Про наслідки аварії на ЧАЕС та збір коштів для нового укриття пише ціла низка видань. Дебатують безпечність ядерної енергії.
Про наслідки аварії на ЧАЕС та збір коштів для нового укриття пише ціла низка провідних світових видань. Більшість із них у тому чи іншому вигляді дебатують безпечність та доцільність застосування ядерної енергії.
WSJ: Професор фізики про чорнобильський міф
Американське видання "Wall Street Journal" у середу вміщує статтю Олександра Сича, професора фізики Францисканського університету Стобенвілля, під заголовком . "Атомні електростанції як зірки, які сяють цілими днями. … Вони цілковито безпечні", - цитує автор президента радянської Академії наук Михайла Стиріковича, який зробив цю заяву у 1980 році.
У статті подібні заяви називають "поширеними" в СРСР у так званий дочорнобильський період, а ядерну енергетику автор називає елементом "культу прогресу", який домінував у ті часи. Ознаки такого ж підходу Олександр Сич побачив і у 1996 році під час заходів, присвячених 10-им роковинам аварії на ЧАЕС.
Автор статті у "Wall Street Journal" наводить аргументи на спростування того, що він називає "міфами" про Чорнобиль: зокрема, про кількість радіації, яка потрапила у довкілля, а також "культ хоробрих екіпажів гелікоптерів, які намагалися зменшити полум’я": "Ці ліквідатори справді були хоробрими та жертовними. На жаль, радянська влада використала їх, щоби створити враження, що щось все таки робиться задля виправлення ситуації".
Автор також закликає Росію наслідувати приклад Литви та України, демонструючи більшу прихильність підвищенню атомної безпеки, а також вносячи справедливий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. "Щось менше є неприйнятним та буде глибокою образою жертв і справжніх героїв Чорнобиля", - пише Олександр Сич.
FT: прогулянки радіоактивними парками
Британський часопис "Financial Times" вміщує статтю Тоні Барбера .
У матеріалі автор називає перебільшенням прирівняння ситуації на японській АЕС у Фукусімі до того, що сталося на Чорнобильській АЕС.
Пан Барбер згадує квітень 1986 року і пише, що випадково опинився тоді у Києві, завітавши до подруги. За його словами, він був єдиним іноземним кореспондентом у Києві, коли стався вибух на ЧАЕС. Тоні Барбер, так само, як і мільйони людей в СРСР, не знав про вибух, і так само, як і тисячі людей у Києві, провів день вибуху на вулиці: "За радянськими стандартами це було приємне та зелене місто (Київ - ред.), повне парків та пагорбів – зараз невидимо вкритих радіацією".
Тоні Барбер пише, що 28 квітня повернувся до Москви, де працював, і розказував колегам, що в Києві нормальна ситуація.
"Упродовж кількох годин правда спливла на поверхню. Влада Фінляндії та Швеції заявила про рух радіоактивних хмар у напрямку Скандинавії", - йдеться у статті.
Журналіст "FT" пише, що дуже гостро відчув наслідки мовчання радянської влади, коли представник посольства США у Москві перевіряв його лічильником Гейгера.
Тоні Барбер робить кілька висновків із подій 25-річної давнини: по-перше, недемократичні режими більш схильні до безвідповідальної поведінки у часи кризи, їм бракує культури безпеки, притаманної нормальному індустріальному суспільству, по-друге, це усвідомлення того, що ядерна галузь за будь-яку ціну має досягати найвищих стандартів конструювання та спорудження, і, по-третє, – "людське прагнення знань, прагнення потрапити на незвідану територію є одночасно і благородним, і небезпечним".
"Guardian": ядерна панацея чи загроза?
Британська "Guardian" .
"Воно (укриття – ред.) буде таке велике, що зможе накрити Собор святого Павла у Лондоні або Статую Свободи", - пише часопис.
Газета наводить результати міжнародної донорської конференції, де збирали кошти на новий конфайнмент: долучитися зголосилися 28 урядів, а загалом зібрали трохи менше 800 мільйонів доларів. Ще 3 країни, пише "Guardian", не визначилися, це – Японія, Італія та Канада.
Видання описує нове укриття, яке планують побудувати, та пише, що це дозволить владі розпочати демонтування самого реактора через 100 років.
"Укриття має стояти, доки радіаційна загроза зменшиться, або український уряд знайде перманентне сховище для 200 тонн урану та 1 тонни плутонію", - пише "Guardian".
Як зазначає видання, криза у японській Фукусімі змусила інші держави відгукнутися на заклик України надати кошти.
"Guardian" цитує Міхаїла Горбачова, тодішнього президента СРСР, а нині лідера групи з питань довкілля організації "Green Cross International", який наголошує на тому, що ядерна енергетика не є панацеєю, як кажуть деякі оглядачі, у питаннях збереження енергії чи кліматичних змін: "Ціна її ефективності також перебільшена, оскільки її вартість не враховує приховані витрати".
Натомість, британський часопис наводить заяву екс-голови МАГАТЕ, Мохаммеда ель-Барадея, який сказав, що за нинішніх умов атомна енергія є єдиною реальною альтернативою викопному паливу.