П'ятдесят років тому у Британії опублікували ключову доповідь, що поклала початок змінам нашого ставлення до куріння.
Хоча попередження про зв'язок між курінням і раком легенів з'являлися і до того, дослідження "Куріння та здоров'я" Королівського коледжу лікарів 1962 року справді привернуло увагу громадськості та політиків.
50 років потому думки, які тоді висловлювали щодо цигарок, кардинально змінилися.
У 1962 році дуже мало людей всерйоз сприймали небезпеку, пов'язану з курінням сигарет.
Цей факт сповна підтверджують деякі відеозаписи з архіву BBC, а саме матеріал про дослідження коледжу для програми Tonight.
Зокрема є свідчення одного чоловіка, відповідно до яких він викурював від 20 до 25 сигарет впродовж дня: "Чесно кажучи, я думаю, що завершення мого життя, ймовірно, більше в руках всемогутнього Бога, ніж моїх власних чи руках виробників тютюнової продукції".
Також на тому записі журналіст запитує в іншого чоловіка, чи задоволення, яке він отримує від куріння, варте ризику:
"Я думаю, так. Якщо я мушу померти, я помру, отже я можу насолоджуватися життям, як зараз".
Повертаючись до цих записів зараз, те, що люди могли так легковажно ставитися до ризиків куріння для їхнього здоров'я, здається неможливим.
Доповідь Королівського коледжу лікарів 1962 року представили в умовах мовної гласності, використавши нову на той час техніку - прес-конференцію.
Але авторам доповіді необхідно було звучати по-новаторському, аби донести своє послання до громадськості і політиків, які, ймовірно, не хотіли його чути. Зрештою, більшість з них були курцями.
У 1962 році приблизно 70% чоловіків і 40% жінок у Великобританії палили цигарки. І робили це скрізь - у потягах і автобусах, на роботі, навіть у школах і лікарнях.
Через 50 років ситуація змінилася докорінно. Курцям залишилася лише гамірна вулиця за межами пабу чи офісу. А курцями нині є 21% чоловіків і жінок.
Куріння стало заняттям меншості.
Професор Джон Бріттон, голова консультативної групи нинішнього Королівського коледжу лікарів, а також директор з питань тютюну та директор Центру контролю над тютюном Великобританії, каже, що доповідь 1962-го року має тривалий спадок:
"Сучасна політика боротьби проти тютюну, якій сприяє Всесвітня організація охорони здоров'я і яку використовують у всьому світі, насправді побудована на основі рекомендацій, висловлених у тій доповіді. Таким чином, 50 років потому в багатьох країнах світу тільки починають брати до уваги рекомендації, запропоновані у ній".
"Вона дійсно створює умови для ефективної політики тютюну по всьому світу", - вважає професор Джон Бріттон.
Після оприлюднення доповіді ситуація із тютюнопалінням сильно і стрімко змінилася.
У 1965 році у Великобританії заборонили рекламу цигарок на телебаченні, а в 1971 році на пачках з'явилися попереджувальні написи про шкоду здоров'ю.
Далі слідували все жорсткіші обмеження, кульмінацією яких була заборона куріння в закритих громадських приміщеннях, як бари, паби і ресторани. В 2006-му її ввели у Шотландії, а наступного року - в решті Великобританії.
Але, окрім того, у суспільстві відбулася зміна ставлення до куріння, стверджує доктор Пенні Тінклер з Університету Манчестера:
"Якщо озирнутися назад на 60-ті роки, серед чоловіків курцями були представники різних верств, також і серед жінок, але у випадку останніх це надто стосувалося заможних. Тепер замість того, щоб бути ознакою багатства, куріння радше асоціюється зі складним становищем, у якому опиняються люди".
Курці, які раніше складали більшість, тепер опинилися серед аутсайдерів.
Невелика група людей, які скупчилися в офісному центрі в Манчестері, відображає поширене серед багатьох курців почуття, що тепер вони - маргіналізовані.
"Іноді в ресторані, барі, чи деінде почуваюся трохи покидьком", - каже одна жінка.
"Це не робить мене щасливою, я не пишаюся, я не спонукаю моїх дітей це зробити. Я виходжу з дому, коли курю", - сказала її колега.
Наскільки чужими здалися б ці слова наприкінці 1960-х років. Але і це не кінець історії - на черзі подальші зміни.
Починаючи з наступного місяця, тютюнові вироби заборонять виставляти на загальний огляд у великих супермаркетах. Міністри всерйоз розглядають можливість спрощеної упаковки для сигарет.
Бо, як і 50 років тому, тютюн все ще має сильний вплив на життя мільйонів людей.