Щоб порадили б стародавні греки грекам сучасним, які потрапили в скрутну фінансову ситуацію?
Щоб порадили б стародавні греки грекам сучасним, які потрапили в скрутну фінансову ситуацію?
1. Борг, брак єдності та бунт. Ось новини з Афін 6-го століття до н.е.
На початку 6-го століття до н.е. люди в Афінах були переобтяжені боргами, соціальним розмежуванням та нерівністю, а бідні фермери готові були продати себе у рабство, аби лише прогодувати свої родини.
Революція невпинно насувалася, але аристократ Солон постав у якості неупередженого посередника між інтересами багатих та бідних. Він скасував боргове рабство, обмежив право власності на землю і поділив громадян на класи за рівнем статків і відповідних фінансових зобов’язань.
Заходи, до яких вдався Солон, хоч і зазнавали критики з усіх боків, але все ж втілювались і проклали шлях до поступового створення демократії.
Успіх Солона свідчить, що видатний державний муж повинен мати мужність знайти непопулярні компроміси заради справедливості та стабільності.
2. Що далі? Дельфійський оракул
Античні Дельфи були місцем Аполлонового оракула, про якого говорили, що він призначений богом говорити правду. Однак пророцтва оракула були не до кінця ясними і потребували тлумачення жерців, які перетворювали їх на великі пророцтва.
У відповідь на, скажімо, запитання "Чи має Греція відмовитись від євро?" оракул міг сказати щось на кшталт: "Греція має відмовитись від євро, якщо євро відмовилось від Греції", даючи можливість прихильникам та опонентам ідеї виходу Греції з єврозони сперечатися що таке пророцтво може означати.
Щось подібне відбувається коли послухати сучасних економістів. Але оракула можна виправдати тим, що той перебував у задимленому від спалювання лаврового листя приміщенні.
Мудріші поради містилися в написах, зроблених у храмі Аполлона в Дельфах, які закликали до поміркованості та розуміння самого себе: "Пізнай себе. Жодної надмірності".
3. Нічого нового під сонцем: мудрець Піфагор
Якщо сучасні греки почуваються переобтяженими сьогоднішніми фінансовими проблемами, втіхою для них могла би бути згадка всесвітньо відомої поради їхнього предка Піфагора, який сказав: "Все повертається на круги своя, отже, ніщо не є чимось зовсім новим."
Піфагор з Самоса був мудрецем у шостому столітті до нашої ери, який вірив, що за усім у всесвіті стоять числа і що в космічних масштабах події повторюються з циклічністю в 10,800 років.
Його теорію підхопив біблійний автор Еклезіаст у третьому столітті до нашої ери, чия фраза "немає нічого нового під сонцем" повторюється понад 20 разів.
Якщо Ви поглянете на фотографію вище, то побачите молоду людину на грецькій вазі, датованій 470 роком до н.е. з лептопом (чи радше з планшеткою для записів), що, здається, підтверджує це твердження.
4. Нагадую, що може бути й гірше... Одіссей та витривалість
"Тримайся, моє серце, ти пройшло найгірші страждання", - переконує себе Одіссей в гомерівській "Одіссеї" у восьмому столітті до нашої ери.
Пройшовши через боротьбу з недоброзичливцями і страшними монстрами після повернення додому морем з Трої до своєї улюбленої Ітаки з дружиною Пенелопою, Одіссей не дозволяє, щоби поспіх завадив успішному завершенню подорожі.
Ключовий висновок є таким: якими б не були обставини, маємо визнати, що буває – і було! – навіть ще гірше. І складніші виклики траплялися, але завдяки розуму та силі і їх подолали.
5. Чи Ви впевнені, що так воно є? Сократ та невтомна допитливість
"Життя без допитливості не варте людини", - сказав колись Сократ.
Перепитуючи різних пересічних людей, філософ прагнув докопатися до суті таких непростих питань як "Що таке справедливість?" чи "Як ми маємо жити?" Часто в підсумку не було чіткої відповіді, але Сократ наполягав, що ми маємо і далі шукати відповідь на ці питання.
