Українська преса в середу, 16 листопада, аналізує підсумки короткого візиту Віктора Януковича до Вроцлава, неспроможність парламенту "декриміналізувати" статтю, за якою засудили Тимошенко, і рекордний урожай цього року.
Остання спроба президентів
Вчора у польському Вроцлаві відбулися переговори президента України Віктора Януковича з колегами з Німеччини і Польщі — Крістіаном Вульфом і Броніславом Коморовським. Розмова була присвячена проблемам з демократією в Україні, пише газета "Коммерсантъ-Украина" 16 листопада.
За підсумками зустрічі Янукович визнав, що очікує проблем з ратифікацією угоди про асоціацію деякими країнами ЄС, однак не бачить можливості щось змінити. Джерела газети кажуть, що насправді все набагато гірше – за обставин, які існують зараз, навіть парафування угоди під час саміту Україна-ЄС є малоймовірним.
"Коммерсантъ-Украина" додає, посилаючись на європейські дипломатичні кола, що зустріч у Вроцлаві стала "останньою спробою переконати Януковича" змінити ситуацію в Україні напередодні грудневого саміту.
Проте ЄС не плекає особливих сподівань. "Схоже, що саміт буде порожнім, а угода про асоціацію так і не буде парафована 2011 року. Може, згодом, під час датського головування", – цитує співрозмовника газета.
Гуманізація, але не для всіх
Учора парламент прийняв закон про декриміналізацію і гуманізацію деяких статей Кримінального кодексу, повідомляє газета "Сегодня". Вносив його президент, готували на Банковій. Жодна з 223 поправок, запропонованих опозицією, врахована не була, каже газета.
Прийнятий закон полегшить долю тих, хто вчинив економічний злочин, але не чиновників, які перевищили владу. Тож колишню прем’єрку Юлію Тимошенко, попри всі сподівання опозиції, не волю не випустять, пише "Сегодня".
Видання розтлумачує, що таке "гуманізація" на практиці. Отже, затримувати людину, яка вчинила економічний злочин (а це весь розділ господарських злочинів у Кримінальному кодексі і частина службових злочинів, пов’язаних із бізнесом), відтепер не будуть.
Арешт замінить застава, розмір якої визначатиметься судом. Ті, хто вже перебуває під вартою, повинні будуть сплатити штраф за "невідбутий" термін ув’язнення. Їх випустять через суд і дадуть час зібрати і сплатити штраф. Заплатять – залишаться на волі.
Перегляд справ очікує й на тих, хто перебуває під вартою на час досудового слідства. Суд запропонує їм сплатити заставу, а далі, як кажуть, "дивись вище".
Україна на межі "політичного карантину"
Завтра профільний комітет Європарламенту має визначити свою позицію щодо переговорів з Україною про асоціацію, простіше кажучи, будуть дані рекомендації керівництву ЄС підписувати договір чи ні. Поки що все йде до того, що українська влада, а може й уся Україна, опиниться на політичному карантині, пише газета "День".
Коментуючи події в українському парламенті під час голосування поправок до статті, за якою засуджено колишнього прем’єр-міністра Тимошенко, видання нагадує, що більшість провалила "гуманізацію і декриміналізацію" в справі лідера опозиційної сили.
Побачивши результати голосування, опозиція почала скандувати "Ганьба!". А народний депутат, член фракції БЮТ—Батьківщина Наталя Королевська з місця заявила: "Панове, щодо цього законопроекту розмова закінчена... Тільки що була провалена поправка 95, яка надала б можливість Юлії Тимошенко бути на волі. Ви просто боїтеся! Ви тримаєте Юлю у в’язниці, тому що ви боїтеся. Немає сенсу розглядати закон далі, бо це легалізація вашого злодійства".
Після цього депутати-БЮТівці вже традиційно накрили свої робочі місця відомим усьому світу плакатом "Юлі – волю!", а потім і зовсім пішли, пише "День". Як сказав Іван Кириленко, "до закінчення фарсу".
"З погляду здорового глузду Тимошенко треба було випускати. І навіть технологічно сьогодні треба було голосувати, щоб Апеляційний суд міг прийняти рішення напередодні парафування угоди з Європою", – міркує в розмові з "Днем" політолог Віталій Бала.
