Фото: УНІАН
Продукція українського машинобудування та металургії може найбільше постраждати від обмежень експорту
Одразу після заяв Києва про наближення до фіналу у переговорах щодо ЗВТ із ЄС, Росія, Білорусь та Казахстан обмежили імпорт з України.
Три країни Митного союзу погодили список товарів, щодо яких будуть проведені антидемпінгові розслідування та запроваджені спеціальні захисні заходи.
Це відбулося одразу після поверненням з Брюсселя українського віце-прем’єра Андрія Клюєва, який заявив про зняття більшості спірних питань у переговорах щодо створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.
"Ми обговорили всі п’ять "червоних ліній", які у нас мали місце, і я думаю, що ці лінії змінили колір, вони вже "зелені" майже всі", - заявив Клюєв, коментуючи підсумки переговорів. Він також припустив, що червневий раунд переговорів щодо угоди про вільну торгівлю із ЄС буде вирішальним, а також може бути останнім, і що Києву та Брюсселю таки вдасться підписати цю угоду до кінця року, як і планувалося раніше.
Серед неузгоджених питань - використання географічних назв у назвах товарів. Проте український прем’єр-міністр Микола Азаров вже заявив, що Київ готовий впродовж 10 років відмовитися від використання назви "коньяк", хоча, на його думку, українська коньячна продукція нічим не гірша за французьку.
Удар по трубах
Водночас обмежувальні заходи, що будуть запроваджені країнами Митного союзу у разі їх схвалення урядами Росії, Білорусі та Казахстану, стосуватимуться імпорту українських сталевих труб та продукції машинобудування, які складають левову частку українського експорту до країн колишнього Радянського Союзу.
Українські оглядачі вважають, що крім українських виробників, програють від цього споживачі у Росії, Білорусі та Казахстані, адже будь-які обмеження на ринку призводять до підвищення цін на продукцію, доступ до якої обмежується.
Утім, забороною та імпорт труб та продукції машинобудування, Митний Союз навряд чи обмежиться, вважає член парламентського комітету з питань міжнародного економічної політики, депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков. Він очікує, що нові кроки "союзу трьох" стануть відомі вже до 1 липня.
У Міністерстві економіки поки що не коментують рішення членів Митного союзу, але, як припускає уповноважений уряду з питань співпраці із країнами СНД Валерій Мунтіян, питання обмежень у торгівлі можуть обговорити під час зустрічі українського та російського прем’єрів, запланованій на 7 червня.
"Затиснутість" між Сходом та Заходом
Водночас заступник міністра економіки Валерій П’ятницький, який свого часу успішно керував переговорами щодо вступу України до СОТ, заявив, що пріоритетом для Києва залишається, все ж таки, вільна торгівля із ЄС, а не Митний союз із росією, Білоруссю та Казахстаном.
Що ближче Київ до завершення переговорів про вільну торгівлю із ЄС, то активнішими є заклики Росії та її партнерів у СНД щодо приєднання України хоча б до такого інтеграційного проекту, як Митний союз.
З іншого боку, коли український президент Віктор Янукович заявив про бажання Києва працювати із Митним союзом за формулою 3+1, у Брюсселі попередили, що Україна не може одночасно рухатися у протилежних напрямках.
У травні очікувалося, що Україна має приєднатися до оновленої угоди про вільну торівлю в СНД, яка мала бути підписана у Мінську, проте цього так і не сталося.
Нещодавно прем’єр-міністр України Микола Азаров описав становище України, як "затиснустість" між двома союзами.