалу керівництво Росії досить серйозно захищало Леоніда Даниловича, стояло на позиції, що це є герой-патріот і так далі. До сьогоднішнього дня Леонід Данилович не робив будь-яких натяків щодо російських спецслужб. Тобто, це була взаємна поведінка: і росіян, і керівництва України.
Бі-Бі-Сі: Ігор Смешко вважає, що якщо тепер відомо, що деякі високопосадовці знали про ведення записів у кабінеті із 1999 року, то їх треба притягти до кримінальної відповідальності, оскільки це державна зрада, бо секретна інформація стала надбанням інших держав. Чи ви погоджуєтесь з його думкою?
Олександр Жир: По-перше, для мене як для полковника і для політика не зрозуміло, чому до цього часу не розслідуваний факт прослуховування кабінету президента України. Чому немає рішення суду, чи це було законно в межах чинного законодавства, чи Мельниченко діяв з метою попередити інші злочини, або ж це був, дійсно, злочин з його боку. На мій погляд, це є найголовніше питання, на яке має отримати відповідь суспільство і політикум України.
На мою думку, визнавати плівки, які дає Микола Мельниченко, доказами по кримінальній справі – це юридично некоректно. Оскільки немає відповідного рішення суду, який би визнав дії Мельниченка законними, і я це говорю при тому, що я досить критично ставлюся до Леоніда Кучми.
На підставі матеріалів, які отримувала комісія, я також вважаю, що Леонід Данилович повинен нести кримінальну відповідальність. Але на сьогоднішній день – повторюю - визнавати плівки доказами - юридично некоректно.
Більше того, Микола Мельниченко не володіє повним обсягом всіх записів розмов президента, що робилися за період, який він називає. По-третє, записи велися не тільки у кабінеті президента, але й в інших місцях. Це все речі, на які має бути надана відповідь.
Окрім цього, якщо судом буде визнано дії Миколи Мельниченка незаконними, то особи причетні до цієї справи, повинні бути притягнені до кримінальної відповідальності. Я ще раз хочу сказати, що це є юридичний нонсенс - вже більше десяти років є факт прослуховування кабінету президента, є дії, які входять у межі Кримінального кодексу, і при цьому обидві людини є на свободі: і президент Кучма, і Микола Мельниченко. Хтось з них має сидіти у тюрмі.
Бі-Бі-Сі: Але чому тоді за десять років такого судового розслідування не було?
Олександр Жир: Я не є ані генеральним прокурором, ані, на жаль, головою Служби безпеки. Думаю, що це сталося за відсутності політичної волі як у керівництва держави, так і генпрокуратури.
І щоб там не говорив Піскун, що він робив речі, щоб просунути справу - все це є блеф, тому що насправді робилося все, щоб істина у цій справі не була встановлена.
З Олександром Жиром розмовляв Андрій Кравець