Афіняни були настільки ображеними його критичним підходом до їхніх політичних та моральних переконань, що проголосували за те, щоби стратити Сократа у 399 році до н.е. і у такий спосіб зробили його вічним мучеником за свободу думки та допитливість.
Спадком Сократа для людства є обов’язок невпинно продовжувати думати навіть тоді – власне, саме тоді! – коли однозначні відповіді можна й не знайти.
6. Як ті жартівники опиняються при владі? Комедійник Аристофан
Найбільш талановий і винахідливий з авторів комічних п’єс Аристофан із задоволенням висміював тогочасних афінських політиків будь-якого гатунку. Він також першим придумав слово для позначення "іновації".
Його комедія Жаби, написана в 405 році до н.е., в якій описувалася перша повітряна баталія, містила також щиру і недвозначну пораду своїм політично- капризним співгромадянам: вибирайте гарних лідерів або будете мати поганих керманичів.
7. Чи маємо робити те саме як і минулого разу? Мислитель Геракліт
"Ви не можете увійти двічі в одну й ту саму ріку", – це є одним з висловів Геракліта на початку 5-го століття до н.е. Суть сентенції у тому, що постійний потік води робить ріку різною кожного разу, як Ви в неї входите.
Один з його учнів, що мав гострий розум, вказав на те, що "у цьому випадку Ви не можете увійти й одного разу у ріку", оскільки течія є рухливою, так само є мінливим і кожен крок у воду.
Тоді як зміна є постійною, різні речі змінюються з різною швидкістю. В середовищі плинної течії важливо знайти стабільні речі і швидко за них вхопитися.
Ринки цінних паперів, борги та пакети фінансової допомоги виглядають як виклики такого плану.
8. Скажіть мені найгірше, лікарю! Гіппократ дивиться правді в очі
Західна медицина веде свої початки від Гіппократа з кінця 5-го століття до н.е., і лікарі все ще складають "клятву Гіппократа". Розлогий набір стародавніх медичних спостережень описує, як пацієнти давали собі раду, коли їх лікували дієтами та вправами.
Що є винятковим у стародавньому мисленні про здоров’я та хвороби - це чітко виражене визнання того, що лікарі мають обстежувати пильно і вести записи правдиво. Навіть тоді, коли пацієнти вмирають під час процесу.
Сподівання на диво або видавання бажаного за дійсне не може вилікувати. Лишень чесне, вичерпне та практичне обстеження може дати надію на розуміння того, що спрацює і що не спрацює.
9. Використовуючи нагоду: Клестенес та демократія
Стародавні греки були свідомі сили нагоди – грецькою "кайрос". Використання шансу – в ораторстві, атлетиці чи бою – завжди поважалося і вважалося ознакою вміння.
У багатьох випадках таке використання нового підходу, коли настає певний момент, буде більш тривким: особливо, коли новатори-наступники будуть й надалі будувати свою діяльність на таких принципах.
Коли тирани Афін були повалені в кінці шостого століття, чільний афінянин Клестенес мав нагоду випрацювати нову конституцію, яка б ішла врозріз з уже усталеними структурами влади та політичними симпатіями.
Він випрацював з вражаючою швидкістю систему ефективного врядування, за якою всі громадяни (грецьке слово "демос" означає "народ") мали один голос – перша у світі демократія.
10. Велика проблема, довге купання: винахідник Архімед
Коли сицилійського грека Архімеда у третьому столітті до н.е. попросили визначити, чи корона була виготовлена з чистого золота, для нього відповідь була загадкою.
Кажуть, що він згодом приймав ванну і побачив, як рівень води в ній піднявся, коли він заходив у неї. У Архімеда промайнула думка, що обсяг предмета може бути виміряний водою, яку той витісняє, і коли його зважити, то можна виміряти і відносну щільність предмета!
Він був настільки вражений своїм відкриттям, що вискочив з ванни і пробіг голим Сіракузами, вигукуючи: "Евріка!" (грецькою "Я вирішив!")
Пошук рішення заплутаної проблеми вимагає розумової напруги, але відповідь часто приходить лише тоді, коли Ви відключаєтесь і приймаєте ванну.
Aрманд Д’Ангур викладає класичну культуру в Оксфордському університеті і є автором низки книг про Стародавню Грецію.
Джерело: ВВС Україна