Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Соціальні виплати - стимул чи ризик?

BBC Україна, 1 червня 2012, 13:53
0
11
ВВС Україна: Соціальні виплати - стимул чи ризик?
Фото: УНІАН
Від сьогодні Ощадбанк розпочинає виплати компенсацій за знецінені заощадження

1 червня Ощадбанк розпочинає виплати компенсацій за знецінені заощадження. Виконання цієї, а також інших соціальних ініціатив президента дозволить, як твердять у владі, простимулювати економіку, що почала пригальмовувати. Експерти ж попереджають про ризики повторення Україною "білоруського" сценарію.

Прем'єр-міністр Микола Азаров поклав персональну відповідальність на керівників Міністерства фінансів та Національного банку за організацію процедури виплат:

"Хочу звернути увагу міністра фінансів та керівника Національного банку, щоб ця робота, буквально у кожному відділенні банку, була організована максимально комфортно, оскільки більшість вкладників є люди похилого віку, щоб не було жодних черг, байдужості персоналу, потрібна максимальна допомога людям і ввічливість", - заявив Азаров під час засідання уряду.

Вже у перший день компенсаційні виплати у розмірі однієї тисячі гривень можуть отримати від 70 до 80 тисяч українців - повідомив голова правління Ощадбанку Сергій Подрєзов.

"1 червня близько 70-80 тисяч людей по всій Україні, які згідно зі своєю чергою і згідно з погодженим часом прийдуть (до відділення Ощадбанку - ред.), отримають свою тисячу гривень у вигляді картки, готівкою, або спрямують на депозит", - заявив керівник Ощадбанку, який здійснюватиме виплату компенсацій.

Крім того, по 500 гривень мають отримати спадкоємці померлих вкладників колишнього Ощадбанку СРСР.

На сьогодні Ощадбанк розпочав актуалізацію даних для близько 2,5 мільйонів вкладників, із яких повністю процедуру актуалізації пройшли вже 1,5 мільйони осіб.

Загалом, за словами Сергія Подрєзова, виплати здійснюватимуться до 25 грудня, і за цей час Ощадбанк планує виплатити компенсації до 6 мільйонів громадян.

Утім, як заявив віце-прем'єр та міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, виплати компенсацій триватимуть до кінця 2015 року, і уряд закладе у бюджети цих років потрібні кошти.

Соціальні виплати - не завдяки зростанню, а для зростання економіки

Згідно із змінами до бюджету 2012 року, ухваленими у квітні цього року, на компенсацію заощаджень, втрачених в Ощадбанку СРСР, має бути витрачено понад 6 мільярдів гривень. Ще майже 20 мільярдів гривень піде на виплату пенсій, розмір яких було підвищено на 100 гривень з 1 травня, а також на програму Доступне житло, яка передбачає надання кредитів на покупку житла під 3% річних на 10-15 років із компенсацією решти відсотків до ринкового рівня із державного бюджету.

Сергій Тігіпко каже, що ці мільярдні бюджетні витрати не розкрутять інфляційні механізми, а бюджет має отримати додаткові доходи від нового податку на багатство, законопроект про який незабаром уряд має внести на розгляд парламенту:

"Підвищення соціальних виплат та видача компенсацій вкладникам Ощадбанку не призведе до розкручування інфляції. Уряд контролює ситуацію, і показники інфляції нині є рекордно низькими. До того ж додаткові надходження будуть отримані від запровадження податків на багатство та операцій із офшорами", - каже віце-прем'єр а міністр соціальної політики.

Про те, що бюджетні витрати на соціальні ініціативи президента не загрожують пришвидшенням інфляції говорять і в НБУ.

"Грошова маса, яка зараз обслуговує українську економіку, перевищує 700 мільярдів гривень. Ті заходи, про які ви кажете, цифра по них озвучена - це 25 мільярдів. З монетарної точки зору це є дуже незначний приріст. Другий фактор, який не буде мати значного впливу на інфляцію - це поступовість цих заходів. Вони не є разовими, там є певні (часові - ред.) лаги, і не все піде на споживчий ринок, бо, як ви знаєте, компенсація за вкладами буде перерахована на картки, і тому малоймовірно, що всі просто знімуть гроші і побіжуть на споживчий ринок. Звісно, якийсь приріст буде, але критичного впливу не буде, і ті оцінки, які були озвучені, у межах 5-6% - вони будуть виконані із дуже високою імовірністю", - каже директор департаменту економічного аналізу та прогнозування НБУ Олександр Петрик.

Утім, раніше представники влади, коментуючи соціальні ініціативи президента, говорили про те, що вони будуть профінансовані за рахунок потужнішого, ніж очікувалося, зростання української економіки. Саме із таким поясненням - краще, ніж очікувалося, зростання ВВП - уряд подавав свої пропозиції щодо змін до бюджету до парламенту. Водночас незалежні експерти попереджали, що зростання економіки, навпаки, може уповільнитися. Тепер в уряді визнають, що економіка зростає не так швидко, як передбачалося. Наприкінці квітня уряд навіть став шукати стимули для пожвавлення економіки.

