Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Енергія припливу: у Шотландії випробовують підводні вітряки

BBC Україна, 22 травня 2012, 08:41
0
5
Енергія припливу: у Шотландії випробовують підводні вітряки
Турбіни встановлюють на морському дні

У теорії все виглядає дуже просто: поставте вітрову турбіну на морське дно так, щоб сила припливу обертала лопаті, і виробляйте собі електричну енергію в морі.

На відміну від вітру, припливи можна передбачити на багато років наперед.

Повністю занурені під воду турбіни не псують ані морського виду, ані нервів. А ще прибої, звісно ж, не продукують викидів вуглецю.

Оскільки моря довкола Британії багаті на потужні хвилі, оптимісти вказують, що цей вид енергетики може – і повинен! – відігравати значну роль у підтриманні в будинках острів’ян світла.

Частково через це про Шотландію часом говорять як про потенційну Саудівську Аравію в плані відновлювальних видів енергії.

Хоча коли побувати на саудівських нафтових родовищах у пустелі під розпеченим сонцем, а потім поїхати до Оркні – центру досліджень енергетики припливу на північному узбережжі Шотландії – то спільного, напевно, все ж знайдеться небагато.

Ми пропливли між островами, де вода кожні шість годин з величезною швидкістю рухається від Атлантичного океану до Північного моря, а потім повертається назад.

Зібрати цей “енергетичний врожай”, можливо, виглядає легкою справою, але насправді значно простіше прокласти в пустелі нафтову трубу, ніж поставити на морському дні вітряки.

Суворий клімат

Перша перешкода – погода. На півночі Шотландії неймовірно суворий клімат для ведення будь-яких будівельних робіт, не кажучи про те, аби дати собі раду з цілим парком підводних вітряків.

Коли наш катер розтинав величезні хвилі вздовж узбережжя маленького острова Едей, крижаний вітер сягав 40 метрів на годину і пройшло кілька злив з мокрим снігом і навіть градом. І це в середині травня!

В Оркні нам мали показати випробування гігантської норвезької турбіни Hammerfest 1000 – велетенського пропелера з трьома лопатями, який сідлає на морському дні металеву конструкцію вагою тисячу тонн.

Хоча його ми якраз і не побачили, бо розташований він глибоко під водою – так, щоб не зашкодити судноплавству.

Лише розмиті зйомки з маленького автоматичного підводного човна з дистанційним управлінням вказують на те, що машина справді на дні і крутить свій пропелер у глибинах буремного моря.

Випробування турбіни проводить енергетична компанія Scottish Power. Вибрано було саме цю турбіну, бо подібна вже шість років працює на узбережжі Норвегії і досі не зламалася. В такій новаторській галузі це дещо означає!

У планах компанії Scottish Power розмістити наступного року десять турбін поблизу острова Айла, а в подальшій перспективі – до 100 турбін у шотландському регіоні Пентланд Фірт.

Наш катер розхитують хвилі, а штормовий вітер майже розриває водозахисну куртку, та мені вдається прокричати свої запитання представникові компанії Scottish Power Кітові Андресону.

Перше і найочевидніше з них – про масштаби, адже на Оркні зараз випробовується понад десяток варіантів отримання відновлювальної енергії з моря.

Якщо кожна з турбін Hammerfest даватиме запроектованих 1000 мегаватт електроенергії, то виходить, що аби замінити звичайну теплоелектростанцію, яка працює на вугіллі або газі, потрібно тисячу таких турбін?

Ви уявляєте собі армії турбін, розпорошених на дні океану?

Досягти передбачуваності

Адрерсон каже, що уявляє. "Наше завдання - досягти передбачуваності, яка можлива з енергією припливів, – каже він. – А потім розбавити цим електрострумом енергетичний кошик з менш передбачуваними джерелами енергії – наприклад, від вітру чи хвиль".

"Завдання цього пристрою – перевірити, чи він може виробляти енергію, - а ми думаємо, що може – і показати, що він надійний і його можна обслуговувати. На нашу думку, Британія розташована в фантастичному місті, щоб отримати всі переваги від виробництва та інвестицій", – додає Андерсон.

Можливо, він має рацію, але наразі ми ховаємося від штормової погоди в кормі катера, вчепившись руками в металу огорожу і впершись ногами в моток канату, щоб не послизнутися на мокрій палубі.

Дивні винаходи

Тому головною проблемою є виживання. І Європейський морський енергетичний центр (ЄМЕЦ), заснований в Оркні у 2003 році, нині випробовує низку дивних і захоплюючих винаходів. Якщо котрийсь із них вистоїть у цих складних умовах, компанії можуть придивитися до нього пильніше.

Коли я вперше відвідав ЄМЕЦ у 2009 році, лише невелика частина нових технологій чи ідей проходила тут апробацію.

Нині ж усі 14 так званих "причалів" – майданчиків на дні моря, поєднаних з берегом електрокабелями – зайняті, що може свідчити про дедалі більший інтерес до енергії морських глибин.

Але важливішим є те, що сталися зміни у списку компаній, які виявляють інтерес до цього нового напрямку. Якщо раніше тут були представлені порівняно невеликі і маловідомі фірми, то нині енергією припливів зацікавилися такі гіганти як Rolls Royce і Kawasaki Heavy Industries.

Серед інших  компанія Voith Hydro, яка виготовляла турбіни для масштабного проекту Трьох Дамб у Китаї.

Ще один велетень – компанія Siemens – нині підтримує перший комерційний проект використання енергії припливу в Північній Ірландії SeaGen.

Усіх приваблює “золота лихоманка” щедрих державних субсидій.

Кожна одиниця енергії, витрачена на роботу морських машин, повертає в п’ять разів більше енергії, ніж теплова електростанція.

Питання в тому, чи приведе це до створення розвинутої і життєздатної індустрії морської енергетики і, якщо так, то коли.

Нова революція

Все це трохи нагадує перші кроки парових двигунів або початки авіації: винаходи, пройшовши перші випробування, підживлюють інтерес з боку великих гравців.

Коли ми поверталися на берег, більшість людей на борту, включно зі мною, почувалися більш певними, що з енергії моря може бути якесь пуття. А серед почуттів була і повага до людей, які не лише вистояли в жорстких кліматичних умовах узбережжя Оркні, але й хочуть поставити море на службу людині.

Ну, і насамкінець: якщо індустріальна революція в цій галузі оформиться, а підводні вітряки розмножаться на дні світового океану, безпрецедентно змінивши і морський пейзаж, і наш спосіб добування енергії, ми повинні придумати нове слово, яке б описувало це все.

Тисячі велетенських машин під водою не назвеш "фермами".

Раніше я вжив слово "армії", але, можливо, це занадто по-військовому.

"Орди", мабуть, надто лайливо. Можна сказати "флоти" – це по-морському, але ці штуки не рухаються під водою, як кораблі.

Та поспішати немає куди: розгортання підводних турбін в таких масштабах займе років десять, а може, й довше.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах