Опозиція проігнорує Конституційну асамблею

Опозиція відмовляється брати участь в Конституційній асамблеї, створення якої ініціює Президент Віктор Янукович.

Лідери опозиції кажуть, що не хочуть бути "ширмою" для Президента, який заявляє, що нова Конституція має з'явитися як наслідок консолідації всіх політичних сил і громадських організацій, які ввійдуть до Конституційної асамблеї.

Поки що Президент затвердив лише концепцію формування такої асамблеї, яка має бути сформована до середини квітня.

Нещодавно призначена на посаду керівника управління з питань конституційно-правової модернізації адміністрації президента Марина Ставнійчук заявляла, що парламент може почати вносити зміни до Основного закону ще до виборів Верховної Ради, якщо Конституційна асамблея підготує відповідні пропозиції.

Конституція "під себе"?

Комітет опору диктатурі, який був створений після арешту Юлії Тимошенко у серпні минулого року і об’єднав 15 опозиційних партій і низку громадських організацій, не має наміру йти на співпрацю із владою, оскільки вважає, що "вона почала процес внесення змін до Конституції для того, щоб гарантувати Віктору Януковичу другий термін президентства через вибори у парламенті". Про це заявив лідер партії Фронт змін Арсеній Яценюк.

Водночас Віктор Янукович кілька днів тому сказав, що лишається прихильником всенародного обрання президента, але вважає, що Конституцію треба змінити, передусім ті її положення, що стосуються повноважень центральної та місцевих органів влади, а також системи правосуддя.

Однак опозиційні сили, представлені у Верховній Раді, і деякі позапарламентські партії ставлять під сумнів власне масу ідею формування асамблеї у спосіб, що її пропонує Президент.

"Конституційна асамблея може бути створена тільки Верховною Радою України - тим органом, який ухвалює Конституцію, а не президентом, який повинен гарантувати виконання Конституції", - сказав Арсеній Яценюк журналістам і припустив, що асамблея могла б бути створена у парламенті нового скликання після перемоги на виборах опозиції і створення нею більшості у Верховній Раді.

Подібної думки висловлює і партія УДАР Віталія Кличка.

"Якби представники опозиційних партій долучилися до роботи асамблеї, це дозволило б владі говорити, що проект нової Конституції – спільне і узгоджене рішення влади і опозиції", – вказується у заяві УДАРу, переданій bbc.ua.

А лідер Соціалістичної партії і колишній голова парламенту Олександр Мороз вважає, що запропонований принцип формування Конституційної асамблеї взагалі суперечить Конституції, оскільки там немає жодної згадки про асамблею і усі повноваження змінювати Конституцію належать Верховній Раді.

Дійсні і приховані наміри влади

Однак команда президента наполягає на тому, що Конституційна асамблея буде лише готувати пропозиції для затвердження їх парламентом і що тільки у такий спосіб можна знайти консенсус у суспільстві.

Але після відмови провідних опозиційних партій брати участь у роботі асамблеї ідея президента про консолідацію може бути повністю знівельована.

Відповідальний Леонід Кравчук вже заявив Радіо Свобода, що навіть якщо опозиційні сили не використають свою квоту в асамблеї, вона все одно готуватиме пропозиції, як змінити Конституцію.

Для схвалення цих поправок у парламенті необхідно мати 300 голосів, тому на сьогодні розмови про нову Конституцію є передчасними.

Поки що у політичних колах публічно не обговорюється іще один аспект конституційного процесу.

Ще за президентства Леоніда Кучми, після того, як парламент ухвалив новий Основний закон, Конституційний суд зробив висновок про те, що пан Кучма може балотуватися на третій президентський термін, оскільки у нього змінилися повноваження.

Коли з допомогою Конституційного суду нова влада домоглася відновлення Конституції 1996 року, були переглянуті терміни проведення президентських і парламентських виборів. І Верховна Рада, і президент переобиратимуться пізніше, ніж якби діяла Конституція 2004 року.Тоді деякі експерти називали рішення суду "рейдерським захопленням влади".

Після таких прецедентів навряд чи хтось заперечить припущення про те, що зміни до Основного закону можуть стати підставою для ще одного перегляду термінів перебування при владі Президента чи інших органів влади.