Фото: AP
Явка виборців була вище очікуваної
Латвійці на референдумі, що відбувся у суботу, 18 лютого, проголосували проти запровадження російської як державної мови. Проти висловилися майже три чверті з тих, хто проголосував.
Російська є рідною мовою для більш, ніж чверті населення Латвії, де загалом мешкають понад два мільйони людей. Багато з російськомовних мешканців балтійської країни вважають, що надання російській статусу державної поклало б край тому, що вони називають двадцятьма роками дискримінації.
Тоді як для багатьох етнічних латишів референдум був спробою зазіхнути на незалежність Латвії, яка була відновлена після майже півстоліття "радянської окупації" у післявоєнний період (після Другої Світової війни).
Ні - мові радянських окупантів
"Це голосування щодо фундаментальної основи латвійської держави", - заявив прем'єр-міністр Валдіс Домбровскіс після референдуму.
Чимало латвійців і нині розглядають російську мову як мову радянських окупантів. В країні також існує недовіра до Росії та побоювання, що Москва намагатиметься вплинути на Ригу через етнічну російську меншину.
"Латвія - це єдине місце в усьому світі, де розмовляють латвійською, тож ми маємо захищати її", - каже Мартінс Дзерве з Риги.
Як повідомила Центральна виборча комісія після підрахунку 93% бюлетенів, проти внесення змін до конституції висловилися 75% учасників голосування.
Хоча у прикордонних з Росією територіях ситуація інша: там більшість підтримує запровадження російської як державної.
"Суспільство розділене на два класи: одна половина має повноцінні права, а права іншої половини порушують. ... Латиська половина завжди застосовує презумцію вини щодо російської половини, тож ми змушені захищати те, що не потребує захисту", - каже Алексейс Євдокімовс.
Явка на референдумі була достатньо високою: більше 70% зареєстрованих виборців. Це набагато більше, ніж на попередніх виборах та референдумах. Зокрема, на референдум щодо вступу Латвії до ЄС у 2003 прийшло менше людей.
Повідомляють про великі черги в усій Латвії та за її межами. У Лондоні охочі проголосувати мали вистояти тригодинну чергу.
Мара Варпа, що мешкає в Чікаго, каже, що проголосувала проти російської як державної, бо латвійська мова є інтегрованоїю частиною національної ідентичності і має лишатися єдиною державною мовою.
Перервали мовчання?
Чимало етнічних росіян, які брали участь у референдумі, кажуть, що не мали особливої надії на перемогу, але сподіваються, що підтримка російської як державної серед 25% тих, хто проголосував, змусить правоцентристській уряд Латвії розпочати діалог з меншинами.
"Я думаю, що діалог вже розпочався. Так, він розпочався з істерії та легкої паніки, але навіть істерія - це краще, ніж мовчання, яке тривало останні 20 років", - сказав Володимир Ліндерман, один з організаторів референдуму, який хоча і знає латвійську, не має громадянства Латвії.
Його група За рідну мову зібрала більш ніж 187 тисяч підписів за проведення референдуму.
Відповідно до чинного нині законодавства, будь-хто, хто переїхав до Латвії під час радянської окупації або народився від батьків, які переїхали, вважається негромадянином та має пройти іспит з латвійської мови, щоб отримати громадянство.
Людей, які не є громадянами, в Латвії приблизно 300 тисяч. Відповідно, вони не мали права голосувати на суботньому референдумі.
"Референдум є маніфестацією незадоволення ситуацією", - заявив у нещодавньому інтерв'ю російським ЗМІ посол Росії в Латвії Олександр Вешняков.
Аналітики припускають, що референдум загострить протиріччя у суспільстві і владі доведеться докласти значних зусиль, аби подолати існуючий розкол.