Українські тижневики розмірковую про майбутнє Росії після виборів та відкривають нові подробиці українсько-російських газових угод.
Україні "труба"
Так оцінює енергетичну безпеку України тижневик Дзеркало тижня після ознайомлення з проектом міждержавної українсько-російської "газової" угоди, яка, за інформацією газети, є продуктом "надзвичайно засекречених газових переговорів" між Україною і Росією.
Як повідомляє Дзеркало, згідно з проектом документу, на базі української газотранспортної системи планується створити два спільні з Газпромом підприємства у пропорції 50 на 50.
Перше спільне (газотранспортне) підприємство має включати безпосередньо транзитні газопроводи та підземні сховища газу України. Воно також буде наділене виключним, монопольним правом здійснювати транзит газу територією України до Європи.
Друге СП (газорозподільне) планується створити з Газпромом на базі внутрішніх газорозподільних мереж України. Це означатиме, що газорозподільне СП матиме в своїх руках "ключі" від кожної квартири, кожного підприємства, бо саме воно постачатиме газ кінцевому споживачеві, тобто кожному з нас.
Видання зауважує, що про ціну газу в проекті угоди взагалі не йдеться. Авторами проекту передбачено, що ця "газова" угода є безстроковою. До того ж встановлюється заборона на її денонсацію. Однак раніше укладені корпоративні контракти від 19 січня 2009 року, через які було засуджено Тимошенко, при цьому не анулюються — просто їх дію буде призупинено з тим, щоб поновити у випадку, якщо "щось або хтось піде не так". До того ж, угода поширюється не лише на поставки імпортного газу, але й на видобуток сланцевого, на який Україна покладає великі надії.
Дзеркало закликає владу ретельно проаналізувати запропонований проект угоди і не давати "зелене світло фатальному розвитку подій".
Росія після виборів: що робитиме Путін?
Коментуючи події в Росії після парламентських виборів 4 грудня, український тижневик Дзеркало тижня (№ 45) розмірковує над причинами і наслідками масових протестів.
На думку видання, останні події відображають процеси, що відбуваються в російському суспільстві, - дедалі більше невдоволення рівнем життя, зростанням цін, корупцією і неефективним управлінням. Змінити ці настрої не спроможні ані політтехнологи, ані телеканали, які замовчують багатотисячні акції прихильників опозиції, пише Дзеркало. І хоча "російський бунт", який змете Володимира Путіна і Дмитра Медведєва, навряд чи можливий, а поліція і внутрішні війська на вулицях міст можуть залякати якусь частину населення, вони не зможуть зняти напругу в суспільстві й розв’язати проблему.
Парламентські вибори вимагають від Кремля і Володимира Путіна змінити політику у сфері управління. Дзеркало вважає, що у своїй президентській кампанії пан Путін врахує помилки парламентських виборів, але це не означає, що його результати на президентських виборах поліпшаться: за прогнозами російських політологів, протестні настрої до весни наступного року можуть істотно посилитися.
Що ж робитиме Путін? Дзеркало пише, що можливі два варіанти його поведінки. Перший - це посилення авторитарних тенденцій у державі, збереження старих кадрів, подальше звуження демократичних свобод. Другий - поступова лібералізація політичної системи і залучення у владу нових людей.
Кожен зі сценаріїв несе для російського можновладця ризики. Але малоймовірно, що Володимир Путін відмовиться від першого шляху заради другого. Жорсткі дії влади проти мітингувальників на Чистих прудах показують, що в Кремлі до діалогу не готові, підсумовує Дзеркало тижня.
"Нова імперія" завдасть удару
Протести в Росії, що спалахнули після виборів, зовсім не означають, що росіяни стали прихильниками демократичних цінностей, які пропагує Захід. І новий старий керманич країни, який готується перебрати на себе всю повноту влади, чудово це розуміє. Таку думку висловлює останнє число тижневика Комментарии (№ 47), посилаючись на російських експертів.
Газета вважає, що попри все імідж пана Путіна як "збирача земель" імпонує росіянам. Отож у найближчі місяці, а потім протягом 7 або 14 років, він приділятиме значну увагу створенню Євразійського Союзу, який Комментарии називають "новою імперією".
На думку газети, насамперед Путін керуватиметься здоровим прагматичним розрахунком: нова імперія дешевша за модернізацію старої з економічної, політичної і кадрової точок зору. Комментарии пишуть, що "імперський мегапроект – це, по суті, єдиний спосіб уникнути перетворення нинішнього застою у гниття і розпад".
Уроки для української влади
Единая Россия отримала свою останню перемогу на російських парламентських виборах, її рейтинг продовжує падати, і ніщо вже не може зупинити зростання недовіри до партії влади, пише останнє число тижневика Фокус (№ 49). Аналізуючи події, які привели до втрати "єдиноросами" монополії на конституційну більшість в парламенті, видання застерігає українську владу від повторення російських помилок.
"Для України мораль доволі очевидна: путінський стиль "закручування гайок", яким сьогодні послуговується команда Януковича, досить швидко може призвести до її ж повного фіаско. Не лише тому, що Україна - не Росія, а й через те, що "перетискати" не можна ніде", - пише Фокус.
Єнакієве як "вікно в Європу"
Минулого тижня власник корпорації Метінвест Рінат Ахметов урочисто запустив нову доменну піч №3 на Єнакіївському металургійному заводі. Цей проект коштував Метінвесту в 220 млн. дол., повідомляє Дзеркало тижня. Усього ж за п’ять років в ЄМЗ було вкладено 600 млн. дол. З п’яти доменних печей, побудованих на території СНД за останні 20 років з нуля з використанням сучасних технологій, дві розташовані в Єнакієвому. І на цьому технічне переозброєння, покликане дати друге дихання металургійному гігантові з довгою історією, не закінчується. І навіть не призупиняється.
На реалізацію великих планів корпорація Ахметова готова витратити мільярд доларів, пише Дзеркало. Обсяги вкладених і планованих інвестицій дозволяють припустити, що саме Єнакієве Рінат Ахметов намітив як плацдарм для своєї власної євроінтеграції. Причини цього очевидні — там зрозумілі й прозорі правила, там стандарти, там захист власності та респектабельність. Вітчизняні мільярдери готові витратити частину своїх капіталів, щоб усе це було і в Україні. Тому що їм хочеться впевненості в завтрашньому дні.
"Вибір Єнакієвого як місця, де можна розмістити "вікно в Європу", видається дивним. Але, з іншого боку, чому б і ні?" - підсумовує тижневик.