Проблеми ціни на газ та якості сиру у відносинах України з Росією та зв’язок між ними цікавлять українську пресу в п’ятницю, 13 січня. Як це вже стало традицією цього січня, видання також цікавляться долею родини Юлії Тимошенко, зокрема особливостями отримання притулку в Чехії її чоловіком.
Глухий газовий кут
Питання ціни на російський газ стане однією з основних тем наступного тижня, коли в Москві зустрінуться міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко та очільник Газпрому Олексій Міллер, пише газета Сегодня 13 січня.
Сторонам фактично доведеться починати переговори з нуля, оскільки обидві визнають, що зайшли у глухий кут: Україна, яка зараз купує російський газ за ціною 413 доларів за 1 тис. кубометрів з урахуванням так званої "харківської" знижки, прагне збити ціну, а Росія не погоджується.
За інформацією газети, Москва запропонувала Києву знижку в обмін на повний продаж української газотранспортної системи (ГТС), від чого Київ відмовився. Пропозиція Києва продати по 33% ГТС Газпрому і європейським компаніям, своєю чергою, не влаштувала Москву.
Наразі Україна жортско націлена зменшити обсяг купівлі газу, про що вона попередила Росію, і готова доводити своє право на це в суді, пише газета. Додатковим позитивним фактором на користь України, на думку експерта Валентина Землянського, стане зниження цін на нафту в другому кварталі, що приведе по падіння ціни російського газу до 380 доларів за тисячу кубів.
"Відрізав, їм, та щось воно не те..."
Під таким заголовком Україна Молода пише про заборону експорту "неякісних" українських сирів, які, на думку російської санітарної служби, містять забагато рослинних компонентів, зокрема пальмову олію. У переліку виробників-"порушників", складених Росією, вісім відомих на українському ринку компаній.
Газета припускає, що багатьом українцям такі закиди можуть видатися слушними, оскільки вони також часто мають претензії до якості сиру, але експерти, думкою яких поцікавилась Україна Молода стверджують інакше. На їхню думку, на експорт Україна надсилає не продукт з пальмової олії, як той, що потрапляє на полиці українських крамниць, а справжній сир, з натуральної сировини.
Так, голова Національної асоціації молочників України Василь Бондаренко заявив: "Із так званого "списку Онищенка" тільки одне підприємство могло використовувати здешевлену рецептуру. Решта ж потрапили у нього буквально "зі стелі". У цьому списку є навіть завод, який з 2006 року взагалі нічого не експортує до Росії".
А відтак газета схильна вбачати в появі заборони певну "політичну паралель". "Показово, - пише вона, - що заява головного державного санлікаря з’явилася саме зараз, коли загострилося українсько-російське газове протистояння, а офіційний Київ заявив, що в односторонньому порядку зменшує відбір газу". У 2005 році, коли до влади в Україні прийшов не надто бажаний Росією Віктор Ющенко, північна сусідка також забороняла український сир, нагадує газета.
Про особливості імміграції
Надання політичного притулку Олександру Тимошенко, чоловіку засудженої української екс-прем’єрки, викликало неоднозначну реакцію серед чехів, зазначає газета День. Зокрема, зауважує вона, викликають питання швидкість та обґрунтованість надання притулку.
В інтерв’ю Дню Ярослав Пешек, публіцист та підприємець, який консультує чеські фірми, які бажають інвестувати в Україну, розповів, що серед чехів існує точка зору, що їхнє міністерство внутрішніх справ спочатку не узгодило це питання з міністерство закордонних справ.
"Глава зовнішньополітичного відомства Карл Шварценберг обурювався цим рішенням, оскільки вважає, що це рішення негативно вплине на відносини між Чехією й Україною", - розповів Пешек. Також йому незрозуміло, навіщо Олександр Тимошенко потребував саме політичного притулку, оскільки він вже перебував у Чехії, "тому міг тут залишитися працювати, жити в своєму будинку й не їхати до України, якщо почувався в небезпеці".
Він також зазначив, що зазвичай минає кілька тижнів або місяців від подання прохання про отримання політичного притулку до самого рішення. "А тут усе сталося так швидко, що не встигли проконсультуватися з міністерством закордонних справ", - зауважив Пешек.
Апетит Газпрому
Російський Газпром не залишає надії "відібрати гроші" в колишнього українського прем’єра Павла Лазаренка, який наразі відбуває покарання в США, пише українське видання російської газети Известия.
Днями апеляційний суд Вашингтона вирішив не проводити дебати сторін за скаргою Газпрому щодо рішення інстанції нижчого рівня, яка відмовила йому в задоволенні вимогу про повернення 140 мільйонів доларів з рахунків Павла Лазаренка.
Газпром наполягає на тому, щоб Федеральний апеляційний суд в Вашингтоні відновив позов компанії на суму, яка, за твердженням прокурорів, пов’язана з кримінальними справами екс-прем'єра Лазаренка, пише газета.
Раніше Газпрому відмовили в конфіскації частини майна екс-глави українського уряду. Адвокати компанії стверджували, що Газпром став жертвою шахрайства, що компанія ЄЕСУ, яку очолювала тоді Юлія Тимошенко, замість того, щоб заплатити за отриманий газ, передала гроші Павлу Лазаренку.
Втім, зазначає газета, адвокати Газпрому не змогли довести свій інтерес в спірному майні в суді.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу Бі-Бі-Сі.