Фото: BBC
У донецькому аеропорту Дейвіс пошкодував, що не розмовляє російською
Ґлинн Дейвіс - вболівальник англійської збірної, який відвідує майже всі матчі команди, приїхав до України. Він погодився розповідати ВВС Україна свої враження про країну, яка разом з Польщею приймає Чемпіонат Європи 2012 року.
У четвер після того, як Ґлинн із сімома друзями відвідали соляну шахту, ввечері вони пішли в іспанський ресторан, щоб подивитися перший чвертьфінал Євро-2012: Португалія – Чехія.
"Це була найкраща та найсмачніша вечеря за увесь час в Україні. Ми самі могли смажити собі стейки. Грою як такою ми не дуже зацікавились, тому почали грати в гру, пов'язану з випивкою, де ми мали згадувати імена відомих людей. Хто згадує – той п'є. Я став одним із двох переможців, тому до кінця вже був трохи "веселенький".
Ми вболівали за Чехію, але перемогли, на жаль, португальці, та ще й гол забив Роналду. Звідти на таксі ми поїхали в нічний клуб. До нас також приєднався австралієць Філ, якого ми зустріли в ресторані.
О 4-й ранку ми нарешті повернулись у наші кімнати в гуртожитку Педагогічного коледжу. Ми повертались, голосно співаючи футбольні пісні. Сподіваємося, нікого не розбудили.
У п’ятницю ми вирішили відпочити і відправились на пляж на озері у Донецьку. Було дуже жарко, ми пили прохолоджувальні напої і згадували наші спільні подорожі на ігри англійської збірної – в Німеччину, Португалію, Словаччину, Доху та ПАР.
В донецькому аеропорту з нами трапилася неймовірна пригода. Ми приїхали туди заздалегідь, щоб відпочити та випити пива. Виявилося, що загалом на Київ є чотири рейси. Ми мали летіти літаком авіакомпанії Аеросвіт о 21:45, але, наскільки я зрозумів, ці рейси об'єднали в один літак і ми вилетіли о 21:15, за півгодини до нашого вильоту за розкладом. Ми цього ніяк не могли зрозуміти. І взагалі ходили двома терміналами, не розуміючи, куди йти, в кого щось питати. Дуже все наплутано. Ми ходили, і злилися самі на себе, що не знаємо мови.
Коли ми вийшли до самого літака, нам сказали почекати, щоб приїхав автобус. Наш літак стояв буквально за 100 метрів від нас, але нас усіх посадили в автобус, який покружляв довкола нашого літака, і нам всім дозволили зайти на борт.
Увечері прилетіли до Києва. Вероніка з готелю, в якому ми зупинялися раніше, організувала для нас таксі, і нас відвезли туди. В суботу ми прокинулись і вирішили не їсти сніданок у готелі, оскільки ми не звикли їсти сосиски з макаронами. Будемо їсти в центрі Києва.
До речі, переважно надаємо перевагу піці, бо до місцевої їжі не звикли".
Рубрику веде Андрій Кравець
Джерело: Бі-Бі-Сі Україна