Одним із таких стимулів можуть стати саме соціальні ініціативи - вважає керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький:

"Зараз усі країни в умовах деліверіджінгу, тобто, фактично, заблокованого кредитування, бюджетний ресурс використовують для стимулювання споживчого попиту. У таких країнах, як наша, де низька інфляція, у європейських країнах, це на повну катушку використовується. Тому 25-30 мільярдів гривень, якщо порівняти із 1 трильйоном 300 мільярдами ВВП, із яких 800-900 мільярдів - це споживчий потенціал, можуть тільки додати тяги споживчому попиту", - каже Валерій Литвицький.

Теорія і практика

Водночас оглядачі, які погоджуються із позицією влади у теорії, звертають увагу на низку практичних зауважень.

За розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, бюджетні виплати на реалізацію соціальних ініціатив можуть додати не більше одного відсотка до річної інфляції, каже виконавчий директор інституту Оксана Кузяків.

"Суто з точки зору економічної теорії, то це цілком правильно - додаткові доходи споживачів можуть простимулювати економіку. Але на практиці ми маємо конкретну суму - 1000 гривень. Це трохи не та сума, яка можу вплинути на споживчу поведінку домогосподарств", - каже експерт, але, водночас, пропонує подивитися на ці виплати ширше:

"Україна взяла на себе зобов'язання виплатити борги країни, якої вже не існує. Жодних питань соціальної справедливості ці виплати також не вирішують, бо реальні вклади в Ощадбанку СРСР були набагато більшими. Крім того, треба чітко уявляти, що всі ці виплати - це додатковий тягар на платників податків. Тобто, для одного домогосподарства це не така велика сума, але в масштабах бюджету, із якого виділяються ці кошти, то вони могли б бути витрачені на щось інше", - вважає експерт.

Стимулювати внутрішній попит при уповільненні економіки та погіршенні зовнішньої кон'юнктури з точки зору економічної теорії - це правильно - вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук. Він також погоджується і з тим, що у масштабах всієї української економіки кошти, призначені на виконання соціальних ініціатив президента, не вплинуть на ключові макроекономічні параметри.

"Єдине питання є щодо того, як ці виплати будуть сприйматися населенням та підприємцями, тобто, економічними агентами. Традиційно це відбувалося таким чином, що є коли якісь додаткові кошти напередодні виборів, вони перетворюються на додаткову інфляцію, навіть не через додатковий попит, а через логіку "є додаткові кошти, можна поставити вищу ціну". Крім того, люди, які отримують якісь додаткові виплати, вони, як правило, обмінюють їх на валюту, щоб заощадити. Тобто, певна підтримка внутрішнього ринку буде, але також значна частина цих коштів перетвориться на вищі ціни та додатковий попит на валюту", - вважає Дмитро Боярчук.

"Білоруський" сценарій із нюансами

Експерт також вважає, що Україна досить близько повторює досвід Білорусі, де масові підвищення пенсій та зарплат напередодні президентських виборів 2010 року перетворилися на гіперінфляцію та різку девальвацію білоруського рубля у 2011 році. При цьому Боярчук каже, що такий варіант подій для України зумовлений не стільки масштабами соціальних ініціатив, скільки тим, як у бюджеті збираються кошти на втілення цих ініціатив:

"Сам по собі економічний ефект (від соціальних виплат - ред.) не повинен бути значним, якщо не буде ніяких проблем із наповненням бюджету. А в цьому контексті треба враховувати, що десь впродовж останнього року ми спостерігаємо різке зростання адміністративного тиску на бізнес. Номінально у нас знижуються ставки податків та кількість перевірок, а реально багато підприємств сплачує податок на прибуток авансом. При скороченні економіки у нас на 30-40% зростають доходи бюджету від податку на прибуток підприємств. Не є секретом і умова при "автоматичному" поверненні ПДВ, коли 70% цієї суми ви автоматично маєте повернути у бюджет у вигляді податку на прибуток. Оскільки такий порядок триває вже досить довго, можна очікувати, що на якомусь етапі такий порядок наповнення бюджету просто вичерпає себе", - вважає експерт, але припускає, що це навряд чи це станеться до парламентських виборів у жовтні.

"Після виборів є досить високий ризик того, що ми якісь нюанси "білоруського" сценарію ми повторимо, бо завжди штучна підтримка стабільності і "потьомкінські села" в економіці проявляють себе раніше чи пізніше", - наголошує Дмитро Боярчук.

На 1 січня 2012 року до реєстру вкладників колишнього Ощадбанку СРСР було внесено 11,8 мільйонів осіб, яким загалом мали компенсувати заощадження на 49,8 мільярдів гривень.

У 2008 році уряд Юлії Тимошенко відновив програму компенсації втрачених заощаджень. Тоді близько 6,4 мільйонів вкладників отримали компенсацію у межах тисяч гривень на загальну суму у 5,8 мільярдів гривень. Проте програму було припинено достроково через нестачу коштів у бюджеті. Її критикував як тодішній президент Віктор Ющенко, так і тодішній лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович, називаючи популістською.

Тепер президент Віктор Янукович та члени його команди називають компенсацію заощаджень відновленням соціальної справедливості.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах