Фото: Reuters
Теодор Баконскі на зустрічі з Костянтином Грищенком
Румунський міністр закордонних справ Теодор Баконскі заявив у Києві під час зустрічі з українським колегою Костянтином Грищенком, що у Бухареста немає територіальних претензій до України.
"Я хочу однозначно заявити, що моя країна є прихильником недоторканості кордонів держав. У нас немає територіальних претензій щодо цілісності інших країн",- твердить міністр.
Водночас, за його словами, він захищає цілісність своєї держави як сторона ЄС і НАТО.
Восени нинішнього року Київ опинився у досить незручній ситуації після підписання Угоди між США і Румунією про розміщення елементів ПРО на півдні країни.
Попри запевнення румунської сторони, що ПРО не буде спрямована проти Росії, таке рішення викликало серйозну критику з боку Москви. Адже на румунській базі Девеселу перебуватиме до півтисячі американських військових.
Київ постав перед вибором - чи підтримувати Москву і посилити суперечку з Бухарестом, чи віддати перевагу члену ЄС і НАТО.
Костянтин Грищенко під час нинішньої зустрічі з румунським колегою дипломатично стверджував, що Київ дуже уважно стежить за розвитком ситуації щодо розгортання елементів ПРО.
"Ми зацікавлені, аби ця система була інклюзивною, і щоб вона не створювала напруженість у відносинах між країнами, які є нашими сусідами", - каже міністр.
У свою чергу, Баконскі сказав, що Румунія і США підписали Угоду щодо системи ПРО, яка сприятиме зміцненню безпеки у регіоні. Він нагадав, що нині Росія веде дискусію на цю тему з НАТО, ЄС і США.
"Можу запевнити, що ця система призначена саме для того, аби захистити територію союзних країн НАТО. Але ми готові вести дискусії з нашими партнерами на двосторонньому рівні", - каже румунський міністр.
Історія претензій
Взаємини між Україною і Румунією протягом багатьох років були позначені територіальними суперечками.
Найбільшим каменем спотикання став острів Зміїний у Чорному морі. Більше двох десятків раундів переговорів щодо розмежування морських акваторій двох країн завершилися нічим.
Бухарест звернувся до Міжнародного суду ООН, який, хоча і визнав українську приналежність острова, але разом з тим вирішив, що він не є складовою частиною берегової лінії. Тобто, Міжнародний суд, кажуть експерти, більшою мірою задовольнив інтереси Бухареста, встановивши румунський пріоритет над більшою частиною шельфу, багатою на поклади вуглеводнів.
Ще одним предметом суперечки став острів Майкан на Дунаї. На початку 2010 року дехто з румунських політиків заговорив про необхідність порушити питання перегляду кордону з Україною рікою Дунай. Хоча того ж року румунський міністр закордонних справ Теодор Баконскі, якого цитувала румунська преса, підтвердив, що Бухарест не має територіальних претензій до Києва.
Тим часом в деяких румунських виданнях з'явилися повідомлення, що історія з Майканом змушує згадати про приєднання Бесарабії до Радянського Союзу після підписання пакту Ріббентропа-Молотова наприкінці 30-х років минулого століття.