Литовський досвід мови національної меншини свідчить про спільність проблеми сильного сусіда - у випадку Литви це Польща.
Боротьба за використання мов національних меншин замість державної або нарівні з нею стає проблемою не лише в Україні, але й у країнах Балтії, в Словаччині, Сербії та багатьох інших. А в Литві не вщухає конфлікт, пов'язаний з використанням польської мови. В авангарді цієї мовної війни стоять політики. Акціями, що одна за одною проводять польські політичні партії Литви, які створені за етнічною ознакою, втягнули майже все польське населення країни у сферу своїх політичних інтересів.
Передвиборча програма польських політиків у пересічних громадян Литви отримала назву "Проект W".
"Проект W"
Справа в тому, що в литовській абетці нема літери W, але вона існує в польському алфавіті. Лідери польських партій вимагають використання цієї літери в назвах населених пунктів, вулиць, у написанні прізвищ.
Іншим пунктом є освіта. Партійні керівники незадоволенні тим, що з осені 2011 року у всіх школах з нелитовською мовою викладання збільшилося число дисциплін, які мають викладатися державною мовою. На два предмети.
Литовці пояснюють таке збільшення турботою про інтеграцію громадян Литви нелитовського походження в освітню післяшкільну систему, щоб випускники російських і польських шкіл мали можливість продовжувати навчання в коледжах, академіях і університетах.
Натомість, польські політичні лідери пропонують збільшити кількість в академічних установах дисциплін, які б викладалися польською і російською мовами.
Написання вулиць, сіл, містечок і міст польською мовою викликає обурення литовського населення, зокрема, політиків-державників. Наступним кроком, твердять вони, будуть вимоги про створення автономії на теренах Вільнюського повіту.
Одна держава - одна державна мова
Європейські інституції спочатку спробували втрутитися в конфлікт, особливо після масових протестів польських вчителів, учнів і батьків, яких вивели на вулиці партійні лідери.
Розбираючись у цій проблемі, Європейський суд дійшов висновку, що правила використання мов національних меншин, зокрема польської, відповідає європейським нормам і не обмежує права поляків Литви.
Яку ж інформацію розглядав Суд?
Наприклад, статистику про школи. Польська діаспора у світі нараховує 20 мільйонів. Закордонні поляки мають близько 170 шкіл, що діють у різних країнах світу. З них майже половина – 79 шкіл – на теренах Литви. А кількість польського населення тут складає 212 тисяч.
Хартія регіональних мов і мов національних меншин не регламентує використання мов нарівні з державною, зауважують парламентарі і юристи в Сеймі Литви. Вона вимагає розвиток і збереження мов, особливо в регіонах з компактним проживанням представників інших народів, ніж титульна нація. Європейський суд також погодився з цим трактуванням Хартії мов, визнав його єдино правильним.
Юридичні органи Європейського Союзу вирішили також, що згідно з європейськими нормами, пріоритет завжди має залишатися за державною мовою, використання якої є гарантом єдності держави і рівності її громадян.
"Лише особливий статус державної мови може забезпечити право громадян на рівне спілкування і отримання необхідної інформації, незважаючи на етнічне походження, релігійну приналежність або інші відмінності", - впевнений депутат Європарламенту Вітаутас Ландсбергіс.
"Шлях у нікуди"
Натомість депутат Європарламенту від польських виборців Вальдемар Томашевський переконаний, що литовська влада зобов'язана надати полякам особливий мовний, культурний і освітній статус.
Дослідники, які ретельно вивчають цей конфлікт, кажуть, що впровадження особливого статусу для поляків зруйнує баланс в громадянському суспільстві, бо особливе положення поляків за мовною, культурною і освітньою ознаками призведе до фактичної автономії, а слід за нею - до ізоляції польського населення.
Частина польських громадських діячів Литви також виступають проти мовно-культурного анклаву.
"Це шлях у нікуди", - прокоментував ситуацію відомий литовський політик і громадський діяч, один із лідерів польської громади Ришард Мацейкянець, який звинуватив лідерів польських політичних партій у штучному створенні конфліктної атмосфери між литовцями і поляками.
Він зауважив, що переважна більшість політичних діячів, які раптом з’явилися на литовському політичному небосхилі і вперто підштовхують поляків Литви до надуманих протестів, до Литви не мають жодного стосунку. Майже 99% із них народилися, виховувалися і отримали освіту в сусідній Білорусі.
Литовські політики й аналітики схильні вважати, що заворушення на мовному ґрунті – це продумана політика зовні. Її важелі треба шукати на Сході, а корені - в недавній історії. Вони кажуть, що як для Литви було придумано "проект W", для України чи Латвії може бути вигаданий якійсь "проект Ъ" чи щось подібне.