У Нью-Йорку відкрилася виставка Товариства незалежних художників, що творили в Одесі в 1910-х роках і відомі також на ім'я "одеські парижани".
На виставці, що проходить в Національному клубі мистецтв у фешенебельному манхеттенському Грамерсі-парку, представлено 86 унікальних робіт одеських авангардистів початку минулого століття.
Роботи були вивезені в 1919 році в Палестину книгопродавцем, меценатом та активним діячем сіоністського руху Яковом Переменом і кілька десятиліть вважалися безповоротно втраченими в хаосі громадянської війни.
Насправді вони висіли в тель-авівському помешканні Перемена і почали зрідка виставлятися після його смерті в 1960 році, але дорогу у великий світ їм дала віце-президент відомого аукціону Сотбі Соня Беккерман, яка виявила ці картини під час поїздки до Ізраїлю у 2010 році.
Як сказала Беккерман автору цих рядків на відкритті виставки, вона мріяла про те, щоб колекція Перемена знайшла собі одного власника, а не була розпродана по шматках.
Колекція в дорозі
Мрія мистецтвознавця збулася вже в квітні 2010 року, коли значну частину колекції за майже 2 мільйони доларів придбав київський Фонд українського авангарду в особі бізнесменів і філантропів Бориса Фуксмана, Андрія Адамовського та Олександра Сусленського.
"У картин поки немає постійного місця проживання, - сказав мені Фуксман, власник українського телеканалу 1+1. - Вони будуть здійснювати турне різними столицями світу: Лондон, Париж, Відень, Берлін, Москва, Київ ... Воно займе мінімум три-чотири роки. А там ми вже будемо визначатися, в якій гавані колекція кине якір. Поки ж план возити її світом, показувати людям і повернути цим художникам втрачену славу і значимість у світовому живописі".
"Ці картини не поступаються художникам московського Бубнового валета, і французьким художникам!", - гордо додав Адамовський, який теж прилетів до Нью-Йорка на відкриття виставки, яка триватиме до 11 лютого.
"Цією колекцією можуть пишатися три народи, - зауважив Фуксман. - Вона малювалася художниками єврейського походження, вона створювалася в той момент, коли це був південь Росії, але це й Україна!"
"Одеські парижани"
"Ця колекція неймовірно цікава тим, що на початку 20 століття в Одесі опинилася плеяда митців, що вчилися і практично склалися як художники в Парижі, - зауважує Сабіна Лозовська з Російсько-американського фонду, який є одним зі спонсорів виставки. - Багато з них працювали із Сезанном, з Дега, вчилися у французьких академіях і організували в Одесі Товариство незалежних художників.
"Чистої води сезаннізм, - характеризує їхню творчість київський куратор Олексій Титаренко, - навіть не російського, а прямо паризького розливу, що аж захлинається від захвату первісної екзотикою, підлітковий такий, ґоґенізм, відважний молодий кубізм...".
Виставлені зараз у Нью-Йорку картини "одеських парижан" мають, як правило, скромні розміри. Можливо, тому, що вивезти великі полотна в розпал громадянської війни було складно. Багато з них відтворені в розкішно виданому російською та англійською мовами каталозі виставки, з якого також видно, наскільки по-різному склалися їхні долі в безжальному 20 столітті.
Уродженець Херсона театральний художник Олександр Беркович помер в 1930-х в Канаді.
Народжений у Катеринославі Самуїл Грановський загинув в Освенцімі. Там же закінчив свої дні старший брат письменника Іллі Ільфа киянин Олександр Файнзільберг, який узяв собі псевдонім Сандро Фазіні.
Ісаак Малік помер в 1975 році в підмосковній Малаховці, де викладав креслення і малювання в школі.
Москвичка Поліна Мамічева-Нюренберг (1894-1978) перестала займатися живописом після повернення з евакуації. Її чоловік Амшей Нюренберг, який на початку 1910-х ділив у Парижі майстерню з Марком Шагалом, помер у Москві в 1979 році.
Сигізмунд Олесевич помер в 1972 році в Парижі.
"Символічний той збіг, що зараз у Манхеттені проходять відразу дві виставки авангардистського українського мистецтва, - заявив постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв. - Одна - це фантастичні одеські парижани, а на другий, що відкрилася в грудні в Українському музеї на 6-й вулиці, представлено 82 роботи харківського авангардиста Бориса Косирева".
До цього, за словами Сергєєва, в музеї були організовані виставки "знаменитого українського футуриста Давида Бурлюка і засновника кубізму в скульптурі Олександра Архипенка".
"Ми пишаємося тим, що українська земля народила багато талановитих людей, і сьогодні їхній талант є надбанням усього світу!", - сказав мені Сергєєв.
"Чудово, що Перемен зберіг усе в такому первинному вигляді, - заявила крупний колекціонер Наталія Колодзей. - Колекція посяде гідне місце в історії мистецтва ".