Фото: АР
Три прем'єр-міністри домовилися спільно будувати АЕС, незважаючи на близькість річниці катастрофи у Фукусімі
Країни Балтії вирішили будувати спільну для регіону атомну електростанцію. Її буде збудовано на засадах концесії на місці закритої Ігналінської АЕС. Про це домовились глави урядів трьох балтійських країн під час зустрічі Балтійської Ради Міністрів, яка 7 і 8 березня відбулася неподалік містечка Прєнай на півдні Литви.
У зустрічі брали участь прем’єри Литви, Латвії і Естонії Андрюс Кубілюс, Валдіс Домбровскіс і Андрус Ансіп, а також директор Генеральної дирекції з енергетики і транспорту Єврокомісії Петер Фаросс і керівництво компанії Hitachi.
Згідно з концесією атомна станція коштуватиме 5 мільярдів євро, її має будувати японський концерн Hitachi, який на сьогодні є провідним виробником атомних реакторів. Концерн на засадах консорціуму об’єднався з американським велетнем General Electric. Ці два гіганти пообіцяли, що мають намір збудувати в Балтії найбезпечнішу в світі АЕС, використовуючи реактор типу ABWR.
Напередодні зустрічі було досягнуто, що Литва матиме 34% акцій, по 20% - Латвія, Естонія і Польща. Але в останню мить Варшава відмовилася від участі в проекті. Японський інвестиційний банк заявив, що готовий викупити польську частку. А концерн Hitachi теж оголосив про свій намір мати частину акцій. Утім, прем’єри країн Балтії запропонували Польщі ще раз поміркувати над можливістю участі в концесії.
Перемовини щодо початку роботи і фінансування нової станції, яка отримала назву Вісагінської, відбуваються на тлі дискусій в суспільствах країн Балтійського регіону. Противників і прихильників будування атомної станції майже однакова кількість. Аргументи на користь проекту і проти нього не перевантажують один одного. Дискусії в основному точаться біля двох болючих тем: безпека і ціна на електрику.
Тінь Фукусіми зробила погану послугу прихильникам Вісагінської АЕС. Їхні позиції суттєво похитнулися, втім, противники отримали додатковий козир – мовляв, Німеччина відмовляється від АЕС, а Балтія вперто будує, де ж логіка?
Якщо ці аргументи можна віднести до емоційних, то литовський академік Юргіс Вілемас запропонував розрахунки, які доводять, що нова атомна не має шансу конкурувати на європейському енергетичному ринку через високі ціни на електрику, яку буде продукувати станція.
Він твердить, що завдяки енергетичному мосту зі Скандинавією Балтія отримує електрику не дорожчу за 5 євроцентів за кіловат/годину. Нова АЕС, твердять фахівці, зможе продавати її споживачу не менше, ніж за 8 євроцентів. Академік Вілемас впевнений, що після того, як кредит буде повернений банкам, ціна електрики буде дорівнювати 2,5 євроцентам. Але не раніше 2040 року.
Міністр енергетики Литви Арвідас Секмокас не погоджується з висновками академіка Вілемаса і запевняє громадськість, що ціна електрики відразу не буде перевищувати 3 євроцентів.
"Наша мета – домовитися з регіональними партнерами і стратегічними інвесторами про те, щоб собівартість енергії не перевищувала 2–2,8 євроцентів. Саме реалізація проекту Вісагінської АЕС з низькою собівартістю є умовами будування електростанції", - сказав міністр Секмокас.
Громадяни балтійських країн гаряче обговорюють і тип реактора, який пропонують будувати стратегічні інвестори. Справа в тому, що реактор ABWR відповідає російському РБМК. Аналогічного типу реактори діяли на Чорнобильській АЕС і в японській Фукусімі.
Екс-міністр енергетики Литви Ляонас Ашмонтас, коментуючи ситуацію навколо вибору реактора, каже, що трагедія з реактором ABWR у Фукусімі викликає сумнів в правильності обраного типу. Від нього вже відмовилися американці, китайці, корейці.
"Складається враження, що те, від чого відмовилися американці, японці хочуть усунути Литві", - каже екс-міністр Ашмонтас. Він також навів статистику: на японських АЕС реактори типу ABWR працюють лише половину терміну, іншу половину часу вони ремонтуються.
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, розповідаючи про підсумки засідання сесії Балтійської Ради Міністрів, повідомив кореспонденту ВВС Україна, що основне, про що домовилися в Прєнай – це згода про підписання концесії.
"Ми ще будемо вивчати питання, які дискутуються в суспільстві, заглиблюватися і аналізувати проблеми, які постають під час цих обговорень. Але головне, що ми домовились ратифікувати концесію, а це є початком спільної роботи для всіх країн регіону", - сказав bbc.ua прем’єр Литви Кубілюс.
Глава литовського уряду також інформував, що термін введення станції в дію не змінився – в 2020 році атомна має бути запущена в експлуатацію.