У Латвії проходить референдум про статус російської мови. Громадяни країни мають дати відповідь на питання, чи повинна російська мова мати статус другої державної. Це питання викликало шквал емоцій, взаємних звинувачень і докорів.
Виборчі дільниці у Ризі відкрилися з сьомої години ранку, на вулицях міста все вказує на те, що вирішується питання, яке довгі роки залишалося одним з найболючіших.
У засобах масової інформації до останнього моменту велися палкі дебати. Агітаційні ролики латиською за день до голосування безперервно звучали по радіо. Російськомовні ЗМІ теж не відставали і рясніли цитатами з висловлювань політиків-радикалів.
У Латвії є й ті, хто закликав знизити розпал пристрастей. Так, шоумен Віестурс Дуле став ще відомішим завдяки своїй кампанії "Голосуй чистим аркушем". На його думку, незаповнений бюлетень може стати символом примирення і початком спілкування російськомовних і латишів.
Водночас мало хто сумнівається, що результат референдуму в загальних рисах заздалегідь відомий.
Примус до діалогу
Щоб внести необхідні поправки до Конституції, потрібно, щоб "за" проголосували понад 770 тисяч осіб. У Латвії, де сьогодні проживає трохи більше двох мільйонів мешканців, 60% з яких - латиші, навряд чи знайдеться стільки захисників російської мови.
Це визнають й ініціатори референдуму з руху "За рідну мову". Однак, на думку одного з лідерів руху, журналіста Володимира Ліндермана, питання про статус російської мови ставити потрібно.
"Ми розуміємо, що питання мови зробить нас демонами в очах певної частини суспільства, але це як шкаралупа, яку треба проломити. Треба, щоб люди почали змінюватися, і лицемірство закінчилося", - розповів журналіст в інтерв'ю ВВС.
При цьому Ліндерман, якого в латиській пресі називають то терористом, то Аль-Капоне, впевнений, що діалог між російськомовними жителями і латишами не просто можливий, але й необхідний.
Сам референдум Володимир Ліндерман називає "примусом до діалогу". "Для нас Латвія - багатонаціональна, транзитна, відкрита для світу країна, де люди мають можливість вибирати, якою мовою говорити", - вважає він.
Нестабільний баланс
Але чому питання виникло саме зараз, через 20 років після отримання незалежності?
Сьогоднішня Рига – двомовне місто, в кафе і на вулицях люди спілкуються двома мовами, реклама у вітринах магазинів і на банерах - теж двомовна. У країні є російськомовні телеканали і радіостанції, активно розвивається "латвійський рунет".
Здавалося б, навіщо сьогодні ставити питання про статус мови?
Володимир Ліндерман називає головною причиною своєї ініціативи обурення російськомовної громади торішньою ініціативою латвійських націоналістів проводити 60% уроків у російських школах на латиською мовою.
Саме після цього рух "За рідну мову" ініціювало збір підписів на референдум. Замість необхідних 154 тисяч підписів у результаті було зібрано понад 187 тисяч.
Своєю чергою латвійським політикам є що заперечити. За словами лідера партії "Всі за Латвію!" Райвіса Дзинтарса, саме латиська мова перебуває під загрозою.
"Латиська мова - це символ незалежності країни, який став основою формування Латвії як самостійної держави. Ми бачимо свою місію в захисті латиської мови," - пояснив політик в інтерв'ю ВВС.
У спеціальному зверненні, яке Райвіс Дзинтарс і його соратник по партії, міністр юстиції Гайдис Берзіньш, оприлюднили за кілька днів до голосування, сказано, що референдум повинен стати "неписаною домовленістю" про те, що вища мета розвитку країни - латвійська Латвія.
Але Райвіс Дзінтарс погоджуєть, що сьогодні Латвії необхідний діалог. Правда, на інших, ніж у Володимира Ліндермана, умовах.
"Ми повинні дискутувати про те, чому Латвія створювалася і чим вона відрізняється від усього світу? Латвія - це єдине місце, де ми повинні зберігати і розвивати національну культуру і національну мову. І ми вважаємо, що це має бути спільною місією всіх мешканців Латвії, незалежно від їхньої національності", - впевнений політик.