А от Віктор Небоженко вважає, що європейці таки "проковтнуть" арешт Тимошенко й 19 грудня підпишуть документ з Україною.
"Ви даремно думаєте, що для Заходу Тимошенко – це якась серйозна перешкода. Якщо ви подивитеся, як вони спілкувалися з агресивними лідерами країн Африки, Азії та Латинської Америки, то для них важливіше стратегічні теми. Геополітика для них важливіша, ніж демократія", – сказав "Дню" політолог.
Служити будемо довше
Глава держави підписав Закон "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (щодо продовження військової служби за новим контрактом)", повідомляє газета "Україна Молода".
Закон передбачає, що строк проходження військової служби можна продовжити на три роки для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу. Для сержантського і старшинського складу – на 5 років, а для осіб офіцерського рангу – на термін від 5 до 10 років.
За словами міністра оборони Михайла Єжеля, закон регулює продовження термінів військової служби за новими контрактами залежно від категорії військовослужбовців та вислуги років, а заразом допоможе зменшити достроковий відтік найдосвідченіших осіб офіцерського складу, пише газета.
І хоча влада запевняє, що продовжувати терміни контрактів будуть добровільно, відомий політолог Вадим Карасьов каже "Україні Молодій": "Нинішня влада створює силову державу, яка триматиметься на міліції, судах та армії. Наприклад, Ющенко у свій час будував громадянське суспільство, і час служби в армії, навпаки, скорочувався. А для Януковича зараз дуже важливо мати важелі впливу на ситуацію в країні, тому не дивно, що він звернув увагу на армію. Можна не сумніватися, що добровільна форма продовження контракту перетвориться на добровільно-примусову. Бо хто ж захоче відпускати цінні кадри, коли в державі неспокійно, особливо якщо нормального поповнення немає".
Із Сталіним розберуться?
Запорізький міський голова Олександр Сін під час апаратної наради в міськвиконкомі дав доручення розібратися з пам’ятником Сталіну, спорудженому в місті тиждень тому, повідомляє "День".
"До кінця поточного тижня спецкомісія визначить законність спорудження пам’ятника і чи є пам’ятник Сталіну пам’ятником узагалі", – заявив мер. За його словами, фахівці встановили, що минулого року зведення пам’ятника Сталіну було незаконним. "І ми б довели справу до логічного завершення, але його знесли інші люди", – наголосив він.
Імена цих людей, нагадує газета, слідству досі невідомі, а ось наче за компанію з ними багато інших людей уже давно перебувають під судом чи навіть засуджені. Тим часом в облпрокуратурі й Запорізькій облдержадміністрації у "сталінському" питанні тримають паузу.
Оце вродило!
Цього року Україна встановила рекорд врожаю зернових за всі роки незалежності, пише газета "Сегодня". За даними Мінагрополітики, зібрали 54 мільйони тонн. Попередній рекорд у нас був 2008 року - 50,2 мільйони тонн і ще за Радянського Союзу 1990 року - 51 мільйон. Більшу частину врожаю складає пшениця (22-23 мільйони тонн) і кукурудза (20 мільйонів тонн), наголошує видання.
Що ж стало причиною такого небувалого врожаю – новітні технології, прогресивні способи господарювання? Все виявилося набагато простіше. "Справа не в технологіях – дякувати погоді, вродило навіть утих, хто не дуже переймався добривами", – сказав газеті фермер з Чернігівщини Олексій Бутенко.
То, може, варто очікувати здешевлення вартості хлібобулочних виробів? Газета вважає, що на внутрішньому ринку можна очікувати зниження цін лише на крупи: гречку, вівсяну і ячневу крупу.
А ось хліб, попри рекордний врожай, дешевіти не буде. "Це соціальний продукт, ціна на який є предметом домовленостей між виробниками і місцевою владою. Ціна на хліб зростає приблизно на 10% щороку на рівень інфляції", – цитує газета експерта. "Хоча зерно і здешевіє, проте подорожчають інші складові (паливо та інше), тому виробники не знижуватимуть ціну на хліб", – каже він.
Огляд підготувала Наталка Матюхіна, Служба Моніторингу Бі-Бі-Сі